Ми вступаємо в ВНЗ в 17 часто, коли не знаємо навіщо нам це потрібно. Всі поступають. Потім виявляється, що це зовсім не наше. Ми закінчуємо університети, не знаючи де прикласти наші знання або їхню відсутність, часто зазделегідь для себе вирішивши, що за освітою працювати не будемо. Ми країна "дипломів", де їхнє значення настільки обезцінилося, що "дипломи" перестали ними бути, а стали "корочками". Тож, чи потрібна нам "корочка"? В цьому розбиралися Євген Гольцов та Олексій Погорєлов в передачі "Точка відліку".
 

Єфта був вигнаний з батьківського дому в Гілеаді братами, коли батько мовчав. Мати Єфти була блудницею (повією), тому маленький Єфта не мав права оскаржити рішення законних дітей Гілеада. Він втік, а потім після багатьох років поневірянь повернувся в це місто, в це місце поразки і приниження вже переможцем. А де твій Гілеад? Чи маєш сили туди повернутися чи постійно уникаєш його? Про це в біблійній  передачі "Запилена святість".
 

В передачі «У Ваших намірах» разом з директором Інституту релігійних наук ім. Святого Томи Аквінського отцем Войчегом Сурувкою ОР поглиблювали розуміння вартості талантів в процесі розвитку людини як особистості. «Бог действует в этом мире через людей. Я не против того, чтобы другие люди помогали мне найти мой талант. Обычно так и было раньше, в этом заключалось то, что мы называем воспитанием, которое человек получал. Сейчас это немножко поменялось...Нужны такие люди, которые способны распознать, какие у молодых людей талаты. И то, чем страдает наше общество – отсутствием таких людей» - о. Войчег Сурувка ОР.

В часі ранковоїї катехизи отець Міхал Бранкевич говорив про молитву в Церкві та значення духовного наставництва. Чому потрібен наставник? Як його обирати? Для чого потрібен духовний наставник? Чи треба духовника слухатися в усьому?
Про це в ранковій катехизі з отцем Міхалом Бранкевичем.

В передачі "У ваших намірах" з отцем Міхалом Бранкевичем говорили про стан, коли опускаються руки. Іде війна, не виплачують зарплати, пенсії, стипендії, все дорожчає, постійно досвічуємо стрес від новин, в країні, хдається, мало що змінюється... Отже, що робити, коли все погано?

 – король польський, великий князь литовський і руський, який ледь не півстоліття правив державою на ім'я Річ Посполита. Король з нього був так собі – занадто вже багато помилок зробив і в мілітарних справах, і в релігійних. Він вліз в московську авантюру з Самозванцем і багатолітню війну з Москвою – забувши при цьому про оборону кордонів від татар.

«История далеко не такая простая, и поэтому у нас, у людей религиозных, мы не должны быть в заложниках у наших лидеров, они нам учителя и поэтому мы отзываемся, но если мы видим волка в овечьей шкуре, как патриарха Кирилла, то тоже самое сердце нам должно сказать: «О, волк в овечьей шкуре, ничего страшного Бог есть, Церковь есть – но один волчара забрался! Ciao, bambino, sorry, я тебя больше не слушаю!». Про релігію і віру, про відмінності релігії від релігійності і про релігійну складову у війні Росії проти України, про все це в другому випуску програми «Неофіт» з отцем Яковом Кротовим.

Петро Кралюк, український філософ, письменник, публіцист. Доктор філософських наук, заслужений діяч науки і техніки України (2009), професор, проректор з навчально-виховної роботи Національного університету «Острозька академія» в передачі "Майстерня". Говорили про українські військові перемоги протягом історії, про почуття меншовартості, долю бездаржавності та... невідворотний розвал Російської імперії. 

В ранковій катехизі отця Ваьдемара Павельця говорили про наслідки вчинення абортів. Щороку у світі абортують 53 млн дітей. Що робити з цією проблемою, катастрофою? Чому, незважаючи на численні негативні наслідки, жінка погоджується на аборт?

Хто такі Макавеї? Про що ця малознана книга Старого завіту? Які паралелі до сучасних подій ми можемо спостергіати в цій стародавні книзі? Про це в ранковій катехизі отця Володимира Куснєжа.
 

Які вказівки щодо особистої молитви можемо побачити в цьому Євангелії? Чому Ісус молиться на самоті? Що при цьому роблять учні? Що означає, що саме під час молитви Ісус запитує учнів про те, ким Він є? Більше в подкасті.
 

20 вересня Радіо Марія транслювало конференцію сестри Лідії, яка відома своїм даром зцілення, із собору Святого Олександра у Києві.
На прохання наших радіослухачів виставляємо подкаст ділення сестри.

В часі ранкової катехизи отець Микола Мишовський запевнив, що кожна людина є почасти брехуном, включно зі священиками, включно з ним самим. Але це не привід для розчарування в людях і собі. Всяке зцілення, в тому числі і від брехні, починається з правди... про себе. Так, я - брехун.

Один із звитяжців віри, про якого згадується в Посланні до Євреїв, Єфта, суддя Ізраїля. Але його життя починалося жахливо - він був сином блудниці, його вигнали з дому батька, навіть батько за нього не заступився. Але Єфта здобув все і втратив все, свою дочку, яку приніс у всепалення. Про це в передачі "Запилена святість". 

Аскетика з грецької означає тренування. Отож, кожний атлет, спортсмен може себе називати аскетом. Ащо аскетика означає з огляду на християнську інтерпритацію? Чи стосується вона лишень монахів та священиків чи кожен християнин має вправлятися в аскетиці? Про це в передачі отця Олега Кондратюка "Школа лідерства - школа духовності".

Все створене Богом. Все в світі є добрим, окрім гріха. Але католицька аскетика розрізняє любов та приємність. Зазвичай, коли любимо, коли виконуємо щось з любові? відчуваємо приємність. Але ці поняття не є тотожними. Як розрізнити любов і приємність? Які небезпеки таїть в собі приємність? Як з мудрістю обмежувати себе? Про це в передачі "Школа лідерства - школа духовності" отця Олега Кондратюка.
 

В передачі "Психологічна аптечка" з Людмилою Гридковець говорили про гроші в сім'ї. Що робити, коли жінка пиляє? Що робити, якщо немає роботи? Які типові помилки роблять чоловіки, коли починають свою справу? 
Чи може чоловік і родина нормально себе почувати, коли чоловік мало заробляє? Що робити, якщо жінка більше заробляє? В чому полягають справжні причини безробіття? Чоловік прагне кращої роботи через низьку самооцінку?
1а частина
 
2а частина

Вчорашній випуск передачі "Християнство сьогодні" з православним богословом, доктором філософських наук, професором Юрієм Чорноморцем торкався життя Римо-Католицької Церкви в Україні протягом останніх 10 років. Це погляд суб'єктивний, погляд ззовні, а тому, можливо, корисний тим, що здатен побачити те, що ми, католики, не в стані осягнути. В цілому, Юрій Павлович вважає, що час від візиту в Україну Йоана Павла 2 до сьогодні для римо-католиків України, є втраченим. Чому? Дізнаєтесь в передачі.
 

Чи знаєте Ви, що 2/3 своїх податків Ви платите в пенсійний фонд, і кожен політик, який обіцяє підвищення пенсій в умовах економічної стагнації витягає кошти з Вашої кишені, збільшує державний борг України, який ми ледь і так обслуговуємо? Чи знаєте, що кожен громадянин України щороку  витрачає 600 грн на дотації вугільної промисловості, яка є безнадійно збитковою? Чи знаєте Ви, що у нас немає безкоштовної охорони здоров'я: за митарства в державних поліклініках людина з середньою в Україні зарплатою в 3000 грн платить по 200 грн за місяць, незалежно від того чи користуєтеся і як часто користуєтеся послугами "безкоштовної медицини". Про це в передачі "Точка відліку" з активістом проекту "Ціна держави", Миколою Малухою.

 Дата в певній мірі, кругла. Але такі речі якщо відзначають, то хіба що хвилиною мовчання: і уніати (яким під зверхністю Риму було значно краще ніж з царгородським патріархом), і православні (яких держава офіційна не визнавала, але і не чіпала) розуміли усю неприродність церковного розколу, якій розділив Русь із Руссю. Православні хотіли (дрібниця, але приємно) офіційного визнання, повернення вірних (і майна) втрачених парафій і єпархій, уніати хотіли прилучення до єдності з Римом, і всі разом хотіли припинити нарешті остогидлу ворожнечу.

Тиждень тому на Львівському форумі видавців Іван Семесюк презентував свою книгу "Щоденник україножера", тому ми мали нагоду зутрітися на "Радіо Марія" і поговорити про творчість, жлобізм і жлобів, матюки і літературу, про любов і нелюбов до вишиванок.
 

Цього разу у передачі "У Ваших намірах" ведемо розмову з о. Войчегом Сурувкою про деякі аспекти богослів'я: що розуміти під терміном "богослів'я", хто є такі богослови, де зустрічаємося з богослов*ям у щоденному житті і чи свідчать глибокі богословські знання про духовну зрілість?

При читанні аналітики різного штибу, авторства найповажніших метрів, все одно залишається післясмак недосказаності, а й навіть не влучання в ціль, в суть тих подій, які сьогодні вже називаються перемир'ям, але залишаються війною. Для повного розуміння нам потрібна книга Одкровень Йоана Богослова, в цій парадигмі все стає на свої місця і народжує надію, що за всіма стражданнями і бідами стоїть Бог. Останнє Слово за Ним. Про це в передачі "Майстерня" з доктором філософських наук, професором Михайлом Черенковим.
 

Він провів служіння для чоловіків в київській парафії Марії Матері Церкви РКЦ в Києві та впевнений, що навернення чоловіків це запорука навернення всієї родини. Тому зусилля священників на євангелізацію жінок і підлітків було б доцільніше спрямувати на роботу з чоловіками, так навернеться вся сім'я. Але чоловікові важко в Церкві, де повно квітів, більшість голосів співає на три октави вище, ніж може він, а пісні, в яких говориться про бажання покласти свою голову на мужнє плече Ісуса відвертає чоловіка. Що з цим робити в передачі "Майстерня" поділився відомий проповідник Дональд Тарбіт.
 

В передачі "Школа лідерства - школа духовності" отця Олега Кондратюка говоримо про теологальні чесноти віру, надію, любов. Як вони допомагають нам поєднатися з Богом, поглибити діалог з ним. Сьогодні пропонуємо зупинитися над любов'ю. Ми знаємо багато біблійних образів, які показують нам любов Бога до людини. Тут і завіт з Ізраїлем, і жертва Христа. Пам'ятаємо чудовий гімн любові святого апостола Павла. Але чим є любов з точки зору теології духовності? Як вона поєднується з душевною силою волі? Чому Йоан від Хреста наполягав на цьому зв'язку? Які вправи любові пропонує нам аскетика? 
 

Те що Україна має бути вільною і неподільною, це константа, яка в свідомості скріплюється кров’ю тих, хто поліг за це. Але, як в одній країні вжитись непримиримим ворогам? Як спілкуватись людям з кардинально відмінними поглядами і ментальністю? Як прийняти тих хто оскверняє пам'ять героїв, розстрілює патротів, чи влаштовує «паради ганьби»? Чи можемо ми побачити в людях, з якими маємо  відмінну «правду», рівного собі? Про це в «Рецептах життя» говорили з засновницею Ініціативної групи «Простір гідності» Оленою Ганцяк-Каськів (Україна) та міжнародним сертифікованим тренером з ненасильницького спілкування Карлом Плеснером (Данія).

В ранковій катехизі отця Андрія Бачинського мова йшла про святого сьогоднішнього дня Станіслава Костку, його звитяжний шлях до святості тривав лише 18 років. В такому юному віці він пішов з життя. Був визнаний покровителем молоді, тому в другій частині катехизи на прикладі життя святого Станіслава ми шукали відповіді на виклики сучасної молоді.
 

Україна підписала Асоціацію з Євросоюзом, але особливої радості не відчувається. Ось ми (Олексій Погорєлов з Євгеном Гольцовим) вирішили поговорити на тему "Україна - це Європа?"  Що робить нас європейцями? Принципи і стандарти якої Європи ми хочемо наслідувати. Про це в передачі "Точка відліку".
 

Ми постійно зловживаємо, думаючи, що Господь добрий, що Він простить, що Він завжди прощає. Що ніколи, люблячий Небесний Татусь не дозволить своїй дитині, тобто мені, горіти в пеклі. В цій нашіq вірі ми рухаємося в фарватері національної культури кімівства та непотизму. Куди заведе така віра? Про це говорить книга Судей в 9 розділі в історії самозваного царя Авімелеха. Докладніше у черговому випуску передачі "Запилена святість". 
 

Після Берестейської унії 1596 року, коли руська церква розкололася навпіл, і уніати, і православні час від часу робили спроби розпочати переговори про примирення – адже ця «війна Русі з Руссю» не подобалася нікому. Але перша спроба перейти від слів до дій відбулася у 1628 році, і сталося це силами Мелетія Смотрицького, архімандрита Дерманського монастиря, куди перебрався після конфлікту з віленським братством. Архімандрію він отримав від князя Олександра Заславського, який, сам уніат, мріяв про воз'єднання ворогуючих церков.