Слухати Радіо

Зараз в ефірі

23:50

Літургія годин (Бревіарій)

В ефірі

Розарій

00:30

Катехиза

01:10

Відкриваючи таємниці християнства

02:00

Катехиза

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

04:40

Біблійні читання

05:00

Архіпастир відповідає

06:00

Дитяча катехиза

06:20

Голос народу, голос Божий

07:00

Меса

07:40

Канон Андрея Крицького

08:10

Житія святих

08:15

Слово на кожен день

09:00

Молитовна лінія

10:00

Розарій

10:30

У ваших намірах

Отець Олександр Коцюр: "Перестаньте займатися порожнім базіканням, допоможіть"

В передачі "У ваших намірах" отець Олександр Коцюр говорив на власному прикладі та на прикладі своїх друзів про волонтерство, про байдужість людей, про постійні нарікання на фоні пасивності більшості. Як на цьому тлі не знеохотитися, як продовжувати працювати, як не перегоріти?

Парадокси містичного життя

Духовне життя повно парадоксів. Наприклад, той, хто втрачає все - здобуває все? Як це може бути? Чому правила нормальної людської логіки не діють у випадку містичного життя? Про це в передачі "Школі лідерства - школа духовності" отця Олега Кондратюка.

Коли перемишльська православна єпархія перейшла в унію

ніхто з вірян єпископа за це не вбив. Для львівського єпископа Йосифа Шумлянського, який керував церквою в більшій частині Західної України це було добрим знаком: пройшли часи коли проповідників унії у Львові обливали помиями, а в Галичі за згадку про єдність з Римом обіцяли вбити. Тепер, коли Київ, столиця українського православ'я, надовго і всерйоз опинився в обіймах Москви, перспектива залишатись православними, здавалась галичанам і волинянам вже не такою світлою і радісною. Крім того, Київ і Львів з Перемишлем знаходились же в різних державах, а значить, вплив східної України на Західну був значно слабшим ніж півстоліття тому.

Рак у жінок. Як випередити хворобу

«В колі жіночому» говорили про жіночу онкологію. Чому за кордоном рак вважається такою ж хворобою, за типом складності, як і діабет чи серцева недостатність, а для українців це смертний вирок? Погляд психолога та гінеколога.
Гості ефіру: Майданник Олена Федорівна, лікар акушер-гінеколог, перинатальний психолог Перинатального центру м. Києва та Дорош Ірина Василівна, гінеколог-ендокринолог київської клініки «Борис».

Життя Праведниці народів Світу Олександри Шулежко очима її доньки Лариси

Роки Другої Світової війни і героїка звичайних людей в окупованих Черкасах. З 1941 року життя окупованих Черкас регламентуються наказами міської Управи, де чітко прописується розправа тим, хто допомагатиме, або якось сприятиме євреям: «…Пунк 5-ий. За переховування жидів та зв’язок з партизанами, винні розстрілюватимуться на місці без суду…». Але навіть в умовах тотального страху за власне життя і життя рідних, Олександрі Максимівні Шулежко вдалось створити дитячий будинок і врятувати 25 єврейських дітей, переховуючи їх «під носом» у окупантів. Життя підчас війни та в повоєнні роки. Тиск СРСР та звинувачення в співпраці з фашистами. Про це в програмі «Рецепти життя» з вуст доньки Олександри Максимівни - Лариси Федорівни Шулежко.

Іти за Ісусом

Бог кличе кого Сам захоче. Не біймося відповідати на голос покликання. Відваги, не біймося йти за Ісусом. Про це в передачі "У ваших намірах з сестрою Люциною та отцем Лаврентієм.

Дива на фронті

Дмитро Лямін в передачі "Майстерня" розповів про службу капелана та свій особистий вибір - вирушати на Схід з допомогою, а також розказав про чудеса, які трапляються на фронті за Божею волею.

Коли опір владі є не сепаратизмом, а патріотизмом

Ми можемо спостергіати капкан, коли людина чинить опір старим методам нової влади і отримує ярлик - сепаратист, запроданець, путінський агент, а  коли партіотична частина громадянського суспільства залишається мовчазним, не критикуючи владу в часі війни, то наражає суспільство на ще більше свавілля вже безкарної та некотрольованої влади. Що робити в такій ситуації? Про це в часі передачі "Точка відліку" дискутували Євген Гольцов та Олексій Погорєлов.
 

Cльози Апокаліпсису

Ви бачили як плачуть чоловіки? А чи доводилося Вам чути їх зізнання в тому, що вони плачуть? А як Вам плач похилого віку чоловіка, який не може відкрити книгу? А чи доводилося Вам плакати, коли Ви не розумієте Писання? Повчимося трохи в святого апостола Йоана в передачі "Запилена святість".

Отці Церкви про містерію

В "Школі ліжерства - школі духовності" отця Олега Кондратюка продовжуємо говорити про містерію. На цей раз про розуміння містерії отцями Церкви. Наприклад святий Йоан Золотоустий говорив, що містерію Бог відкриває лишень своїм друзям і через цю браму можуть увійти лишень ті, хто мають віру. Докладніше в передачі.

Авакум. Підказки для виживання в умовах війни в книзі старозавітного пророка.

Радіо Марія розкриває секрети виживання в часи навали могутнього війська. Про пророка Авакума мало відомостей, але знаємо, що він жив у часи першого нашестя халдеїв на Єрусалим, при царі Йоакимі. Книга пророка Авакума складається всього з трьох глав, але в них зібрані підказки для тих хто живе в час війни і ставить питання для Бога, чому так? Відповіді на сторінках книги та в катехезі отця Ярослава Гіжицького.

Якісне життя після менопаузи

Є теми, про які зручніше мовчати ніж винести назагал. Тема менопаузи або, звикліше чути тема клімаксу, дуже делікатна, так як стосується вікових змін організму, згасання дітородних функцій, супроводжується цілою низкою больових і соматичних симптомів. Але жінка більшу частину свого життя проводить в клімаксі, то ж як зробити цей період життя якісним. Про це розповідає практикуючий гінеколог приватної клініки «Борис»  Ірина Дорош. Розвіювання міфів про життя після менопаузи.

Катехиза про алкоголізм. Продовження

В лікуванні цієї хвороби важлива участь рідних та близьких, адже така підтримка показує алкоголіку, що рідні його розуміють, приймають. Важливе також медичне втручання та медичне лікування, не можна недооцінювати алкоголізм, мовляв, проблема лише в слабкій волі. Це серйозна і глибока медична проблема, смертельна хвороба. Про це сьогодні говоримо в катехизі отця Вальдемара Павельця

В програмі «Рецепти життя» презентація книги християнських ессеїв Ірини Островської «Наївні з містечка Х»

В містечку «Х», на перший погляд, люди проживають життя без прикрас. Але в кожній історії можна віднайти образи й характери, що перегукуються з «далеким внутрішнім», може навіть надглибоким, що вже так давно і старанно приховується під завісою «того, що напоказ». В містечку «Х» живуть ті, хто попри свою невиразність і буденність, є дуже барвистим, тільки їх внутрішні барви важко так просто помітити живучи по сусідству з такими собі мешканцями «Х». Ці барви бачить Бог, для якого ми всі надзвичайно виразні і барвисті, талановиті і дуже потрібні, для якого ми єдині. Він Той єдиний, хто знає нас на ім’я,  а для решти ми наївні мешканці ніким невідомого середовища «Х». 

 

Катехиза про брехню та докори сумління

З однієї сторони ми можемо себе дуже картати за брехню, спримайти себе негативно, з іншої сторони  в нашому часі формується уявлення, яке можна умовно окреслити "не збрешеш - не дихнеш", брехня сприймається як щось невідворотне, необхідне зло. І так як людина вправляється в доброму, вона може вправлятися в злому, тлумлячи свою совість. Про це сьогодні в ранковій катехизі отця Миколи Мишовського.

Знищення коліна Веніаміна

Спочатку Ізраїль обіцяє не віддавати своїх дочок за синів Веніамина, але потім просто відразу зображується сцена як Ізрпаїльтяни плачуть за своїми братами. Якщо плачете, якщо вам їх жалко, то навіщо заприсяглися не видавати своїх дочок за них? Страшне діло людська необдуманість. Ми спочатку щось говоримо, а потім жаліємо за сказане. І наші справжні почуття кардинально відрізняються від наших слів. 

Церковний погляд на традиційне щедрування в програмі «Наближаючись до православ’я»

Святкова програма, що вийшла в ефір вчора, 13 січня, до звістки про події під Волновахою. Пояснення значення традиційного Щедрого вечора та літургійних свят. В першій частині програми аутентична щедрівка в прямому ефірі від Валерія Гладунця. В другій – пояснення протоієрея Андрія Дудченка літургійних свят.

Примирення або ціна "договорняків"

Кулуарні "договорняки" замість публічного примирення мають ризик перетворити Україну на нову Аргентину, де не вщухають соціальні потрясіння. Ігонорування абстрактного і несуттєвого, на перший погляд, примирення є дуже небезпечним. Це показує світова практика постдиктаторських країн. Про це в передачі "Точка відліку" з Кирилом Говоруном, архімандритом УПЦ МП, співробітником Єльського університету

Теракт в редакції «Charlie Hebdo» – відповідь карикатуристам, чи джихад

Періодика, соцмережі, інтелектуальні кола, просто кишать оцінками на події в редакції Шарлі-Ебдо. Купа питань, які струсили суспільство: від – що є свободою совісті, а що відвертим глумом над святим, до диспутів на тему зіткнення християнської та ісламської цивілізацій. Вибух думок, від діаметрально протилежних одне одному, до діаметрально протилежних вірі. Теракт в Парижі, це ображений гнів віруючих на ниці карикатури, чи помста Франції за її втручання в політику на Близькому Сході та в Африці, адже пам’ятаємо, що Франція підтримувала війну проти Іраку, придушувала активність ісламістів в Малі, підтримувала повстання проти сирійського диктатора Башара Ассада. То ж що спровокувало ряд терактів в Парижі? Образа почуттів правовірних карикатурами, чи гра на геополітичному рівні? Про це в програмі «Християнство сьогодні» з кандидатом філософських наук, ісламістом і практикуючим мусульманином Денисом Брильовим та главредом греко-католицького часопису «Птріархат» Анатолієм Бабинським.

Дипломат і воїн

Безграмотність духовенства, корумповані східні патріархи і львівське братство яке уявляло себе сіцілійською мафією, не були єдиною небезпекою котра походила від Царгороду. Патріарха можна було задобрити грошима, та й з братством теж можливо було якось по-мирному домовитись. Зате і книжки, і ікони, і храми легко горіли коли через село чи місто проходили турки з татарами. Та й головному скарбу – людям – було не легше, адже як казав Данило Галицький, війни без мертвих не буває.

Коли Шумлянський висвячувався на єпископа,

руська церква вже мала в своєму арсеналі кілька шкіл і друкарень, кілька непоганих богословів і полемістів, а в останні роки і полку іконописців прибуло. Вчені писали красиві трактати, друкарні видавали красиві книги, міські і монастирські храми оздоблювались красивими іконами. В безкінечних суперечках з римо-католиками православні могли їм красиво відповісти. Одним словом, положення речей в православ’ї виглядало досить красиво. Принаймні, така картинка була перед очима в тих хто дивився на міста, шляхетські маєтки і монастирі.

Чи гріх є приватною справою людини?

Важливий мотив синів Ізраїля, чому вони вирішили скарати на горло тих негідників. Про це прямо говорить Святе Письмо: «викорінимо ганьбу з Ізраїля». Чи так само ми принципово приступаємо до вирішення проблеми гріха? Його треба стяти, вичавити з себе, покарати на горло. Мій гріх це тільки мій гріх, це гріх родини, спільноти, Церкви, народу. З цього фрагменту ми бачимо, що Ізраїліти саме так сприймали гріх своїх співбратів з Гівеа. Чи так ставлюся я до свого гріха, як такого, що чинить шкоду моїй сім’ї, спільноті, країні? Каюся?

Містерія. Вступ

Одним із базових понять для розуміння теми містики є містерія. Святий апостол Павло говорив, що містерія це спасіння світу Христом, Його смертю і Воскресінням, яке можуть зрозуміти лишень духовні, а не тілесні люди. Про це в "Школі лідерства - школі духовності" отця Олега Кондратюка.

Чим запам’ятається 2014 рік? Рік що минув в аналізі релігієзнавця і філософа Юрія Чорноморця

На збігу минулого року ми підводили підсумки, як саме прожили минулий рік. В програмі «Християнство сьогодні» Юрій Чорноморець серед низки подій вирізняв найголовніші. То ж чим запам’ятається 2014 рік в історії християнства. Які події вплинуть на хід історії, а які лишаться на маргіналах? Україна і світ в християнських процесах - все це в програмі «Християнсво сьогодні».

Новорічна програма «Рецепти життя» з Тарасом Компаніченком

Минулий рік ознаменований рядом надважливих, за значенням, подій. Кожен з нас ці події пропускав через себе і змінювався ними ж. Історію минулого року можна також відчитувати з життя київського лірника, бандуриста, кобзаря і громадського активіста Тараса Компаніченка. Події Майдану, війна на сході, відродження українського кінематографу і безкінечне просвітництво – все це в «Рецептах життя».  А ще, як бонус новорічної ночі ціла низка Нових творів під старовинні інструменти.

«Рецепти життя» пастора Раміна

 «…Це ще було до революції. Одного разу до мого дідуся прийшли гості. В нас на Кавказі гостинність є важливою культурною традицією, це борг кожного… Гостей було близько 11 чоловік, це були революціонери. Вони отримали завдання добути гроші для революції і переховувались в дідуся бо пограбували корабель… Минуло багато часу і мій дідусь впізнав на шпальтах газет обличчя ватажка цих революціонерів – це був Сталін…» Історія життя грузинського пастора, вихідця з Абхазії Раміна Квеквескірі. 

Катехиза про алкоголь

Катехиза отця Вальдемара Павельця про алкоголь. До абсолютної алкогольної залежності ведуть 13 кроків узалежнення. Що це за кроки? Куди вони ведуть? Які симптоми кожного з етапів?

Катехиза про одруження Ісаака

Про Божу волю в родині Авраама, про одруження Ісаака та подорож слуги і сватання Ревекки. Все це - в катехизі отця Патріка Оліха.

Катехиза про книгу Юдити

Отець Володимир Куснєж продовжує біблійний цикл катехиз, присвячених книгам Святого Письма. В сьогоднішній катехизі мова йшла про сміливу жінку, яка всупереч волі старших осмілилися піти  і стяти голову начальнику ворогів, що мали занапастити Ізраїль. Цим самим вдова Юдит врятувала цілий народ.

Йосиф Шумлянський був обраний архієпископом коли йому було 24 роки.

 Ще шість років він змушений був боротись за свою кафедру з конкурентом. Отже, коли затихли гармати, і наш герой не мусив вже доводити усім хто він є, він ще мав досить бажання і сил щоб нарешті зайнятись своєю першочерговою місією – служити своїй церкві та своєму народові. Кажуть, в молодості серце лежить до мрій, але голові й рукам не вистачає сили й розуму досягти цих мрій. З віком сили й розум приходять, але серце на мрії вже не здатне. В свої тридцять років архієпископ Львіський, Галицький і Камянець-Подільський Йосиф Шумлянський, поборовши нарешті усі перешкоди, зміг зберегти гарячим своє серце, і не забув те про що мріяв на подвір'ї рогатинської корчми.
Феодал і шляхтич, він поставився до своєї єпархії як до своєрідного феоду – до шматку землі з підданими за котрих відповідаєш перед Богом, нащадками і власним сумлінням. Примножиш свою отчину, залишиш по собі багаті землі і ситих селян – значить, був гарним господарем і лицарем, гідним свого гербу. В могилу ці землі, звісно, не забереш, але нащадкам (а в випадку з єпископством - наступникам) буде що залишити.