A PHP Error was encountered

Severity: Notice

Message: Trying to get property of non-object

Filename: controllers/site.php

Line Number: 127

A PHP Error was encountered

Severity: Notice

Message: Trying to get property of non-object

Filename: controllers/site.php

Line Number: 128

A PHP Error was encountered

Severity: Notice

Message: Trying to get property of non-object

Filename: controllers/site.php

Line Number: 129

Що таке істина? – Понтій Пилат. Катехеза отця Януша Марії Анжеєвського
Слухати Радіо

Зараз в ефірі

04:20

Святий дня

В ефірі

Наближаючись до православ'я

06:00

Дитяча катехиза

06:20

Голос народу, голос Божий

07:00

Св.Літургія з костелу св. Станіслава єпископа та мученика (Городок)

07:40

Дитяча катехиза

08:00

Святий дня

08:10

Житія святих

08:15

Ранок з Олексієм Самсоновим

09:00

Молитовна лінія

10:00

Розарій

10:30

У ваших намірах

11:00

Житія святих

11:20

Катехиза

12:00

Ангел Господній

12:20

В родині "Радіо Марія"

13:00

Резонанс

14:00

Духовні читання

14:20

Дайджест від Credo

15:00

Коронка до Божого Милосердя

Що таке істина? – Понтій Пилат. Катехеза отця Януша Марії Анжеєвського

Поділитись з друзями
Створено: 2012-08-01
Передача:
Автор:
Ведучий:

 

 

Питання істини, якщо воно ставиться серйозно, з бажанням дошукатися відповіді  більш менш тривкої, неситуативної та чесної, наче прожектор, освітлює  все те, що істина вимальовує в темряві упереджень.
Пам’ятаєте оповідання Зощенка, коли мешканці комуналки вирішили вкрутити лампочку, але зробивши це, жахнулися побаченому  і відразу домовилися: світло більше не вмикати. Так само теологічна, біблійна катехеза отця Януша Марії Анжиєвського стала випробуванням для наших комуналок.

 

Але давайте все по порядку: в часі катехизи отець Януш коментує книгу папи Бенедикта ХVІ «Ісус з Назарету». На цей раз він роздумував над питанням «Що є істина?» Мова йде про суд Пилата над Христом, коли Ісус відповідає Пилату, що до Нього прислуховуються ті, що від істини, а Пилат запитує: «А що є істина?» Пилат, політик, язичник запитує Ісуса: «А що є істина?» Чи залишають собі можливість українські політики, які є показово віруючими чесно поставити питання перед Христом, а що для них є істина. Роздуми отця Януша над політикою та «невід'ємним елементом її структури – істиною» приводять до висновків папи Римського Івана Павла ІІ, про те, що будь-яка демократична система, залишаючи цінності осторонь своєї уваги, перетворюється на тоталітаризм.

Підхоплюючи ініціативу отця-катехита говорити про сучасні форми тоталітаризму в демократичних країнах, наша слухачка попросила прокоментувати одіозний діалог, що мав місце в ефірі польського телебачення, де в розважальній передачі прозвучала така розмова:

- Якби моя покоївка-українка була гарнішою, я би її зґвалтував.

- А я взагалі не бачу як виглядає моя, бо постійно миє підлогу навколішках.

Наша слухачка попросила прокоментувати отця: можливо це прояв тоталітаризму в демократичному суспільстві внаслідок відсутності вищезгаданих цінностей? Чому на телебаченні дозволяється настільки відвертий прояв ксенофобії та неповаги до жінки?

Отець, відповідаючи на питання говорить, що Радянський Союз – це прояв тоталітаризму і входить в ретроспективні пояснення.

Репліка ведучого про те, що наведений приклад жодним чином не пов'язаний з радянським минулим, а стосується подій найближчого чемпіонату Європи з футболу, Євро-2012, наштовхує отця на плідні роздуми про російських фанатів в Польщі під час проведення Євро, про їхню ганебну поведінку. Отець таврує п'ятиконечні зірки (радянську символіку) на одязі російських вболівальників, як істинний прояв шовінізму і тоталітарного мислення. Цілком гідна позиція, але відповідь знову аж ніяк не стосується прикладу, який слухачка просила прокоментувати. Потім отець згадує розмову з українською молоддю. Погляди цієї молоді вжахнули отця. Шановний катехит не деталізував, що це була за розмова, про що говорили і чому згадка про неї виринула в часі обговорення дещо іншої теми. Далі ми чуємо мовний пассаж, що поляки не мають ненависті до німців за злочини гітлеризму, оскільки був Нюрнбернзький процес, який засудив нацизм, німці, як нація, вибачилися. А ось ненависть поляків до росіян і українців за злочини Радянського Союзу по сьогодні не вщухає, бо подібних вибачень польська сторона не почула.

Тобто, відповідаючи на прохання слухачки дати коментар щодо ганебних жартів на польському телебаченні, коли гідність українських жінок принижується, отець вказав, що українці мали би вибачитися перед Польщею за злочини Радянського Союзу.

Ведучий пробує повернути катехизу в біблійне русло, в якому вона починалася, тобто швиденько викрутити лампочку, що нагло освітила темряву і пилюку комуналки. Але лунає телефонний дзвінок. Звучать слова, що ми, українці, принаймні в особі цієї слухачки, хочемо вибачитися перед поляками, в тому числі, і за Богдана Хмельницького, який не слухався Бога, а мав би.

Ось такий фінал, що наблизив катехизу до театра Бертольда Брехта. Лампочка тієї комуналки вже давно розбита. Але, наче плями в очах від яскравого світла, виринають питання:

Чому отець-катехит не давав відповіді на конкретне питання? Не можемо повірити, що він його не зрозумів, уточнення ведучого не залишають жодних сумнівів.

Чому питання про жахливу зневагу до українців на рівні польського телебаченн звелося до висновку, що українська нація повинна вибачитися за події минулого?

Чому українці, що гинули мільйонами від тоталітарного режиму Радянського Союзу, мають вибачатися перед Польщею, навіть якщо Польща постраждала. Для поляка українці і росіяни – це одне і те саме? Ні? – Якщо ні, то користаючись логікою отця можна було озвучити зворотнє питання: «Чому Польща не перепросила українців за гріхи комуністів?

Українська жінка, чуючи історію про зневажання українських жінок на польському телебаченні, робить висновок, що вона має вибачитися перед поляками. За що? В цій конкретній ситуації? – А-а-а, за Богдана Хмельницького?!

Дорогі друзі, а ви чули, коли-небудь, щоби поляк вибачався перед росіянином за Тадеуша Костюшка? – Якщо ні, то ЩЕ не вмерла Україна.

А якщо повернутися до християнства, варто розуміти, що питання, які завдають болю, ятрять рани, потребують обговорення. Національні прив'язки заважають не грішити проти істини, навіть священикам-полякам, які так багато зробили і роблять для України. Вирішення цих проблем можливе лише внаслідок взаємного перепрошення і покаяння. Для цього не обов'язково чекати, хто перший вибачиться. Не чекав Йоан Павло ІІ, вибачаючись односторонньо, так роблять діти світла, а не занехаяні мешканці комуналки з розбитими лампочками і плямами від яскравого та несподіваного світла в очах.

 

Відгуки