Пишу про кардинала Любомира ГУЗАРА трішечки раніше ніж в 40-вий день по
смерті Великого ієрарха. Сподіваюся, що читач поступово добереться до
цього матеріалу. Я ж маю мету: показати виключно свої враження від
зустрічей з особистістю після смерті якої (31 травня) багато українців
відчули себе сиротами.
Доля
зводила мене з БЛАЖЕННІЙШИМ неодноразово. Останній раз запам’ятався
особливо. Це трапилося незадовго до святкування Пасхи – 12 квітня, 2017
року, у середу. За пару днів до цього, я подзвонив помічнику кардинала,
отцю Миколі, і поцікавився, чи можна сподіватися на розмову? – Я знав,
що коли розмовляю з отцем Миколою, є велика ймовірність того, що
кардинал Любомир ГУЗАР сидить десь недалеко. Отець Микола сказав:
«Наразі владика дуже хворий, але я запитаюся, чи було б можливим зробити
ефір». За кілька годин отець Микола мені відзвонив, і сповістив, що
блаженнійший погоджується мене прийняти у своїй резиденції в Княжичах,
що під Києвом. Питання: коли мені зручно? – Я відповів, що вибір за
кардиналом, і одразу почув, на далекому фоні владику, який призначив
мені зустріч на 12-ту годину у середу…
За
своє, поки що, нетривале 31-річне життя, мені доводилося спілкуватися з
багатьма видатними особистостями. Серед них вирізняються зірки
радянського кіно, громадські діячі, політики, прекрасні священики та
поважні, і як правило, дуже приємні ієрархи. Але була ОДНА постать, яка
завжди стояла осердям серед усіх інших – це Любомир ГУЗАР! Коли ти
приїжджав у Княжичі, і прямував ті два кілометри від автобусної зупинки
до…проспекту Любомира ГУЗАРА, - так, саме так, тепер називалася вулиця
де жив ієрарх – серце наливалося якимось миром, передчуттям чогось
особливого. Я НІКОЛИ не планував ставити кардиналу багато питань, адже ж
знав, що владика дуже об’ємно відповідає, і тому, мені говорити багато
не доведеться. На будь яке запитання владиці вдавалося відповідати ємко в
саму десятку, він завжди влучав у саму суть, так неначе б постійно її
споглядав.
Нарешті
я в резиденції! Мене покликали на другий поверх. Ми сіли в затишній
кімнаті, вона схожа на кухню. Кардинал Гузар свіжий і усміхнений, звично
промовляє напочатку найхристиянськіші слова у світі: «Чим можу вам
послужити?» Це були здається, його улюблені слова, а за ними слідувала
широка посмішка…
Завжди
після такого прийому страх і хвилювання йшли далеко геть, слова наче
хтось з неба вкладав у рота, питання заготовлені, або й імпровізовані
лились, як річка. Здавалося, що не я, а хтось за мене говорить з
владикою. Слухаючи запитання, він поважно хитав головою, посміхався,
інтонував, а коли промовляв, здавалося, що з його уст ллється справжня
жива вода! Я тоді починав розуміти, чому святого Йоана Златоустого
називали ЗЛАТОУСТИМ. То те саме, що наш Гузар, тільки жив раніше.
Мене
дивувала його простота та скромність. У 2015 році під час нашої
зустрічі, я поставив йому запитання проте, як він ставився до
перспективи стати Папою Римським? Адже ж у 2005 році, по смерті Йоана
Павла ІІ, він вважався у числі 16 найвірогідніших кандидатів на папський
престол. Його відповідь була прекрасною: «Дивися, а я й не знав, що був
в числі кандидатів!»
Взагалі
відчуття гумору владиці було не займати! Пригадую перший наш сумісний
ефір на Радіо Марія. Це було восени 2013 року. Для того, щоб опинитися в
нашій редакції, треба подолати три поверхи сходами. Вже тоді кардиналу
було важко проходити таку відстань. Я серйозно переживав за здоров’я
ієрарха. Коли настоятель парафії де знаходиться Радіо Марія, отець Юзеф
ЧЕРВОНКО побачив з яким зусиллям дається відстань сходами блаженнійшому,
ввічливо промовив: «Вибачте владико, що не збудував тут ліфта». Його
преосвященство трішки відсапуючи повернув голову і відповів: «Вибачаю. З
трудом!»
Про
кого б, і про щоб не говорив кардинал, в ньому відчувалася любов і мир.
Не даремно його так звали ЛЮБОМИР. Він справді постійно до цього
запрошував. А те, як він говорив про Бога, заслуговує окремої згадки. -
«Я незнаю, чому зараз є війна, і з цього не журюся. Хто я такий, щоб
давати Господу поради? Я знаю, що ми маємо БАТЬКА, Отця Небесного,
Татуся! Я можу лише як дитина, звернутися до Нього: "Татуню, допоможи!»
Крім
того, кардинал чітко знав, і бачив, куди, і як має прямувати Церква у
найжорсткіший, і кривавіший час для України: «Церква має перед собою
щонайменше два завдання. По-перше: спонукати людей до молитви. Взивати
до Батька, довіряти Йому. Пам'ятати, що НІЧОГО не діється без Його волі.
По-друге, ми повинні мати співчуття до людей, особливо тих, що тяжко
постраждали.
Церкві
треба виховувати відчуття ПАТРІОТИЗМУ! Ми любимо батька і матір, котрих
нам дав Господь. Окрім того, Він дарував нам БАТЬКІВЩИНУ! Чому саме у
цій країні я народився? Бо так дав Господь! Тому, я маю бути готовим
служити жертовно цій Державі...Одразу застережу! Любов, до рідного
народу, не означає - ненависті до інших країн»
Владика
неодноразово висловлювався в наших ефірах про аборти. Він вважав їх, чи
не головною трагедією в сучасній історії України: «Життя ненародженої
дитини дуже легковажно трактується, так наче б то її, не було! -
Окреслює негативну тенденцію БЛАЖЕННІЙШИЙ. - Всьому причина, бажання
самозадоволення, а аборти, лише виправдання. Приводяться різні причини
мовляв, до стількох то тижнів, то ще не людина.- То що, щеня? То
відпочатку людина! Сьогодні є підхід взагалі, байдужості до життя!
Наведу приклад. Два дні тому, я відвідував Бабин Яр. Там знайшов сліди
своєї дальної родини. Двоє молодих людей. Колись я був на їх весіллі у
липні, а в грудні, їх вже розтріляли. Розтріляли людей, за те, що вони
любили свою батьківщину. Розтріляти чи знищити свій ненароджений плід,
яка остаточна різниця? Це виразна непошана людського життя! Страшний
елемент у сьогоднішньому світі! Скільки убивст, абортів! Ми не сміємо
ходити біля такого умовного Бабиного Яру, і казати: "Ну, буває!". Такого
НЕ можна робити! Так трактувати людське життя. Бо людське життя -
найбільша цінність!»
Не
стояв осторонь блаженнійший споглядаючи за постійними політичними
іграми, що постійно тривають на нашій землі. Один з останніх посилів
політикам напередодні Пасхи носив хрестоматійний характер: «Коли я ще
був активний, бо зараз мало виходжу з хати, я спостеріг то явище, що
певна група політиків на великі свята частіше показується в Церкві.
Багато років тому я зробив звернення: «Шановні пані та панове -
політики! Не приходьте до Церкви тільки показатися! Приходьте
помолитися!" Важливим є, щоб ті люди, які несуть відповідальність за
долю народу дуже серйозно відносились до духовних і релігійних
вартостей! Добре було б, щоб вони ЩИРО ставилися до Господа, а не для
показухи! Ми повинні звертати увагу політиків на релігійність. Взагалі,
народ повинен не стидатися поставити політикам питання: «Як ви
відноситесь до віри та Бога, і релігійних цінностей!?»
Останнє
наше інтерв’ю тривало 44-ти хвилини замість запланованих 30-ти.
Наостанок, я подарував владиці браслет Радіо Марія. Він знамагався його
одягнути собі на руку. Але той виявився трішки тіснуватим. Потім ми
сфотографувалися. Ми завжди фотографувалися з кардиналом. Я йому казав,
що ці світлини для сімейного перегляду, і так воно і залишиться. Є люди,
які сягають глибин серця, і назавжди там залишаються. Дякуємо вам,
кардинале за ваше жертовне, услужливе серце! Ось тільки в мене
залишилося до вас одне запитання: А чим МИ ВАМ можемо послужити?
Сергій Іваницький, журналіст Радіо Марія
http://slovo.today/2017/07/01/taki-lyudy-i-na-nebi-potribni-40-dniv-bez-sovisti-naciyi-audio-mozhlyvo-ostannogo-intervyu-kardynala-lyubomyra-guzara.html
Відгуки
В ефірі Радіо Марія богослови Католицької Церкви передають навчанння Церкви. 
Молитва до Богородиці, якою Церква молиться всередині дня. 
Концерт привітань і гарного настрою "Від серця до серця" 
Година активного спілкування 
Молитва до Божого Милосердя в прямому ефірі Радіо Марія. 
Молитва слухачів в прямому ефірі. 
пояснення Біблії та правд віри для дітей 
Новини, анонси, оголошення про роботу Радіо Марія 
Денна дитяча молитовна лінія 
Обговорення в прямому ефірі Радіо Марія новин життя Церкви та суспільства. 
Молитва Літургії годин або молитва псалмів в західній традиції 
/// 
найкращі зразки духовної літератури
Galya Shalapay
Щиро дякуюємо за розповідь,за память,за повагу, за шану,за любов до Нашого батька- Велетня Духу.......,Блаженнішого Любомира Гузара......Zina Bolyuk
Колись Вазарі писав про Леонардо да ВІНЧІ: Поки б'ється моє серце, кров стинутиме в моїх жилах від згадки про те, що Його немає в живих, бо не в силі більше природа створити таку Людину. Для нас, українців, такою втратою є перехід за межу Блаженнійшого Любомира Гузара. Він говорив із нашим розумом і з нашими серцями... Молімося за його беатифікацію і за наше оновлення.Liene Golembiovska
Дякую Господу за таку Блаженну людину!Оксана Мітраш
Інавґурація Українського Католицького Університету 28 червня 2002 р. його Блаженству Любомиру, Отцю та Главі Української Греко-Католицької Церкви, Великому Канцлерові Українського Католицького Університету Високопреподобному Пресвітеру Борису Ґудзяку, Ректорові Університету у Львові, Чадам нашої Смиренності, в Господі возлюбленим, благодать і мир від Бога Отримавши листа від його Високопреподобія від 8 червня цього року, ми з радістю прийняли вістку про інавгурацію Українського Католицького Університету, що відбудеться ЗО червня цього року. Ми по-батьківськи співрадіємо з Вами у цій добрій ініціативі та важких трудах і стараннях у досягненні мети. Від Матірної Святої Христової Великої Церкви благословляємо цей почин для розвою знань, миру і духовного сопричастя поміж людьми. Бажаємо, щоб у всі часи здійснювався розвиток богословської науки, щоб вона служила Церкві, поступу, миру та єдності між розділеними дітьми Божими згідно святої та блаженної Божої волі, яку заповів нам в архиєрейській молитві до Свого Отця Господь: “Да всі воєдино будуть”. Щиро радіючи цьому разом з вами, зичимо, щоб новий Університет довгі роки і віки служив знанню і благочестю. Нехай благодать і безмежна милість Господа перебувають з Вашим Блаженством, його Високопреподобієм і з усіма, які вчать і вчаться у Вашому університеті 28 червня 2002 р. Б. Щирий молільник до Бога за всіх Вас Архиєпископ Константинополя і Вселенський Патріарх Вартоломей І http://www.radiosvoboda.org/content/article/912522.html Львів, 10 лютого 2004 року. Архієпископ Константинополя, Всесвітній патріарх Вартоломей Перший закликав Папу Римського Івана Павла II не надавати статус патріархату Українській Греко-Католицькій Церкві. Архієпископ Константинополя, Всесвітній патріарх Вартоломей Перший закликав Папу Римського Івана Павла II не надавати статус патріархату Українській Греко-Католицькій Церкві. Львів, 10 лютого 2004 року. Архієпископ Константинополя, Всесвітній патріарх Вартоломей Перший закликав Папу Римського Івана Павла II не надавати статус патріархату Українській Греко-Католицькій Церкві. У листі сказано: “Якщо Ватикан ухвалить рішення про надання УГКЦ статусу патріархату, це спровокує різку реакцію з боку православних церков, поверне нас в атмосферу ворожості, що існувала кілька десятиліть назад”. Сьогодні Глава Української Греко-Католицької Церкви кардинал Любомир Гузар дав чітку негативну оцінку звернення Вселенського Патріарха Вартоломея Першого до Папи Римського і заявив, що це образа гідності УГКЦ. МОЄ: (отак пиху Українству роздувають ті, що самочинно себе на Службі Божій роблять не Главами Української Греко-Католицької Церкви, а «ПАТРІАРХАМИ»!!!) А львівська інтелігенція сприйняла лист Вартоломея Першого як погрозу щодо чергового знищення греко-католицької церкви. Кардинал Любомир, котрий днями повернувся з Риму, заявив, що у Ватикані вражені категоричністю про життя УГКЦ, висловленою в листі Вартоломея Першого. Кардинал Любомир Гузар каже: Любомир Гузар Дуже трудно зрозуміти цей лист і його властиву ціль. Єдино, що він там дуже виразно і, можна сказати, в гострій формі каже, що якби Папа відважився визнати чи створити український католицький патріархат, що це був би кінець будь-яких зв’язків між Римом і православним світом. Це свого роду, я б це називав, шантаж. Так що трудно розібратися, що він властиво хоче осягнути. Щось, якась ціль за ним є, бо ж то не є дитина, але за нагоди нелегко побачити бажання прямо образити, докучити, допекти. Галина Терещук У своєму листі до Папи Римського Вартоломей Перший пише, що “присутність УНІЇ в Західній Україні не стала б міцнішою внаслідок надання патріархату, водночас подібне рішення може активізувати напружені стосунки недавнього минулого, і вони можуть загостритися до непередбачених масштабів, а тому своєчасне запобігання цьому може виявитися ціннішим від пізніших втручань терапевтичного характеру”, ці слова із листа Вартоломея І до Святішого Отця у львівській митрополії та й вірні церкви розцінюють як погрозу. Я поцікавилась у глави УГКЦ чи раніше Константинопольський патріарх так різко і негативно висловлювався про надання статусу патріархату УГКЦ. Любомир Гузар Такого гострого не було. Галина Терещук Доцент Львівського університету імені Івана Франка релігієзнавець Андрій Юраш зауважує, що від початку 90-х позиція Вселенського православного патріарха була досить екуменічною і відкритою до контактів із західною церквою. Втім, пан Юраш каже, що визнавати реальне існування УГКЦ це одне, а її патріархального статусу - це вже цілком інше. Андрій Юраш Я не думаю, що це непорозуміння, це просто гра на обидві сторони в цьому діалозі Московської патріархії і Константинопольської. Так вони просто натискають на один і той самий мозоль. Але це не свідчить про те, що вони порозумілися між собою. Комплекс проблем, які були, думаю, і залишаються. І попри якісь робочі, ділові контакти, наприклад, приїзд митрополита Мил’їтона до Москви, який був нещодавно. Галина Терещук Ця “гра” ще раз підтверджує, якщо не можна шляхом діалогу знищити УГКЦ, то можна вдатися до відомого мешканцям Західної України, за словами Вартоломея Першого, “терапевтичного методу”, як Інавґурація Українського Католицького Університету 28 червня 2002 р. його Блаженству Любомиру, Отцю та Главі Української Греко-Католицької Церкви, Великому Канцлерові Українського Католицького Університету Високопреподобному Пресвітеру Борису Ґудзяку, Ректорові Університету у Львові, Чадам нашої Смиренності, в Господі возлюбленим, благодать і мир від Бога Отримавши листа від його Високопреподобія від 8 червня цього року, ми з радістю прийняли вістку про інавгурацію Українського Католицького Університету, що відбудеться ЗО червня цього року. Ми по-батьківськи співрадіємо з Вами у цій добрій ініціативі та важких трудах і стараннях у досягненні мети. Від Матірної Святої Христової Великої Церкви благословляємо цей почин для розвою знань, миру і духовного сопричастя поміж людьми. Бажаємо, щоб у всі часи здійснювався розвиток богословської науки, щоб вона служила Церкві, поступу, миру та єдності між розділеними дітьми Божими згідно святої та блаженної Божої волі, яку заповів нам в архиєрейській молитві до Свого Отця Господь: “Да всі воєдино будуть”. Щиро радіючи цьому разом з вами, зичимо, щоб новий Університет довгі роки і віки служив знанню і благочестю. Нехай благодать і безмежна милість Господа перебувають з Вашим Блаженством, його Високопреподобієм і з усіма, які вчать і вчаться у Вашому університеті 28 червня 2002 р. Б. Щирий молільник до Бога за всіх Вас Архиєпископ Константинополя і Вселенський Патріарх Вартоломей І http://www.radiosvoboda.org/content/article/912522.html Львів, 10 лютого 2004 року. Архієпископ Константинополя, Всесвітній патріарх Вартоломей Перший закликав Папу Римського Івана Павла II не надавати статус патріархату Українській Греко-Католицькій Церкві. Архієпископ Константинополя, Всесвітній патріарх Вартоломей Перший закликав Папу Римського Івана Павла II не надавати статус патріархату Українській Греко-Католицькій Церкві. Львів, 10 лютого 2004 року. Архієпископ Константинополя, Всесвітній патріарх Вартоломей Перший закликав Папу Римського Івана Павла II не надавати статус патріархату Українській Греко-Католицькій Церкві. У листі сказано: “Якщо Ватикан ухвалить рішення про надання УГКЦ статусу патріархату, це спровокує різку реакцію з боку православних церков, поверне нас в атмосферу ворожості, що існувала кілька десятиліть назад”. Сьогодні Глава Української Греко-Католицької Церкви кардинал Любомир Гузар дав чітку негативну оцінку звернення Вселенського Патріарха Вартоломея Першого до Папи Римського і заявив, що це образа гідності УГКЦ. МОЄ: (отак пиху Українству роздувають ті, що самочинно себе на Службі Божій роблять не Главами Української Греко-Католицької Церкви, а «ПАТРІАРХАМИ»!!!) А львівська інтелігенція сприйняла лист Вартоломея Першого як погрозу щодо чергового знищення греко-католицької церкви. Кардинал Любомир, котрий днями повернувся з Риму, заявив, що у Ватикані вражені категоричністю про життя УГКЦ, висловленою в листі Вартоломея Першого. Кардинал Любомир Гузар каже: Любомир Гузар Дуже трудно зрозуміти цей лист і його властиву ціль. Єдино, що він там дуже виразно і, можна сказати, в гострій формі каже, що якби Папа відважився визнати чи створити український католицький патріархат, що це був би кінець будь-яких зв’язків між Римом і православним світом. Це свого роду, я б це називав, шантаж. Так що трудно розібратися, що він властиво хоче осягнути. Щось, якась ціль за ним є, бо ж то не є дитина, але за нагоди нелегко побачити бажання прямо образити, докучити, допекти. Галина Терещук У своєму листі до Папи Римського Вартоломей Перший пише, що “присутність УНІЇ в Західній Україні не стала б міцнішою внаслідок надання патріархату, водночас подібне рішення може активізувати напружені стосунки недавнього минулого, і вони можуть загостритися до непередбачених масштабів, а тому своєчасне запобігання цьому може виявитися ціннішим від пізніших втручань терапевтичного характеру”, ці слова із листа Вартоломея І до Святішого Отця у львівській митрополії та й вірні церкви розцінюють як погрозу. Я поцікавилась у глави УГКЦ чи раніше Константинопольський патріарх так різко і негативно висловлювався про надання статусу патріархату УГКЦ. Любомир Гузар Такого гострого не було. Галина Терещук Доцент Львівського університету імені Івана Франка релігієзнавець Андрій Юраш зауважує, що від початку 90-х позиція Вселенського православного патріарха була досить екуменічною і відкритою до контактів із західною церквою. Втім, пан Юраш каже, що визнавати реальне існування УГКЦ це одне, а її патріархального статусу - це вже цілком інше. Андрій Юраш Я не думаю, що це непорозуміння, це просто гра на обидві сторони в цьому діалозі Московської патріархії і Константинопольської. Так вони просто натискають на один і той самий мозоль. Але це не свідчить про те, що вони порозумілися між собою. Комплекс проблем, які були, думаю, і залишаються. І попри якісь робочі, ділові контакти, наприклад, приїзд митрополита Мил’їтона до Москви, який був нещодавно. Галина Терещук Ця “гра” ще раз підтверджує, якщо не можна шляхом діалогу знищити УГКЦ, то можна вдатися до відомого мешканцям Західної України, за словами Вартоломея Першого, “терапевтичного методу”, як сайта Радио Ватикана Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va/news/2013/01/15/%D0%B2%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%80%D1%85_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%B9_%D1%96_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%94_%D0%BC%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BD/ucr-655784 сайту Радіо Ватикану Глава УГКЦ під час паломництва святими місцями Константинополя зустрінеться із Патріархом Вартоломеєм І Дата публікації Квітень 19, 2013 | Публікує редактор Любомира Бурка 19 квітня розпочалося паломництво святими місцями древнього Константинополя Блаженнішого Святослава (Шевчука), Глави Української Греко-Католицької Церкви, і владики Бориса (Ґудзяка), керівника Департаменту закордонних зв’язків УГКЦ. Це паломництво проводиться в контексті святкування 1025-річчя Хрещення Русі-України і триватиме до 22 квітня. Під час паломництва делегація УГКЦ зустрінеться з Патріархом Константинопольським Вартоломеєм І. За словами Блаженнішого Святослава, «це візит ввічливості до Матірної Церкви християн Київської традиції». Крім того, у рамках програми делегація УГКЦ відвідає собор Святої Софії, греко-католицьку церкву Святої Трійці, храм Богородиці Влахернської, Георгієвський Патріарший собор та ін. Щирий молільник до Бога за всіх Вас Архиєпископ Константинополя і Вселенський Патріарх Вартоломей І 17/05/2013 В речи, произнесенной по случаю юбилея, Патриарх Варфоломей I, сам недавно избежавший покушения, подчеркнул, что сегодня, как и прежде, мученичество остается обычным состоянием христианина. «Не будем прекращать молиться, - сказал Константинопольский Патриарх, - желать и просить о том, чтобы все поняли: примирение, мир, терпимость, кротость, снисхождение, - добродетели, столь ценимые святым Амвросием, - могут позитивно воздействовать на общество как посредством слов, так и дел». Текст взят со страницы http://ru.radiovaticana.va/news/2013/05/17/%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B0_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB_%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B0_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%8F_%D1%81_%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%B5%D0%BC_%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3/rus-692942Вам необхідно авторизуватись, щоб мати змогу залишити відгук.