Слухати Радіо

Зараз в ефірі

18:00

Св.Літургія з Прокатедри св. Олександра (Київ)

В ефірі

Молитовна лінія

20:00

Дитяча катехиза

20:20

Духовні читання

21:00

Відкриваючи таємниці християнства

21:30

Народжена в Україні

22:00

Катехеза

23:20

Школа лідерства

23:40

Святий дня

23:50

Літургія годин (Бревіарій)

00:00

Розарій

00:30

Катехеза

01:10

Відкриваючи таємниці християнства

02:00

Катехеза

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

04:40

Біблійні читання

05:00

Школа християнського життя

40 днів без Совісті нації...

Поділитись з друзями
Створено: 2017-07-08
Пишу про кардинала Любомира ГУЗАРА трішечки раніше ніж в 40-вий день по смерті Великого ієрарха. Сподіваюся, що читач поступово добереться до цього матеріалу. Я ж маю мету: показати виключно свої враження від зустрічей з особистістю після смерті якої (31 травня) багато українців відчули себе сиротами.
Доля зводила мене з БЛАЖЕННІЙШИМ неодноразово. Останній раз запам’ятався особливо. Це трапилося незадовго до святкування Пасхи – 12 квітня, 2017 року, у середу. За пару днів до цього, я подзвонив помічнику кардинала, отцю Миколі, і поцікавився, чи можна сподіватися на розмову? – Я знав, що коли розмовляю з отцем Миколою, є велика ймовірність того, що кардинал Любомир ГУЗАР сидить десь недалеко. Отець Микола сказав: «Наразі владика дуже хворий, але я запитаюся, чи було б можливим зробити ефір».  За кілька годин отець Микола мені відзвонив, і сповістив, що блаженнійший погоджується мене прийняти у своїй резиденції в Княжичах, що під Києвом. Питання: коли мені зручно? – Я відповів, що вибір за кардиналом, і одразу почув, на далекому фоні владику, який призначив мені зустріч на 12-ту годину у середу…

За своє, поки що, нетривале 31-річне життя, мені доводилося спілкуватися з багатьма видатними особистостями. Серед них вирізняються зірки радянського кіно, громадські діячі, політики, прекрасні священики та поважні, і як правило, дуже приємні ієрархи. Але була ОДНА постать, яка завжди стояла осердям серед усіх інших – це Любомир ГУЗАР! Коли ти приїжджав у Княжичі, і прямував ті два кілометри від автобусної зупинки до…проспекту Любомира ГУЗАРА, -  так, саме так, тепер називалася вулиця де жив ієрарх – серце наливалося якимось миром, передчуттям чогось особливого. Я НІКОЛИ не планував ставити кардиналу багато питань, адже ж знав, що владика дуже об’ємно відповідає, і тому, мені говорити багато не доведеться. На будь яке запитання владиці вдавалося відповідати ємко в саму десятку, він завжди влучав у саму суть, так неначе б постійно її споглядав.

Нарешті я в резиденції! Мене покликали на другий поверх. Ми сіли в затишній кімнаті, вона схожа на кухню. Кардинал Гузар свіжий і усміхнений, звично промовляє напочатку найхристиянськіші слова у світі: «Чим можу вам послужити?» Це були здається, його улюблені слова, а за ними слідувала широка посмішка…

Завжди після такого прийому страх і хвилювання йшли далеко геть, слова наче хтось з неба вкладав у рота, питання заготовлені, або й імпровізовані лились, як річка. Здавалося, що не я, а хтось за мене говорить з владикою. Слухаючи запитання, він поважно хитав головою, посміхався, інтонував, а коли промовляв, здавалося, що з його уст ллється справжня жива вода! Я тоді починав розуміти, чому святого Йоана Златоустого називали ЗЛАТОУСТИМ. То те саме, що наш Гузар, тільки жив раніше.

Мене дивувала його простота та скромність. У 2015 році під час нашої зустрічі, я поставив йому запитання проте, як він ставився до перспективи стати Папою Римським? Адже ж у 2005 році, по смерті Йоана Павла ІІ, він вважався у числі 16 найвірогідніших кандидатів на папський престол. Його відповідь була прекрасною: «Дивися, а я й не знав, що був в числі кандидатів!»

Взагалі відчуття гумору владиці було не займати! Пригадую перший наш сумісний ефір на Радіо Марія. Це було восени 2013 року. Для того, щоб опинитися в нашій редакції, треба подолати три поверхи сходами. Вже тоді кардиналу було важко проходити таку відстань. Я серйозно переживав за здоров’я ієрарха. Коли настоятель парафії де знаходиться Радіо Марія, отець Юзеф ЧЕРВОНКО побачив з яким зусиллям дається відстань сходами блаженнійшому, ввічливо промовив: «Вибачте владико, що не збудував тут ліфта». Його преосвященство трішки відсапуючи повернув голову і відповів: «Вибачаю. З трудом!»

Про кого б, і про щоб не говорив кардинал, в ньому відчувалася любов і мир. Не даремно його так звали ЛЮБОМИР. Він справді постійно до цього запрошував. А те, як він говорив про Бога, заслуговує окремої згадки. - «Я незнаю, чому зараз є війна, і з цього не журюся. Хто я такий, щоб давати Господу поради? Я знаю, що ми маємо БАТЬКА, Отця Небесного, Татуся! Я можу лише як дитина, звернутися до Нього: "Татуню, допоможи!»

Крім того, кардинал чітко знав, і бачив, куди, і як має прямувати Церква у найжорсткіший, і кривавіший час для України: «Церква має перед собою щонайменше два завдання. По-перше: спонукати людей до молитви. Взивати до Батька, довіряти Йому. Пам'ятати, що НІЧОГО не діється без Його волі. По-друге, ми повинні мати співчуття до людей, особливо тих, що тяжко постраждали.
Церкві треба виховувати відчуття ПАТРІОТИЗМУ! Ми любимо батька і матір, котрих нам дав Господь. Окрім того, Він дарував нам БАТЬКІВЩИНУ! Чому саме у цій країні я народився? Бо так дав Господь! Тому, я маю бути готовим служити жертовно цій Державі...Одразу застережу! Любов, до рідного народу, не означає - ненависті до інших країн»

Владика неодноразово висловлювався в наших ефірах про аборти. Він вважав їх, чи не головною трагедією в сучасній історії України: «Життя ненародженої дитини дуже легковажно трактується, так наче б то її, не було! - Окреслює негативну тенденцію БЛАЖЕННІЙШИЙ. - Всьому причина, бажання самозадоволення, а аборти, лише виправдання. Приводяться різні причини мовляв, до стількох то тижнів, то ще не людина.- То що, щеня? То відпочатку людина! Сьогодні є підхід взагалі, байдужості до життя! Наведу приклад. Два дні тому, я відвідував Бабин Яр. Там знайшов сліди своєї дальної родини. Двоє молодих людей. Колись я був на їх весіллі у липні, а в грудні, їх вже розтріляли. Розтріляли людей, за те, що вони любили свою батьківщину. Розтріляти чи знищити свій ненароджений плід, яка остаточна різниця? Це виразна непошана людського життя! Страшний елемент у сьогоднішньому світі! Скільки убивст, абортів! Ми не сміємо ходити біля такого умовного Бабиного Яру, і казати: "Ну, буває!". Такого НЕ можна робити! Так трактувати людське життя. Бо людське життя - найбільша цінність!»

Не стояв осторонь блаженнійший споглядаючи за постійними політичними іграми, що постійно тривають на нашій землі. Один з останніх посилів політикам напередодні Пасхи носив хрестоматійний характер: «Коли я ще був активний, бо зараз мало виходжу з хати, я спостеріг то явище, що певна група політиків на великі свята частіше показується в Церкві. Багато років тому я зробив звернення: «Шановні пані та панове - політики! Не приходьте до Церкви тільки показатися! Приходьте помолитися!" Важливим є, щоб ті люди, які несуть відповідальність за долю народу дуже серйозно відносились до духовних і релігійних вартостей! Добре було б, щоб вони ЩИРО ставилися до Господа, а не для показухи! Ми повинні звертати увагу політиків на релігійність. Взагалі, народ повинен не стидатися поставити політикам питання: «Як ви відноситесь до віри та Бога, і релігійних цінностей!?»

Останнє наше інтерв’ю тривало 44-ти хвилини замість запланованих 30-ти. Наостанок, я подарував владиці браслет Радіо Марія. Він знамагався його одягнути собі на руку. Але той виявився трішки тіснуватим. Потім ми сфотографувалися. Ми завжди фотографувалися з кардиналом. Я йому казав, що ці світлини для сімейного перегляду, і так воно і залишиться. Є люди, які сягають глибин серця, і назавжди там залишаються. Дякуємо вам, кардинале за ваше жертовне, услужливе серце! Ось тільки в мене залишилося до вас одне запитання: А чим МИ ВАМ можемо послужити?

Сергій Іваницький, журналіст Радіо Марія

http://slovo.today/2017/07/01/taki-lyudy-i-na-nebi-potribni-40-dniv-bez-sovisti-naciyi-audio-mozhlyvo-ostannogo-intervyu-kardynala-lyubomyra-guzara.html


Відгуки

Подяка за пожертви для Радіо Марія у жовтні

В місяць Матері Божої Цариці Розарію, що минув, знову не забракло Любові наших слухачів до свого радіо. Саме завдяки Родині Радіо Марія були оплачені рахунки для забезпечення роботи радіо

Подяка за пожертви для Радіо Марія у вересні

Кожного місяця можемо з надією й довірою досвідчити слова Євангеліста: “Шукайте Царство Боже, а все інше вам додасться” (Лк 12,31), коли бачимо підтримку наших слухачів для забезпечення роботи радіо

Подяка за пожертви для Радіо Марія в серпні

Як завжди, у своїх матеріальних потребах ми звертаємося до наших радіослухачів, бо не заробляємо коштів за рахунок реклами чи інших джерел. Тому безмежно вдячні всім, хто підтримав Радіо Марія останнього літнього місяця

Подяка за пожертви для Радіо Марія в липні

Літні місяці — найважчі для фінансування радіо, оскільки традиційно зменшується кількість пожертв. Тим більше, ми щиро дякуємо тим парафіям і жертводавцям, що своїми коштами надали можливість сплатити всі необхідні рахунки Радіо Марія

"Церква, в медіа середовищі, постійно в ролі наздоганяючого. Коли з’явились перші газети пройшло декілька століть щоб Церква почала видавати свою газету. Сьогодні з соціальними мережами те саме…"

В програмі Головред з головним редактором журналу "Скинія" отцем Юрієм Блажиєвським говорили про католицькі соціальні мережі та католицький сегмент у віртуальних комунікаціях. " DeoSpace в моменті народження був мертвонародженою дитиною, бо світ давно вже відмовився від конкуренції з Facebook, що замінив Інтернет. Тому зараз не час створювати свою соцмережу, якщо і варто, то лише сегмент професійної діяльності наприклад так, як то Linkedin чи Instagram…".