Програма Християнство сьогодні приурочена 86 річчю Патріарха Філарета. Рефлексії на діяльність Патріарха і на події сьогодення, від речника УПЦ КП, Архієпископа Євтратія Зорі.
Останнє оновлення на П'ятниця, 30 січня 2015, 18:04
За останній рік тема смерті стала дуже близькою. Кожен з нас зблизька відчув її, навіть якщо посередньо. Документальні зйомки розстрілів Небесної сотні, щоденні звіти про загиблих на Донбасі чия чисельність обчислюється тисячами. Життя поза фронтом все одно впритул наближене до того, що ТАМ. І з кожним новим вибухом чи пострілом, ми сприймаємо «чужу» смерть як власну. В програмі «Наближаючись до православ’я» з протоієреєм Андрієм Дудченком говорили про Літургію смерті.
Президент "Радіо Марія" Емануелле Ферраріо: "Радіо як особливий феномен сучасного світу"
Написав Марьяна Логвиненко
П'ятниця, 30 січня 2015, 16:46
Інтерв'ю з Президентом «Радіо Марія» Емануелле Ферраріо від 15 червня 2013. (Інтерв'ю взяв Джузеппе Русконі. www.rossoporpora.org )
На першому поверсі одного з Ватиканських палаців на нас чекає дуже приємний та енергійний чоловік людина, якому вже вісімдесят чотири роки. Це Емануеле Ферраріо, колишній підприємець та виробник молочних продуктів з Півночі Італії. Саме він починаючи з 1987 року разом зі священиком падре Лівіо Фанзага визначають долю всесвітньої родини «Радіо Марія».
Останнє оновлення на П'ятниця, 30 січня 2015, 17:36
Тобто ця жінка відвела хлопчика в храм як тільки його відлучила від грудей? Віддала його Богові, як тільки він перестав її потребувати фізично. А тепер хочу звернутися до матерів. Цей текст не тільки про Анну, яка поклялася перед обличчям безпліддя і прокляття віддати дитину Богові. Це наша ситуація, коли ми не віддаємо дитину Богові ми залишаємося проклятими.
Духовне життя повно парадоксів. Наприклад, той, хто втрачає все - здобуває все? Як це може бути? Чому правила нормальної людської логіки не діють у випадку містичного життя? Про це в передачі "Школі лідерства - школа духовності" отця Олега Кондратюка.
Останнє оновлення на П'ятниця, 30 січня 2015, 16:22
«Смерти не бачити, перше ніж побачить Христа». Як можна зрозуміти таку дивну обіцянку, дану Богом Симеонові? Невже все життя в цього старого чоловіка було спрямоване на очікування народження Ісуса? Йому достатньо було побачити дитятко Ісуса, щоб сповнитися миром і втішитись, спокійно і в радості померти. Місія життя виконана: «Я зустрів Ісуса, я врятований».
Є правдиве слово, а є «лжеслово». Яке, власне, тобі на разі до вподоби? Те що викриваєтвоє нутро і хоче тобі допомогти вибратись з тієї ями, де зараз знаходишся. Чи задовільнишся «лжесловом», що прикриває і виправдовує твої вчинки, дозволяє не брати відповідальності і плисти за течією. Як ти будеш інтерпретувати Слово, вирішувати тобі. Можу додати, що правдиве Слово, завжди болить, спонукає до кардинальних рішень і дій, вказує напрямок, і врешті підносить до вершини з самого дна.
Звернімо увагу, що учні завжди мали біля себе Ісуса і могли до Нього звернутися з проханням про допомогу, але вони не думали, що Він зможе допомогти, і їхній зойк був радше істерикою, ніж усвідомленням своєї слабкості і величі Бога. До того ж в їхньому проханні більше було звинувачення, ніж самого по собі прохання. "Чи Тобі байдуже?" Ми також не просимо Бога, а звинувачуємо Його.
Цікаво, що у трьох Євангеліях Ісус згадує про Царство Небесне і прирівнює Його до гірчичного зерна. Це насіння може символізувати Церкву, котра на початку була досить маленькою, але розрослался гіллями на весь світ. Більше того, у своїх віттях вона дає життя багатьом вірянам, які можуть насолодитися прохолодою у затінку дерева.
Якщо свічку покласти під посудину, то вона швидко затухне, адже не буде кисню, щоб підтримувати полум’я. Якщо я Світло Божого Слова ставлю у серце, а там немає любові, то це воно просто гасне.
Останнє оновлення на П'ятниця, 30 січня 2015, 15:41
Канал новин 
Програма Християнство сьогодні приурочена 86 річчю Патріарха Філарета. Рефлексії на діяльність Патріарха і на події сьогодення, від речника УПЦ КП, Архієпископа Євтратія Зорі. 
За останній рік тема смерті стала дуже близькою. Кожен з нас зблизька відчув її, навіть якщо посередньо. Документальні зйомки розстрілів Небесної сотні, щоденні звіти про загиблих на Донбасі чия чисельність обчислюється тисячами. Життя поза фронтом все одно впритул наближене до того, що ТАМ. І з кожним новим вибухом чи пострілом, ми сприймаємо «чужу» смерть як власну. В програмі «Наближаючись до православ’я» з протоієреєм Андрієм Дудченком говорили про Літургію смерті.
Інтерв'ю з Президентом «Радіо Марія» Емануелле Ферраріо від 15 червня 2013. (Інтерв'ю взяв Джузеппе Русконі. www.rossoporpora.org )
Тобто ця жінка відвела хлопчика в храм як тільки його відлучила від грудей? Віддала його Богові, як тільки він перестав її потребувати фізично. А тепер хочу звернутися до матерів. Цей текст не тільки про Анну, яка поклялася перед обличчям безпліддя і прокляття віддати дитину Богові. Це наша ситуація, коли ми не віддаємо дитину Богові ми залишаємося проклятими. 
Духовне життя повно парадоксів. Наприклад, той, хто втрачає все - здобуває все? Як це може бути? Чому правила нормальної людської логіки не діють у випадку містичного життя? Про це в передачі "Школі лідерства - школа духовності" отця Олега Кондратюка.
«Смерти не бачити, перше ніж побачить Христа». Як можна зрозуміти таку дивну обіцянку, дану Богом Симеонові?
Є правдиве слово, а є «лжеслово». Яке, власне, тобі на разі до вподоби? Те що викриваєтвоє нутро і хоче тобі допомогти вибратись з тієї ями, де зараз знаходишся. Чи задовільнишся «лжесловом», що прикриває і виправдовує твої вчинки, дозволяє не брати відповідальності і плисти за течією.
Звернімо увагу, що учні завжди мали біля себе Ісуса і могли до Нього звернутися з проханням про допомогу, але вони не думали, що Він зможе допомогти, і їхній зойк був радше істерикою, ніж усвідомленням своєї слабкості і величі Бога. До того ж в їхньому проханні більше було звинувачення, ніж самого по собі прохання. "Чи Тобі байдуже?" Ми також не просимо Бога, а звинувачуємо Його.
Цікаво, що у трьох Євангеліях Ісус згадує про Царство Небесне і прирівнює Його до гірчичного зерна. Це насіння може символізувати Церкву, котра на початку була досить маленькою, але розрослался гіллями на весь світ. Більше того, у своїх віттях вона дає життя багатьом вірянам, які можуть насолодитися прохолодою у затінку дерева.
Якщо свічку покласти під посудину, то вона швидко затухне, адже не буде кисню, щоб підтримувати полум’я. Якщо я Світло Божого Слова ставлю у серце, а там немає любові, то це воно просто гасне. 
