«…Казахстан це величезна країна в дев’ять разів більша за Італію. Сімдесят відсотків населення вважає себе мусульманами, католиків може десь сто п’ятдесят тисяч по всій країні. Двадцять п’ять років тому нас було в декілька разів більше, але коли прийшла свобода, багато людей мігрувало. Тільки в Німеччину виїхало більше мільйону людей із Казахстану, а в загальному емігрувало три мільйони шістсот тисяч громадян. Зараз католики це меншина, але особливо в містах католиків не меншає, бо приходять в церкви нові прихожани різних національностей і так Католицька Церква стає з кожним роком все більш багатонаціональною... На даний момент в Католицькій церкві Казахстану основна мова російська. А Казахська мова тільки відроджується, о в часи Радянського Союзу йому не горіло зелене світло…» – Астанинський архієпископ Томаш Пета.
«…В нас в храмах є місця поклоніння і ми вже звикли
до чудес, які там відбуваються. Одного разу дівчина під час паломництва
розповіла мені, що не так давно прийшла до Католицької Церкви, бо в неї були дуже
глибокі душевні проблеми. І після декількох безрезультатних візитів до
психіатра, він направив її в Католицьку Церкву. Вона, як мусульманка, говорить,
що як прийшла костел досі не знає, але лікар сказав, щоб вона прийшла в
кімнатку, просто посиділа там і подивилась вперед. І коли вона зайшла в
кімнату адорації і почала дивитись вперед, всередині неї відбулось щось
дивовижне, щось що важко передати словами. Вона зрозуміла, зо перед нею Бог і
вискочивши в захваті, розповідала, що там є Бог, а її раніше виховували з думкою, що
Бога нема… Вона стала приходити щоб молитися, і люди, які спочатку скептично
ставилися, що вона ходить в католицький храм, стали передавати їй записки і
прохання, щоб вона молилась за них, і вона зараз свідчить, що їй не
вистачає двох годин, щоб омолити всі прохання, які їй передають…» – сестра
Мадлен Хофман.
Того часу побачив Ісус Натанаїла, який ішов до Нього, і каже про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, у якому немає підступу!» Каже Йому Натанаїл: «Звідки мене знаєш?» А Ісус у відповідь йому сказав: «Ще до того, як закликав тебе Филип, коли ти був під смоківницею, Я бачив тебе». Відповів Натанаїл Йому: «Раввí, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізрáїля!»
Того часу прийшли до Ісуса Його мати й брати та не могли доступитися до Нього через натовп. І сповістили Йому: «Твоя мати і Твої брати стоять зовні, бажаючи побачити Тебе». А Він у відповідь сказав їм: «Моя мати й Мої брати – це ті, котрі Слово Боже слухають і виконують».
У катехезі о. Олексій Самсонов розповідає про життя та духовну спадщину архієпископа Фултона Шіна – проповідника, який допомагав мільйонам людей відкривати християнську віру через радіо й телебачення.
Того часу один із фарисеїв просив Ісуса, щоб Він поїв з ним. Увійшовши до дому фарисея, він возліг до столу. І от жінка, яка була в тому місті, грішниця, довідавшись, що Він возлежить при столі в домі фарисея, принесла в алебастровій посудині миро; і, ставши ззаду біля Його ніг, вона, плачучи, слізьми почала обмивати Його ноги та обтирала волоссям своєї голови, і цілувала Його ноги та мастила миром.
Того часу Господь сказав: «До кого це Мені порівняти людей цього роду? До кого вони подібні? Подібні вони до дітей, які сидять на майдані і гукають одне одному, кажучи: “Ми вам грали на флейті, а ви не танцювали; ми голосили, а ви не плакали!”