Бачення майбутнього – неодмінна риса лідера

Як чином можна співвіднести біблійне – не турбуйтеся,  що вам їсти і пити, у що вам одягнутися (тобто у майбутньому) із цілеспрямованим думанням про майбутнє. Про це і багато іншого у випуску програми «Школа лідерства».

Майбутнє нас заворожує, ним  цікавимось, до нього прагнемо. Стиль життя комуністичної держави, в якій більшість із нас народилися, можна охарактеризувати як прагнення «світлого майбутнього». В  книзі протестантського теолога і всесвітньо відомого письменника Клайва Стейплза Льюіса (автора «Хронік Нарнії») «Листи Баламута» ми можемо прочитати повчання Баламута (прообраз диявола), що людям треба змальовувати майбутнє, щоби вони жили майбутнім, не звертаючи уваги на реальність. Тобто це є способом зведення зі шляху істинного. У нас є вислів: «жити сьогоднішнім днем».  А отець Олег Кондратюк говорить, що бачення майбутнього, вміння впізнавати майбутнє це є головною рисою лідера. Лідер не обов‘язково наймудріший, сміливіший. Підставовою рисою лідера – є вміння бачити майбутнє. Почувши ці слова ми потрапляємо в суперечність начебто правильних поглядів жити сьогоднішнім днем і бачити майбутнє. Але спробуємо уважно прослідкувати за біблійними образами майбутнього: в третій главі книги Буття в описі гріхопадіння наших прабатьків Адама і Єви, Бог вже бачить майбутнє спасіння людини. Це чітко прослідковується в словах «потомство жінки буде нищити потомство змія в голову. В цьому таємничому образі ми впізнаємо жінку Марію, потомство якої – Ісус Христос перемагає сатану. Тобто Господь оперує поняттями далекого майбутнього. Але ж, скажете ви, Господь є понад часом і взагалі Він Всезнаючий, тому бачення Бога не варто розповсюджувати на людину.  Давайте звернемося до наших прабатьків, людей, про яких можемо прочитати в Біблії, як складалися їхні стосунки з майбутнім, їхні стосунки з часом. Бог покликав патріарха Авраама і одного разу покликав його з шатра на подвір’я. Господь запитав Авраама: «Скільки бачиш зірок на небі? Стільки матимеш потомків». Ці події стосуються далекого майбутнього. Давид ще будучи маленьким хлопцем, коли пас вівці, був оголошений царем. Уявіть собі свідомість маленького пастушка, який розуміє, що колись він стане царем. Чи жив він майбутнім? Напевно. Сам Господь закликає Давида думати про майбутнє, коли говорить, що на його престолі посадовить наслідника і більше того, Давидове потомство буде сидіти на царськім престолі довіку. Одного разу письменницю Хелен Келлер, яка була сліпа та глуха, запитали, що може бути гірше, ніж бути сліпою та глухою. Вона відповіла: мати очі і не бачити майбутнього. Варто приглянутися до моменту біблійної історії, коли Ісус Христос звинувачує фарисеїв, що вони сліпці, проводирі сліпих. Відомо, коли заведе це провід – в глибоку яму. І незважаючи на такі жахливі наслідки сліпоти духовної, невміння бачити майбутнього, іншими словами можна сказати – невмінням мріяти конструктивно, ми продовжуємо вперто намагатися жити сьогоднішнім днем. Чому? Можливо девальвоване з радянських часів поняття «світлого майбутнього» нам заважає зазирнути у нього. Не знаю… Але ж мають американці свою «американську мрію», широко розповсюдженими є вислів «my dream» - моя мрія. Це культивується у суспільній думці. Результат? Я думаю нікому не треба пояснювати яку вагу має Америка у вирішенні будь-яких справ світового масштабу у міжнародній спільноті, а все почалося від мрії отців-засновників американської незалежності.  Я дещо баналізую рівень розуміння американського процвітання, але ж варто акцентувати, що образ майбутнього, «американська мрія» - це серйозна складова успіху на рівні особистості і на рівні цілої нації Як вчитися бачити майбутнє, випрацьовувати в собі силу бачення, а відповідно перетворювати свою реальність на краще, зможете почути в передачі «Школа Лідерства» з отцем Олегом Кондратюком на «Радіо Марія».