Після урочистого привітання натовпом Ісус увійшов у Єрусалим — до храму. Оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, Він вийшов з Дванадцятьма до Витанії. Наступного дня, як вони вийшли з Витанії, Він зголоднів. І, побачивши здалека смоківницю, вкриту листям, Він підійшов: може, щось знайде на ній. Але, наблизившись до неї, Він нічого не знайшов, окрім листя, бо не була ще пора на смокви.
Озвався і промовив Він до смоківниці: «Хай з тебе вже довіку ніхто плоду не їсть!» І чули те Його учні. І вони прийшли в Єрусалим. А ввійшовши до храму, Він почав виганяти тих, які продавали й купували в храмі, поперекидав столи міняльників грошей і сидіння тих, які продавали голубів, та не дозволяв, щоб носили речі через храм. І Він навчав їх, кажучи їм: «Хіба не написано, що дім Мій назветься домом молитви для всіх народів? А ви його зробили печерою розбійників!» І почули про це книжники та первосвященики, і шукали нагоди, як би то Його погубити, оскільки боялися Його, бо весь народ був вражений Його вченням. А як настав вечір, вони виходили за межі міста. Проходячи вранці, вони побачили смоківницю, всохлу від кореня. І, згадавши, Петро каже Йому: «Равві, дивися: смоківниця, яку Ти прокляв, усохла!» У відповідь Ісус промовив до них: «Майте віру Божу! Воістину кажу вам, що коли хто цій горі скаже: “Візьмись і кинься в море” — і не буде сумніватися у своєму серці, але буде вірити, що те, що каже, станеться, — то так і буде йому. Тому Я кажу вам: усе, про що молитесь і просите, — вірте, що одержите, і сповниться вам. І коли ви стоїте на молитві, прощайте, коли маєте щось проти когось, щоб і ваш Отець, що на небесах, простив вам ваші провини. Коли ж ви не прощаєте, то й ваш Отець, що на небесах, не прощатиме вам ваших провин».
Кардинал з Бразилії Паоло Сезар Коста відвідав Україну. В ефірі він поділився враженнями від візиту до військового цвинтаря у Львові та Київського шпиталю, а також розповів про плани відвідати місця "тиші". "Бог створив людину і дав їй свободу - вільну волю. Однак, користуючись цією свободою, людина не завжди обирає добро. Це є однією з найбільших наших проблем. Зло існує і діє у світі. Але коли ми спрямовуємо розум до добра, Бог дарує благодать бути здатними на багато добрих справ", - про надію, яка народжується з віри, і закликає молитися кардинал Паоло Сезар Коста.
Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до матері: «Жінко, ось твій син!» Потім звернувся до учня: «Ось твоя мати!» І від тієї години взяв її учень до себе.
Того часу почав Ісус докоряти містам, у яких сталося найбільше Його чудес, за те, що вони не покаялися: «Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі й Сидоні сталися ті чудеса, які сталися у вас, вони давно покаялися б у волосяниці та в попелі. Так ось кажу вам: Тиру й Сидону буде легше в день суду, ніж вам. І ти, Капернауме, хіба до неба будеш піднесений? До аду опустишся! Бо коли би чудеса, що сталися в тобі, відбулися в Содомі, він існував би донині. Та ось кажу вам, що землі Содомській легше буде в день суду, ніж тобі».
Того часу Ісус сказав своїм Апостолам: «Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю; не мир прийшов Я принести, а меч. Я прийшов порізнити чоловіка з його батьком, дочку з її матір’ю і невістку з її свекрухою; і вороги людини — її домашні.
Того часу Петро сказав Ісусу: «Ось ми залишили все й пішли за Тобою, то що нам буде?» А Ісус відказав: «Воістину кажу вам, що ви, які пішли за Мною, в новому бутті, коли сяде Син Людський на престолі своєї слави, сядете й ви на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять племен Ізрáїля. І кожний, хто задля Мого Імені залишить дім або братів, або сестер, або батька, або матір, або дружину, або дітей, або поля, той отримає в сто разів більше і матиме у спадок вічне життя».