За днів Ірода, царя Юдеї, був один священник на ім’я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Аарона, а ім’я її — Єлизавета. Вони обоє були праведні перед Богом, ходячи непорочно у всіх Господніх заповідях і наказах. Та не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна, й обоє постаріли в днях своїх.
І сталося, що, коли він за порядком своєї черги виконував священницьке служіння перед Богом, за звичаєм священства випав йому жереб, щоб кадити, увійшовши до Господнього храму. А весь натовп у годину кадіння молився знадвору. І з’явився йому Господній ангел, який стояв праворуч кадильного жертовника. Захарія, коли побачив, здригнувся, і страх напав на нього. Та ангел промовив до нього: «Не бійся, Захаріє, тому що молитва твоя вислухана, і твоя дружина Єлизавета народить тобі сина, і назвеш його іменем — Йоан. І буде тобі радість та ликування, і багато хто зрадіє з його народження. Бо він буде великий перед обличчям Господа; і ані вина, ані п’янкого напою не питиме; і буде наповнений Духом Святим ще з утроби своєї матері. І багатьох синів Ізрáїля він наверне до Господа Бога їхнього; і він ітиме перед Його обличчям у дусі та силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а непокірних — до розважливості праведних, щоби приготувати Господу готовий народ». І промовив Захарія до ангела: «З чого я про це дізнаюся? Адже я старий, та й дружина моя постаріла в днях своїх». У відповідь ангел сказав йому: «Я Гавриїл, — той, хто стоїть перед обличчям Бога; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це. І ось ти будеш німим і не зможеш говорити аж до того дня, поки це збудеться, за те, що ти не повірив моїм словам, які сповняться свого часу!» Народ чекав на Захарію і дивувався, чому він затримувався в храмі. Коли він вийшов, то не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі, а він давав їм знаки й залишався німим. І коли виповнилися дні його священнослужіння, він пішов до свого дому. А після тих днів його дружина Єлизавета зачала й таїлася п’ять місяців, кажучи: «Так мені вчинив Господь у дні, в яких зглянувся, щоби зняти мою ганьбу між людьми».
Відгуки
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Мир залишаю вам, Мій мир Я даю вам. Не так, як світ дає, Я даю вам. Хай не тривожиться ваше серце і не лякається. Ви чули, що Я сказав вам: “Я йду, і Я прийду до вас”. Якби ви любили Мене, то зраділи би, що іду до Отця, бо Отець більший від Мене! І тепер Я сказав вам раніше, ніж це станеться, щоб тоді, коли воно станеться, ви повірили. Не довго вже говоритиму з вами, бо надходить князь світу, та в Мені Він не має нічого. Але щоби зрозумів світ, що Я люблю Отця і, як заповів Мені Отець, так Я і роблю».
У той час Ісус, відповідаючи, сказав: «Славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти це від премудрих та розумних і відкрив те немовлятам. Так, Отче, бо то було Тобі до вподоби.
В той час Ісус явився одинадцятьом і сказав їм: «Ідіть по цілому світі й усьому творінню проповідуйте Євангеліє. Хто повірить і охреститься, буде спасенний, а хто не повірить, осуджений буде.
Було тоді в Єрусалимі свято Відновлення. Була зима; й Ісус ходив у храмі в притворі Соломона. Тож обступили Його юдеї і говорили Йому: «Доки будеш томити нашу душу? Якщо Ти Христос, скажи нам відкрито!»
Того часу Ісус сказав: «Воістину, воістину кажу вам: хто не входить до овечої кошари дверима, але перелазить через верх деінде, той злодій і розбійник, а хто входить дверима, той пастир овець.
Вам необхідно авторизуватись, щоб мати змогу залишити відгук.