"Бог двічі рятував мені життя!" - єпископ Броніслав Бернацький

"Я народився у 1944 році. Це були страшні часи переслідування за віру. Багато священників вмирали в концентраційних таборах.

Дуже добре пам'ятаю, що у нас в хаті висіла ікона "Благословіння дому", а на ній написана молитва, яку я завчив.

У ті часи священники повертаючись з Сибіру чи в'язниць, не мали із собою молитовників, звісно, і релігійної літератури ніхто не мав! Отці вчили нас польської мови, "десь" потім діставали польські молитовники.

В дитинстві мама купила мені першого молитовника. Як зараз пам'ятаю, це була осінь. Ще були колгоспи, переслідування. За селом росла кукурудза, люди йдучи додому її рвали. Комуністи слідкували за тим й інколи в'язали людей за крадіжку. Якось я йшов з храму у вбранні. Більшовики мене побачили, вони ще й напідпитку  були, підійшли до мене та й допитують: Ти з костьолу йдеш? - Так, - відповідаю. Тоді вони мене худого взяли за комір та й почали лазити по кишенях. Знайшли молитовник і порвали його просто в мене на очах!" - пригадав владика Броніслав Бернацький.