Слухати Радіо

Зараз в ефірі

11:00

Житія святих

В ефірі

Катехеза

12:00

Ангел Господній

12:20

Концерт привітань та поздоровлень

13:00

Наближаючись до православ'я

14:00

Духовні читання

14:20

Головред

15:00

Коронка до Божого Милосердя

15:10

Молитовна лінія

15:40

Дитяча катехиза

16:00

Катехеза

16:40

Дитяча молитва

17:00

Новини

17:10

Голос народу, голос Божий

17:30

В родині "Радіо Марія"

17:45

Літургія годин (Бревіарій)

18:00

Св.Літургія з Санктуарію Божого Милосердя (Вінниця)

19:00

Молитовна лінія

20:00

Дитяча катехиза

21:00

Школа християнського життя

«Було таке, ходіть в шароварах, але славте партію…» – Євген Савчук про Хорову Капелу Думка

Поділитись з друзями
Створено: 2017-03-17
Передача: Рецепти Життя
Автор: Тетяна Калініченко
Ведучий: Тетяна Калініченко

В «Рецептах життя» з художнім керівником і головним диригентом Хорової капели Думка Євгеном Герасимовичем Савчуком говорили про музику, як біографію народу. «Думка в ті часи був колектив номенклатурний, туди брали тільки членів партії, я щоправда членом партії не був, був лише кандидатом, але було таке. Наприклад Капела Бандуристів, Національний Симфонічний Оркестр, Національна Опера, Капела Думка ці колективи вважалися ідеологічним елементом системи…Партійна термінологія звучала, що мистецтво має бути соціалістичним за змістом і національним за формою… тобто ідея була подана звідкись, а  форму можна обирати, от ходіть в шароварах, але славте партію. Тоді ми й співали лауреатів Шевченківської премії, а не самого Шевченка. Такі речі, як скажімо, Заповіт ми не співали, це мало б хто зна що статися, щоб дозволили заспівати, бо в Заповіті є конкретна вказівка прямою мовою тому і не можна було її співати …».

«… Я запитав як можна вводити нові твори, а мені Михайло Михайлович Кречко сказав, що тут така ситуація, спитаєш дозволу не дозволять, захочеш сам зробити – по голові дадуть, от і вибирай… Це життя в тій системі в тому суспільстві… Я знав ті часи, коли нам ставили такі спеціальні штемпелі де було написано, дозволено до виконання з такого то по таке число… Мушу сказати, що духовна музика, в принципі, звучала. Наприклад нейтрально політичні опери, невеликі інструментальні твори Бортнянського звучали, а от його духовні концерти ні. В радянські часи перекладалися тексти і грубим способом виймались духовні тексти, а на їх місце вставляли тексти «фашистів» деякі хори це співали… Так само, в нас була Панахида Стеценка, де Леся Василівна Дичко зробила редакцію, а Дмитро Васильович Павличко написав інший текст замість Панахиди. Це теж правда, приходилось і такі речі робити. Зате зберегли сам твір,саму музику…».

«…Як я себе можу називати героєм, як я став ним в мирним час, а люди гинуть тепер на сході, то це було б нормально, щоб я себе так називав. Ці звання, які зараз існують, вони з часом відімруть. Мє бути просто ім’я людини, якщо вона заслужила таке ім’я… Мені з усіх звань найцінніше і найдорожче  - те що я лауреат Шевченківської премії. Бо я народний артист УРСР, зараз вже нема такого поняття, а я ще звідти…» 

Відгуки

"Повинні жити і любити, а не чекати закінчення чогось. Нам треба продовжувати навертатись, сіяти й збирати хліб, виховувати дітей. Ми, просто, не маємо права перестати любити"

"Господь пообіцяв нам, якщо залишимо сім`ї, свої будинки то отримаємо во сто крат більше". В прямому ефірі "Християнство сьогодні" капелан Християнської Служби Порятунку Олександр Коцюр про місію і виклики перед християнином сьогодні. "Час і умови нас змушують повністю змінити акценти... Ми люди. Те що я священик не означає, що хтось мені приліпив крила… Якщо хтось хоче відчути Дух першої Церкви, пряму залежність від Ісуса, від діяння Святого Духа, від любові Отця, запрошую в ХСП, запрошую на довший час приїхати і пожити тут. Організувати собі такі реколекції життя".  

"Я дивувався як важко та з якою відданістю і ревністю будували храм. Без жодного креслення чи проекту, але він стоїть до сьогодні"

Тадеуш Беднарський, котрий засновував перші монастирі паулінів в Україні в "Рецептах життя" про початки служіння паулінів на українських землях і монаше життя. "Перший монастир паулінів поставав в селі Сатанів біля Городка на Хмельниччині. Пам’ятаю, що ми приїхали ввечері, темно і холодно, бо була зима... І мене дивовижно вразило те що я побачив. Жінки будували костел, голіруч клали цеглу вночі в мороз…". 



"Покликаний зробити те, що можеш тільки ти"

В ранковій катехезі отець Юрій Блажиєвський говорив про молодь в Церкві: "На Світових Днях Молоді я бачив, що молодь віднаходила відчуття великої мети. Запалювались до перемін, до таких кроків, що були готові навіть переламувати системні опори... Це був потужний поштовх задуматись до чого Бог кличе". 

"Ми ніколи не планували скільки будемо мати дітей, Бог Сам все запланував”

В програмі "У ваших намірах" з отцем Лаврентієм Яном Жейзіцьким зустрічали гостей подружжя пана Марцеля і Лідії Ямрозік з Ясної Гури, які виховують сімох дітей і одинадцять внуків. "Скоро буде 40 років як ми одружені, але ми намагаємось з дружиною щоденно молитись разом. Чому нам вдається ця родина? Бо між нами є Ісус Христос, який і дає нам досвід вірності. Були в нас випадки, коли діти тяжко хворіли, тоді ми почали ревно просити Бога, але наша дитина майже вмирала... Ми з дружиною молились розарій разом і Господь зробив чудо, навіть лікарі не розуміли, як то могло статись...".

"Коли буде разюча різниця між окупованими територіями і нинішньою територією України, це буде дуже важливим аргументом для місцевого населення"

В програмі "Історичні діалоги" з представником інформаційно-аналітичного центру "Логос" Олегом Яценком говорили про Крим 1991 – 2014. То ж чи могла Україна втратити Крим у 1991 році? Вплив і історична роль Чорноморського флоту. Особливість цього регіону в історії загалом і чому Крим за своєю суттю не став остаточно українським?