Літургія годин (Бревіарій)
Розарій
Катехиза
Відкриваючи таємниці християнства
Катехиза
Меса
Розарій
Коронка до Божого Милосердя
Святий дня
Біблійні читання
Молитва
Дитяча катехиза
Голос народу, голос Божий
Меса
Дитяча катехиза
Житія святих
Слово на кожен день
Молитовна лінія
Розарій
У ваших намірах
Гості програми "Головред": о. Христофор Ганинець, ЧСВВ, редактор журналу “Місіонар” та “Домашня церква” і о. Лазар Громадський, ЧСВВ, викладач еклезіології у Василіянському інституті філософсько-богословських студій. Тема: “Церква. Потреба в ній і приналежність до неї.”
Бесідуємо про церкву у світлі ІІ Ватиканського собору:
Довідка про собор:
II Ватика́нський Собо́р — XXI Вселенський Собор Католицької Церкви відкритий з ініціативи папи Івана XXIII у 1962 році тривав до 1965 року (за цей час було обрано нового папу, Собор закрився вже за папи Павла VI). На Соборі було ухвалено низку важливих документів, що стосуються церковного життя — 4 конституції, 9 декретів і 3 декларації.
Для католиків найпомітнішими наслідками Собору стали зміни в літургічній практиці Церкви, зокрема, впровадження богослужіння національними мовами разом із латинською мовою та нова, відкритіша, позиція у стосунках із некатоликами. Від УГКЦ на Соборі був представлений патріарх Йосип Сліпий.
Відкриваючи собор 11 жовтня 1962 року, Іван XXIII заявив, що метою Собору є оновлення Церкви та її розумна реорганізація, аби Церква могла продемонструвати своє розуміння розвитку світу і приєдналася до цього процесу. Папа висловив побажання, щоб результатом цього Собору стала відкрита світові Церква. Завданням Собору було не відкидати та засуджувати реалії сучасного світу, а провести реформи, які давно назріли.
В ефірі брат-капуцин Леонід Міхалець, священник римсько-католицької парафії у місті Красилів. Темою катехитичної науки є протиставлення християнського персоналізму сучасному індивідуалізму. Головна думка отця Леоніда полягає в тому, що кожна людина покликана стати дитиною Божою і увійти в життя Бога – а це можливо лише через любов. Християнський персоналізм, на його думку, не знецінює особистість, але навпаки – розкриває її гідність у спільноті та у взаєминах любові з Богом та ближніми.
У програмі «У Ваших намірах» брат-францисканець Андрій Немченко розмірковує над темою страху: звідки він виникає, у чому полягає його небезпека і як він впливає на духовне життя. Священник чітко розрізняє страх перед Богом і страх перед небезпекою. За його словами, будь-який страх можна подолати – у цьому допомагають віра, молитва та довіра до Бога. Про практичні кроки у боротьбі зі страхами й фобіями брат Андрій розповідає у програмі.
У програмі отця Віталія Козака розглядається тема чутливості, інтуїції та внутрішньої цілісності жінки. Саме ця остання якість, як наголошує священник, і є проявом так званого «жіночого генія». Автор звертає увагу на приклади святих жінок, які зуміли повноцінно розкрити та втілити ці риси у своєму житті. На його думку, в сучасному світі особливо важливо, щоб жінка не втратила своєї жіночності та духовної глибини.
Священник ПЦУ, ієрей Петро Лопатинський, у програмі «Наближаючись до Православ'я» розглядає тему «Православне політичне богослов'я». Цього разу йдеться про новий етап в історії ранньої Церкви - період, коли християнство вийшло за межі вузької релігійної спільноти й поступово стало найпоширенішою релігією Римської імперії. Отець Петро розповідає про страхи й сумніви перших християн, про те, з якими навіюваннями вони стикалися, а також як християнська спільнота інтегрувалась у політичну структуру імперії та почала взаємодіяти з нею.