Слухати Радіо

01:10

Відкриваючи таємниці християнства

В ефірі

Катехиза

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

04:40

Біблійні читання

05:00

Молитва

06:00

Дитяча катехиза

06:20

Голос народу, голос Божий

07:00

Меса

07:40

Дитяча катехиза

08:10

Житія святих

08:15

Слово на кожен день

09:00

Молитовна лінія

10:00

Розарій

10:30

У ваших намірах

11:00

Житія святих

11:20

Катехиза

12:00

Ангел Господній

Церква застерігає про небезпеку в містах. У мегаполісах люди часто втрачають свої цінності та ідентичність, - о. Міхал Бранкевич

Про зміни в суспільстві та місце Церкви в світі розповідає отець Міхал Бранкевич. Розглядаємо "Пастирську конституцію про Церкву у сучасному світі (Gaudium et spes)". Досягнення та відкриття ми можемо використовувати на благо людства та поширення Слова Божого.



В суспільстві відбуваються процеси які є наслідком травм Другої Світової Війни коли багато людей могли досвідчити жорстокість та біль. Потім почалося відновлення та відбудова будинків, кварталів та міст. Такий процес відбудови сприяє прогрему науки, адже людство має потреб у у винаходах, які допоможуть відновити та створити нову дійсність. Тут є велика спокуса поставити себе на місце Бога. Тобто люди почали надіятися на свої вміння та досягнення та забули про любов Божу, - отець Міхал Бранкевич.

Підйом медицини, технології, біології спричинило справжній бум у відкриттях. Після війни популярною стали психологія та соціологія. Тут є бажання суспільства зрозуміти себе та увійти в компетенцію Бога щодо людської душі.

Техніка в розвитку зайшла настільки далеко, що поступово хоче підкорити космос. Людина так захопилася своїми досягненнями, що відчуває себе величною і не усвідомлює небезпеку від винаходім. Конституція Церкви створена, щоб врятувати людину від самообману та зосередити увагу на Бозі, який і дав дозвіл обробляти та доглядати Землю.

На щастя на Землі є речі, які людина контролювати не взмозі. 
Науку людина розпочала використовувати не по Божому - створила багато зброї та  почала вважати себе вищою расою. Такі відкриття вказують нам на те, як не потрібно чинити. Люди забули про своє покликання та правила життя, які створив Бог.


Яким повинно бути твоє відношення до іншої людини, коли ми всеодно відчуваємо себе самотніми та незадоволеними? На ці запитання відповідає Церква. Наприклад, ми маємо користуватися технологіями та винаходами для Євангелізації.


Диявол спокушав Ісуса обіцяючи Йому міста. Церква ж застерігає сьогодні людей від ризиків міста, яке небезпечне АТОМІЗАЦІЄЮ. Тобто, людина, яка покинула рідне середовище з гідними цінностями саме в містах має ризик втратити родинні цінності, потрапити в аморальне середовище та деградувати, стати самотньою. Саме в місті тебе ніхто не критикує, не зробить зауваження, застереження тощо. і тут людина в своїй самотності втрачає здобуті принципи та зраджує себе. 


Атомізація соціальна - розрив соціальних зв'язків (дружніх, родинних,сусідських, тощо). Це процес заглиблення, відчуження, відокремлення людей між собою.
Три вороги християнина, - катехеза о. Олексія Самсонова

Три вороги християнина, - катехеза о. Олексія Самсонова

Християнська традиція говорить про трьох головних ворогів духовного життя - світ, плоть і диявол, однак ці поняття важливо правильно розуміти. Світ - це не Боже творіння, яке є добрим, а спосіб мислення, що ставить на перше місце успіх, гроші, комфорт, престиж і людське визнання, змушуючи людину жити так, ніби Бога немає. Плоть - це не людське тіло, а наша поранена гріхом природа, яка схиляє нас ставити власні бажання вище за правду, любов і Божу волю. Саме тому Отці пустелі вчили не боротися з тілом, а приборкувати пристрасті, вчитися посту, стриманості, смиренню та внутрішній свободі. Святий Антоній Великий, авва Мойсей, Макарій та інші пустельники добре знали, що справжня духовна боротьба починається не з осудження світу навколо, а з чесного погляду на власне серце.
2026-08-28 00:00:00
Ісус сказав, яка заповідь найбільша: почути щоб виконати

Ісус сказав, яка заповідь найбільша: почути щоб виконати

Чим відрізняється перша заповідь в законі від нової, що дав Ісус? Священник УГКЦ о. Іван Держило, відповідальний за євангелізацію у Бучацькій єпархії, у продовження циклу "Заповіді це обіцянки" запрошує звернути увагу в цій катехизі на те, як говорить Ісус. Катехит пояснює: "Коли ми почнемо виконувати перше - "слухай Ізраїлю", Бог подарує благодать любити, як наслідок слухання. Якщо ми змогли би отримати благодать "любити Господа всім серцем", це було б виконання усього закону".
2026-08-27 00:00:00
Свята Моніка: сила віри, яка навертає родину, - катехеза о.Миколи Бєлічева

Свята Моніка: сила віри, яка навертає родину, - катехеза о.Миколи Бєлічева

Свята Моніка стала покровителькою матерів, які невпинно моляться за своїх дітей, бо її власне життя стало свідченням сили непохитної віри. В ефірі Радіо Марія отець Микола Бєлічев розповідає, як своїм прикладом, молитвою і терпінням свята Моніка привела до Бога свого сина Августина та чоловіка Патрикія.
2026-08-27 00:00:00
Внутрішній спротив як сила: чи не починаю я ставати таким як ворог?

Внутрішній спротив як сила: чи не починаю я ставати таким як ворог?

"Через 10 років ми маємо іншу людину, а через 20 - інше покоління. Все починається з однієї людини, якою можу бути я, - монах кармеліт о.Віталій Козак, продовжуючи цикл катехиз про систему контролю та страху, запрошує подивитися на спротив як силу маленьких вчинків, наводячи приклади, - посаджене дерево не змінює ландшафт за один день. Молитва не завжди одразу змінює ситуацію, але вона змінює того, хто молиться. А одне добре слово не завжди вирішує потреби людини, але може дати їй сили пережити цей день. Ми маємо не дозволити системі зробити з себе функцію, важливо залишитись живим".
2026-08-26 00:00:00
Чи робить знання про Бога людину святішою?

Чи робить знання про Бога людину святішою?

Чи має богослов таку саму віру, як людина, яка ніколи не вивчала теології? Навіщо глибоко пізнавати Святе Письмо, Бога та церковну науку, і чи може богослов’я не лише поглиблювати віру, а й ставати причиною поділів у Церкві? Про це розмірковує директор Інституту релігійних наук святого Томи Аквінського у Києві отець Здіслав Шманда, досліджуючи зв’язок між знанням про Бога, вірою та святістю людини.
2026-08-26 00:00:00