Час очікування і чування. Адвент

Латинське слово "адвент" у античному Римі означав офіційний приїзд і відвідини державного урядовця після його призначення на посаду. Цей термін також вживали тоді, коли кесар вступав на трон.

У християнстві термін "адвент" став класичним окресленням пришестя Христа - як першого у Втіленні, так і другого - у небесній славі наприкінці світу. Свято Христового Різдва почали відзначати пізніше за свято Пасхи. Тому його відзначення наслідує святкування найбільшого християнського свята - Воскресіння Господнього. Адвент - час приготування до Різдва Христового, так, як Великий Піст, є приготуванням до Великодня. Адвент духовно єднає нас з очікуванням усією Церквою Другого Пришестя Христа, що було таке ж живе у первісній Церкві, яка часто у своїй літургії молилась про повернення Ісуса, закликаючи Його: "Мараната!", що означає єврейською: "Прийди, Господи!"

Під час адвентної Літургії Слова ми часто чуємо тексти, які запалюють в нас прагнення швидшого повернення Господа. Той, хто любить Ісуса, не може боятись Його приходу, адже Його пришестя має розпочати вічний небесний весільний бенкет Христа і Церкви.

Адвент є часом подвійного очікування - очікування відзначення історичної події Різдва Христового та очікування Другого Пришестя Ісуса у небесній славі наприкінці світу.