Слухати Радіо

Зараз в ефірі

21:00

Відкрите питання

В ефірі

Катехиза

23:00

У ваших намірах

23:40

Святий дня

23:50

Літургія годин (Бревіарій)

00:00

Ангел Господній

00:00

Розарій

00:30

Катехиза

01:10

Розмова з екзорцистом

01:40

Духовні читання

02:00

Катехиза

02:50

Біблійні читання

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

05:00

Головред

06:00

Дитяча катехиза

06:20

Житія святих

06:50

Ранкова молитва

Чи всім відомо, яку роль зіграли отці Василіяни у житті Софії Київської?

Поділитись з друзями
Створено: 2017-04-05
Передача: Головред

Тема сьогоднішньої розмови чергового випуску "Головреда": Чи можливо сучасним дослідникам василіянської минувшини відтворити у всій повноті історію та діяльність василіянського монастиря при соборі св. Софії у Києві на поч. 20-х рр. ХVІІ ст.?

Питання належності митрополичої кафедри було одним із найгостріших між уніатами й православними протягом всього часу функціонування уніатської Церкви в  Києві. Згідно попередніх пунктів примирення, про які повідомив до Риму 29  жовтня 1632 р. нунцій Онорато Вісконті, Собор св. Софії Київської мав залишатися у  власності унійного митрополита. Але вже на основі остаточних "Пунктів примирення", затверджених королем Речі Посполитої Владиславом ІV цього  ж року, кількома днями пізніше, кафедральний храм св. Софія в Києві передається православним. Таке рішення було охарактеризоване Римом, як несправедливе, та ігнорувалося Святим Престолом ще протягом тривалого часу. 12 липня 1633 р. в наслідок силового вирішення проблеми підпорядкування Софії Київської— ​собор св. Софії в  Києві остаточно перейшов у  юрисдикційне підпорядкування православних. Тоді ж й остаточно перестав функціонувати й василіянський монастир при Соборі св. Софії Київської.    Будемо сподіватися, як зазначав о. Теодозій Янків, ЧСВВ організатор і натхненник будівництва василіянського монастирського комплексу в Києві, що у новому – третьому тисячолітті християнства, тут над Дніпром, Духовний центр Чину Св. Василія Великого стане одним із наріжних каменів Київської Церкви…  

Василіяни на межі ХХ – ХХІ ст. в Київ не прийшли, вони повернулися сюди після  більше чим 300-літньої вимушеної відсутності.

Відгуки

"Жоден український оперний театр не зацікавився моєю персоною, натомість маю низку пропозицій з усього світу!" - Тріумфатор світового пісенного конкурсу

У програмі "Рецепти життя" спілкувалися з Андрієм Кимачем, переможцем BBC Cardiff Singer of the World.

"Великий привілей мати хоча б одну богопосвячену особу у сім'ї", - отець Василь Косік

Яким має бути кандидат у священики? Яка роль батьків у розпізнанні покликання власного чада? Відповіді на конкретні запитання від віце-ректора Вищої Духовної Семінарії Святого Духа, яка знаходиться у місті Городок, Хмельницької області. 

"Наші парафії мають вийти на рівень прославлення. Коли ми прославляємо Бога, Він вирішує наші проблеми", - отець Матвій Стибурський

Продовжуємо цикл катехез "Що говорить Дух Церквам" з братом Матвієм Стибурським. Цей ефір присвячений темі - "Прославлення, як спосіб життя". Катехит говорить про види прославлення, які зустрічаються у набожних практиках, і заохочує вийти на новий рівень молитви.

"Кападокія протягом 2000 років була християнською і лише в ХХ столітті християни її покинули", - отець Олег Кіндій

В програмі "У Ваших намірах" говорили про християнську Туреччину. На території сучасної Туреччини збереглось чимало християнських пам'яток, які були збудовані ще за Візантійської імперії. Одне з найяскравіших місць, яке збереглось до сьогодні - це Кападокія. 
Особливу увагу автор програми приділив храму святої Софії у Константинополі та становищу християн в Туреччині.

"Коли ченці несли мощі св. Феодосія, зупинились перепочити, поставивши мощі на пеньок. Невдовзі біля пенька стали відбуватись чудеса. На цьому місці сьогодні монастир", - отець Михайло Карнаух

Чергова обитель, про яку говоримо в програмі "Наближаючись до православ'я" - Свято-Феодосіївський чоловічий монастир у Києві. Монастирський храм колись був у складі Києво-Печерської Лаври. З певних міркувань храм був відділений від лаврського комплексу проїжджою частиною і тривалий час функціонував, як парафіяльна церква. З 1992 року на цьому місці зародилося чернече життя, яке провадиться до сьогодні.