Про реальні та ілюзорні зміни в житті людини та державі розповідає босий кармеліт із Бердичева, отець Віталій Козак.
"Коли ми розпочинаємо зміни із себе то Господь бачить, що народ кається. Він помічає реальні діла, а не пусті слова. Якщо хочеш бути людиною віруючою - то веди себе відповідно в побуті!"
"Ми часто наголошуємо, що варто залишатися людьми, але мало про те, як посеред усього що відбувається, залишатися людиною ВІРУЮЧОЮ? Річ у тім, що гідність Божої дитини має залишатися на рівні, а не знижуватися до примітивізму. Важливою складовою життя віруючої особи є активна діяльність, а не пасивне слухання. Погодьтеся, легше спостерігати сидячи на дивані, а потім висловити свій вердикт щодо ситуації чи події, аніж розібратися глибинно в деталях, причинах наслідків", - розповідає в ефірі отець Віталій Козак.
Часто ми говоримо про те, що не знаємо та хочемо чути те, що уявляємо. І мало хто знає, що робити якісь висновки потрібно спілкуючись із реальними людьми, або фахівцями.
Християнин - це людина, яка має своє бачення та глузд і не керується почуттями з радіо чи телебачення. Віруюча людина має відділяти зовнішню та внутрішню пропаганду від істини. Не можна рухатися в двох напрямках. Запитайте себе в якому напрямку курсуєте - до християнства чи до цього світу?
Бути людиною віруючою відрізняється від пропозицій цього світу.
Ми шукаємо причини війни і мені здається, що ми не дивимося з перспективи, що ця війна є стимулом для покаяння особистості, парафії, міста, країни. Це період усвідомлення, що я слабка та грішна людина.
Ми нарікаємо, що держава не справедлива, але не хочемо платити податки та вивести бізнес із тіні. Поставте собі запитання: По відношенню до держави наскільки я веду себе як людина віруюча? А що вже говорити про ще совіцьку звичку красти. Наскільки солідно ти себе ведеш, як християнин? Чи живеш за принципом "всі крадуть і я краду, всі брешуть і я брехатиму?".
Сьогодні кажуть, що коли скінчиться війна то всі заживуть по новому. Я ж заперечую! Не зміниться тут нічого допоки людина не розпочне ДІЯТИ по новому.
Ми звикли жити у напівсовку де створюємо образ чогось великого, сильного та величного, що в реальності таким не є. Звикли жити в напівправді. Багато є людей, які не хочуть жити в Європі бо доведеться діти за правилами та платити ціну.
Ми кажемо , що війна несправедлива, але якщо придивимося то є на м, погодьтеся, в чому каятися. Подивіться на Ізраїльський народ - коли він відходив від Бога то приходила війна.
Відгуки
Нове послання Богородиці у Меджугор'є від 25 березня візіонерці Марії Лунетті було рекордно коротким і по суті, складалося з одного речення, що викликало тривожні передчуття вірних.
В цій катехезі отець Вальдемар Павелець завершує коментувати енцикліку Папи Бенедикта XVI Spe salvi (спасенні надією). До уваги беруться розділи де Папа пише про вічне життя, індивідуалістичність християнської надії, та про Марію, яка є Зіркою надії.
Продовження циклу катехез про святу Тезезу від Дитяти Ісус від настоятеля Національного Санктуарію Матері Божої з гори Кармель, що в Бердичеві. В цьому випуску почуєте про перші спроби Терези піти в монастир. Також священник розповідає про таємну хворобу святої Терези (назва хвороби не згадується) яку в дев'ятилітньому віці переживає свята. Зцілення від цього недугу Тереза отримує після посмішки Богородиці, вона її розгледіла на фігурі Непорочної Марії яку називають "Переможна".
Слова Матері Божої до Хуана Дієго. Про таємницю нерукотворного Образу Матері Божої з Гваделупи розповідає сестра гоноратка Каміла Кармалюк.
Отець Міхал Бранкевич коментує Gaudium et Spes (лат. Радість і надія) пастирську конституцію Другого Ватиканського собору Католицької церкви.
В епіцентрі тема сім'ї.
Вам необхідно авторизуватись, щоб мати змогу залишити відгук.