Отець Олександр Могильний з Ордену Братів Менших Капуцинів продовжував цикл програм "Риси Бога" темою: "Праця, як відлуння нашої схожості до Бога".
Чому Бог запрошує саме людину удосконалювати цей світ? Чому не все творіння людини є добрим? Як Господь із злого робить добро?
"Воскресіння Христове є завершенням творіння. Те, що Отець воскресив Сина дає нам зрозуміти, яке має мислення Творець щодо людини. В Ньому є постійний розвиток, який Він дає людині.
Людина має перед собою постійно обличчя Творця, що Він робить і як робить.
Ніколи не зрозуміємо, чому людина, яка покликана до добра - робить зло! Будь-який вчинок є таємницею.
Бог творить з нічого, а людина перетворює матерію, - розповідає катехит.
Праця схожа на скелю, з якої має вийти щось гарне. Цю скелю нам дає Бог. Підходячи до праці, людина відкриває красу досконалості Бога в собі, таємницю творіння та шедевр, який буде результатом праці. Це дуже гарно можемо побачити у мистецтві. Для композитора скелею є ноти, для художника - фарби.
Будь-яка праця - це мистецтво.
Художник має перед собою гаму кольорів, фарб. Жодної фарби він не вигадав. Кожен художник має свій світ кольорів. Він бачить, як озеро має виглядати у будь-яку пору доби, чого ми не помітимо. Щоб намалювати камінь, художнику треба передати усі відтінки, які ми не бачимо, - наводить приклад брат Олександр.
Людина, яка перестане розвиватися, завжди схильна до того, щоб знищити своє життя. Якщо у певному моменті свого життя людина усуває образ Бога, досконалості, то отримає карикатуру. Не йдеться про те, що я маю бути богом, ні! Лише у розумінні моєї праці, покликання, моїх дарів - немає меж. Я маю постійно вдосконалюватися і направлятися, тобто бачити постійно перед собою обличчя Бога. Як цього не буде, то людина бачить лише карикатуру. Бо обличчя людини без обличчя Бога, людина праці без відлуння праці Бога - є лише карикатура, завжди спотворення.
Інколи у середовищі різне сприйняття праці: праця для здобуття коштів; достойна чи недостойна праця, залежно, що виконую; праця як приниження людської гідності. Це говорить про одне, що з такого середовища був усунений Бог. Наприклад, згадаймо, що відбувалося у концлагерях радянських і фашистських. Скажемо, злочинці хотіли виховати людей через працю. Люди ці зненавидіти працю, бо праця знищила їх. Така праця немає нічого спільного з Богом.
Чому за радянських часів людина намагалася будь-яким чином мати кращу працю, з точки зору радянського суспільства? Не дай Боже бути колгоспником чи прибиральницею. А як вчителем, лікарем - то ти хтось, а як людина просто прибирає - то ніким! З такого суспільства викинутий Господь.
Будь-яка праця, яку виконує людина - це мистецтво".
Катехеза з отцем Олександром Халаїмом покликана допомогти віднайти сенс життя у часи темряви.
У своїх роздумах священник звертається до контексту війни. За його словами, події війни крадуть у нас віру — зокрема через повторювані обіцянки, що «все скоро закінчиться», які не справджуються. Саме такі порожні очікування особливо травмують довіру до добра.
Як чинити, коли емоційні гойдалки розхитують внутрішній мир — слухайте в цій програмі.
Монах-кармеліт Віталій Козак виголосив чергову катехезу в ефірі Радіо Марія.
Це вже третя програма, в якій катехит розкриває тему пізнання істини та ролі віри. У попередніх випусках ішлося про людський розум як інструмент пізнання, а також про співпрацю розуму і віри.
У цій серії священник зосереджується на темі Божого об’явлення у процесі пізнання істини.
«Живіть не заради світу, а для Того, хто помер і воскрес заради тебе», — проголошує вслід за апостолом Павлом отець Роман Братковський, священник Донецького екзархату та лідер Харизматичної спільноти «Галілея».
У своїй катехезі він запрошує нас почути живе Слово апостола Павла, що кличе до радикального оновлення життя у Христі.
"Не бійтеся помилятися, а бійтеся повторювати помилки", - Теодор Рузвельт. Про витривалість у доброму до кінця розповідає отець Григорій Рогацький (згромадження Воплоченого Слова, УГКЦ, м. Івано-Франківськ).
Про емоційні стани людини як реакцію на горе в книзі Псалмів розповідає психолог, психотерапевт, військовий капелан Львівської архидієцезії отець Олег Саламон.