"Чому у Католицькій Церкві немає розлучення?" - коментар Євангелія дня

Християнська традиція говорить про трьох головних ворогів духовного життя - світ, плоть і диявол, однак ці поняття важливо правильно розуміти. Світ - це не Боже творіння, яке є добрим, а спосіб мислення, що ставить на перше місце успіх, гроші, комфорт, престиж і людське визнання, змушуючи людину жити так, ніби Бога немає. Плоть - це не людське тіло, а наша поранена гріхом природа, яка схиляє нас ставити власні бажання вище за правду, любов і Божу волю. Саме тому Отці пустелі вчили не боротися з тілом, а приборкувати пристрасті, вчитися посту, стриманості, смиренню та внутрішній свободі. Святий Антоній Великий, авва Мойсей, Макарій та інші пустельники добре знали, що справжня духовна боротьба починається не з осудження світу навколо, а з чесного погляду на власне серце.

Того часу Ісус розповів своїм учням цю притчу: «Тоді Царство Небесне буде подібне до десятьох дів, які, взявши свої світильники, вийшли назустріч молодому. П’ять з них були нерозумні, а п’ять – мудрі. Нерозумні, взявши свої світильники, не взяли із собою олії. А мудрі взяли олію, в посудинах, разом зі своїми світильниками. Оскільки молодий запізнювався, всі задрімали й поснули.

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Отже пильнуйте, бо не знаєте, якого дня прийде ваш Господь. Оце знайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодій, він пильнував би зробити підкоп у свій дім. Тому й ви будьте готові, бо Син Людський прийде тієї години, про яку й не думаєте.

Того часу підійшли до Ісуса учні й кажуть: «То хто ­біль­ший у Царстві Небесному?» Ісус покликав до себе дитину, поставив її серед них і сказав: «Воістину кажу вам: якщо не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне.

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Воістину, воістину кажу вам: якщо зерно пшениці, впавши на землю, не вмре, воно залишиться одне. Якщо ж умре, – принесе багато плоду. Хто любить душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою в цьому світі, той збереже її для вічного життя. Якщо хто Мені служить, нехай іде за Мною, і де Я, там буде і Мій слуга. Якщо хто Мені служить, того пошанує Отець».