"Чому варто читати Достоєвського?" - катехеза о. Олексія Самсонова

Того часу Ісус промовив до фарисеїв і учителів Закону: «Горе вам, фарисеям, бо ви даєте десятину з м’яти й рути та всякого зілля, але обминаєте суд і Божу любов! І це належить робити, і того не залишати. Горе вам, фарисеям, бо ви любите перші місця в синагогах і вітання на майданах! Горе вам, бо ви, наче невидимі гроби: люди по них ходять і не знають того!» У відповідь один із законників каже Йому: «Учителю, кажучи так, Ти ображаєш і нас». А Він сказав: «Горе й вам, законникам, бо ви накладаєте на людей тягарі, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтеся до тягарів!»

Того часу один фарисей запросив Ісуса до себе на гостину. Він прийшов і сів до столу. Фарисей, побачивши, що перед обідом Він не зробив обмивань, здивувався. А Господь промовив до нього: «Тепер ви, фарисеї, чистите ззовні чаші та миски, а ваше нутро повне здирства й лукавства. Нерозумні! Чи не Той, хто створив зовнішнє, створив і внутрішнє? Тож те, що всередині, дайте як милостиню, і все для вас буде чисте».

Того часу, коли збиралися люди, Ісус почав говорити: «Цей рід – лукавий: він знамення шукає, та знамення не буде дано йому, – хіба що знамення Йони. Бо як Йона став ознакою для ніневійців, таким буде й Син Людський для цього роду. Цариця Півдня підніметься на суд з мужами цього роду і засудить їх, бо вона прийшла з кінця світу, щоби послухати мудрість Соломона. А ось тут – більше від Соломона. Мужі ніневійські встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялися після проповіді Йони, а ось тут – більше від Йони».

Того часу, як Ісус виганяв біса, деякі з людей сказали: «Вельзе­вулом, князем бісівським, Він бісів виганяє». А інші, випробовуючи, вима­гали від Нього знамення з неба. Знаючи їхні думки, Він сказав їм: «Кожне царство, яке саме в собі роз­ділилося, запустіє, і дім на дім впаде. 

Того часу Ісус сказав до своїх учнів: «Хто з вас, маючи друга, піде до нього опівночі та скаже йому: “Друже, позич мені три хліби, бо приятель мій прийшов до мене з дороги, і не маю що йому дати”. А той зсередини у відповідь каже: “Не турбуй мене! Вже двері замкнені й діти мої зі мною на ліжку; не можу встати й дати тобі”.