Один із фарисеїв запросив Ісуса до себе, щоб їв з ним. Ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом. Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що Він був за столом у хаті фарисея, принесла алябастрову, повну пахощів, плящинку і, ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми Йому ноги, потім волоссям своєї голови обтирати, та й цілувати ноги й мастити пахощами.
Побачивши те фарисей, що покликав його, міркував собі, кажучи: «Якби це був пророк, він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається Його: це ж грішниця!» Тоді Ісус заговорив до нього: «Симоне, маю тобі щось сказати». Той відповів: «Кажи, Учителю». «Два довжники були в одного позикодавця; один був винен п’ятсот динаріїв, а другий п’ятдесят. А що вони не мали звідки віддати, обох він простив. Котрий, отже, з них більше буде його любити?» Озвався Симон і каже: «Гадаю, той, якому подарував більше». Ісус сказав до нього: «Ти судив добре». І, обернувшись до жінки, промовив до Симона: «Ти бачиш оцю жінку? Прибув Я у твій дім, і ти не дав води Мені на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям. Поцілунку ти мені не дав; вона ж, відколи я ввійшов, не перестала цілувати мені ноги. Оливою не намастив ти голови моєї; вона ж миром пахучим намастила мені ноги. Тому кажу тобі, прощаються її гріхи численні, бо багато полюбила. Кому ж мало прощається, той мало любить». Потім сказав до жінки: «Прощаються твої гріхи». І почали ті, що з ним за столом сиділи, говорити між собою: «Хто це такий, що й гріхи відпускає?» До жінки ж Він промовив: «Віра твоя спасла тебе; іди у мирі».
У катехезі о. Олексій Самсонов розповідає про життя та духовну спадщину архієпископа Фултона Шіна – проповідника, який допомагав мільйонам людей відкривати християнську віру через радіо й телебачення.
Того часу один із фарисеїв просив Ісуса, щоб Він поїв з ним. Увійшовши до дому фарисея, він возліг до столу. І от жінка, яка була в тому місті, грішниця, довідавшись, що Він возлежить при столі в домі фарисея, принесла в алебастровій посудині миро; і, ставши ззаду біля Його ніг, вона, плачучи, слізьми почала обмивати Його ноги та обтирала волоссям своєї голови, і цілувала Його ноги та мастила миром.
Того часу Господь сказав: «До кого це Мені порівняти людей цього роду? До кого вони подібні? Подібні вони до дітей, які сидять на майдані і гукають одне одному, кажучи: “Ми вам грали на флейті, а ви не танцювали; ми голосили, а ви не плакали!”
Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Побачивши Матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до матері: «Жінко, ось твій син!» Потім звернувся до учня: «Ось твоя мати!» І від тієї години взяв її учень до себе.
Того часу Ісус розповів учням притчу: «Чи може сліпий сліпого дорогою водити? Чи не впадуть обидва в яму?