Через декілька днів Ісус прийшов знову в Капернаум, і поширилася чутка, що Він удома. І зібралося багато людей, так що не вміщалися навіть біля дверей, а Він виголошував їм слово. І прийшли до Нього, несучи паралізованого; несли його четверо.
Не маючи змоги через натовп пробратися до Нього, вони розкрили покрівлю над місцем, де Він був, і, зробивши прохід, опустили носилки, на яких лежав паралізований. Побачивши їхню віру, Ісус каже паралізованому: «Сину, прощаються твої гріхи!» Були там деякі книжники, які сиділи й міркували у своїх серцях: «Чому Він так каже? Він зневажає Бога! Хто ж може прощати гріхи, крім самого Бога?» І тут же Ісус, узнавши своїм духом, що вони собі так міркують, каже їм: «Що це ви думаєте в серцях ваших? Що легше: сказати паралізованому “прощаються тобі гріхи”, чи сказати “встань, візьми свою постіль і йди”? Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі – говорить паралізованому, – кажу тобі: встань, візьми постіль свою та йди до свого дому!» І той, узявши постіль, тут же встав і вийшов перед усіма, так що всі дивувалися і славили Бога, кажучи: «Ніколи такого ми ще не бачили!» (Мк 2, 1-12)
Відгуки
В той час Ісус явився одинадцятьом і сказав їм: «Ідіть по цілому світі й усьому творінню проповідуйте Євангеліє. Хто повірить і охреститься, буде спасенний, а хто не повірить, осуджений буде.
Було тоді в Єрусалимі свято Відновлення. Була зима; й Ісус ходив у храмі в притворі Соломона. Тож обступили Його юдеї і говорили Йому: «Доки будеш томити нашу душу? Якщо Ти Христос, скажи нам відкрито!»
Того часу Ісус сказав: «Воістину, воістину кажу вам: хто не входить до овечої кошари дверима, але перелазить через верх деінде, той злодій і розбійник, а хто входить дверима, той пастир овець.
Того часу Ісус сказав юрбам: «Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, який Мене послав, не притягне його, — і Я воскрешу його останнього дня. Написано в пророків: “І будуть всі навчені Богом!”
Того часу люди з юрби сказали Ісусу: «Яке знамення Ти зробиш, щоб ми побачили і повірили Тобі? Що Ти зробиш? Наші батьки їли манну в пустелі, згідно з написаним: “Хліб з неба дав їм їсти!”» А Ісус їм відказав: «Воістину, воістину кажу вам: не Мойсей дав вам хліб з неба, але Мій Отець дає вам справжній хліб з неба, бо хлібом Божим є Той, хто сходить з неба і дає світові життя». Тоді сказали Йому: «Господи, давай нам завжди цей хліб!» Сказав їм Ісус: «Я є хліб життя! Хто приходить до Мене, — не буде голодувати, і хто вірить у Мене, — ніколи не буде спраглим».
Вам необхідно авторизуватись, щоб мати змогу залишити відгук.