Священник тлумачить Догматичну конституції "Dei Verbum" в контексті Старого Завіту з циклу програм Другого Ватиканського собору.
(Історія спасіння у книгах Старого Завіту)
14. Всемилостивий Бог, турботливо прагнучи спасіння усього людського роду і приготовляючи його, особливим рішенням вибрав Собі народ, якому довірив свої обітниці. Уклавши союз із Авраамом (пор. Бут. 15:18) і з людом Ізраїлю через Мойсея (пор. Вих. 24:8), Він об’явив Себе обраному Ним народові словами й ділами як єдиний правдивий і живий Бог, щоб Ізраїль на власно-му досвіді відчув, якими є шляхи Божі для людей, а вслухаючись у слова про-років, устами яких промовляв Бог, з дня на день глибше і ясніше розумів ці шляхи та щораз ширше свідчив про них серед інших народів (пор. Пс. 22:28–29, 96:1–3; Іс. 2:1–4; Єр. 3:17). Провіщена, описана і пояснена священними авто рами ікономія спасіння міститься у книгах Старого Завіту як істинне Боже слово, тому ці богонатхненні книги зберігають непроминущу вартість: “Все бо, що було написане давніше, написане нам на науку, щоб ми мали надію через терпеливість і утіху, про які нас Писання навчають” (Рим. 15:4).
(Значення Старого Завіту для християн)
15. Устрій Старого Завіту був укладений передусім для того, щоб приготувати, заповісти через пророків (пор. Лк. 24:44; Йо. 5:39; 1 Пт. 1:10) і за допомогою різних прообразів представити пришестя Христа, Ізбавителя світу, і месіянського Царства. Тож книги Старого Завіту, відповідно до обставин людського роду перед часом здійсненого Христом спасіння, відкривають усім пізнання Бога і людини, а також способів, якими справедливий і милосерд-ний Бог діє щодо людей. Ці книги, хоч і містять речі недосконалі й тимчасові, показують справжню Божу педагогіку28. Тому християни повинні побожно приймати ці книги, які виражають живе сприйняття Бога і містять величні вчення про Бога, спасенну мудрість про людське життя, чудесні скарби молитов і в яких, врешті, криється таїнство нашого спасіння. (Єдність обох Завітів)16. Бог, натхненник і автор книг обох Завітів, так мудро вчинив, щоб Но-вий Завіт був прихований у Старому, а Старий – розкривався в Новому.
29. Бо хоч Христос своєю кров’ю установив Новий Союз (пор. Лк. 22:20; 1 Кор. 11:25), книги Старого Завіту, повною мірою залучені до євангельського проповіду-вання30, набувають і розкривають у Новому Завіті своє повне значення (пор. Мт. 5:17; Лк. 24:27; Рим. 16:25–26; 2 Кор. 3:14–16), а також, своєю чергою, проливають світло на Новий Завіт і пояснюють його.
У новій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак, монах-кармеліт, роздумує над тоталітаризмом, приниженням людської гідності та вибором між зовнішньою безпекою і внутрішньою свободою, звертаючись, зокрема, до роману Маргарет Етвуд «Оповідь служниці». Що для нас важливіше — безпека чи свобода, комфорт чи правда, спокій чи совість — і чи залишається в людині простір свободи навіть тоді, коли здається, що все навколо вже підкорене?
До роздумів про правду та надію на вічне життя в новому небі й на новій землі запрошує у цій катехизі, що завершує цикл «Символ віри», о. Міхал Бранкевич, духовний наставник Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater». Він звертає нашу увагу на допомогу та дію Святого Духа, який переконує нас і дає можливість переживати віру свідомо й глибоко.
В програмі "У ваших намірах" говоримо з о.Міхалом Бранкевичем про навчання в школі. Священник бажає багато-багато радості усім під час навчального процесу та зауважує, даючи поради батькам: "Важливо підходити до процесу навчання не як до прикрого обов'язку. Під час навчання в школі дитина за допомогою батьків та вчителів має віднайти у собі таланти й здібності, Богом вже даровані, щоб розпізнати своє покликання для майбутнього життя".
«Якщо я молюся, я переживаю за цю дитину», — зауважує у катехизі с. Юлія Заводовська зі Згромадження Сестер від Ангелів у м. Вінниці та заохочує батьків і тих, хто навчає у закладах освіти: «Наслідуймо ангелів-охоронців, які допомагають і оберігають. Покликання вчителя — провадити дитину до Бога, помічаючи її маленькі вчинки та реагуючи на певні ситуації».
«Той, хто зумів пояснити, у чому полягає природа Божої ласки, описує на фізичному рівні, як він тілесно переживав біль і гріхи, у яких упізнав розпусних подруг. Але разом із тим з’являється стриманість, у якій він побачив Пресвяту Діву Марію», — про Боже провидіння у книзі «Сповідь» святого Августина говорить у своїй катехизі отець Олег Кіндій, священник парафії святих Володимира та Ольги УГКЦ, викладач богослов’я Українського католицького університету у Львові.