"Для цього суспільства релігія другорядна!" - отець Міхал Бранкевич

БАЖАЮЧИ ПОБІЛЬШИТИ апостольську діяльність Народу Божого, Священний
Собор звертається уважливо до християн мирян, яких властиву й необхідну ролю в місії Церкви він уже згадав на іншому місці. Бо апостоляту мирян, який випливає з самого їхнього християнського покликання, ніколи не може забракнути Церкві. Якою
спонтанною та плідною була ця діяльність в початках Церкви, показують самі Священні Писання (пор. Діян. 11, 19-21; 18, 26; Рим. 16, 1-16; Фил. 4, 3).

А наші часи не меншої вимагають ревности від мирян; більше того, сучасні обставини вимагають ще більшого і ширшого їх апостоляту. Зростаюче щораз число людей, поступ науки і техніки, тісніші взаємини між людьми не тільки безмежно поширили поле апостоляту мирян, по більшій часті для них лише відкритого, але також поставили нові проблеми, що вимагають їхнього підприємчивого клопотання і змагань.

Тим більше настійливим став цей апостолят, чим більше зросла, як і треба, автономія багатьох ділянок людського життя, деколи навіть з певним відхиленням від етичного і релігійного ладу, і з тяжкою небезпекою для християнського життя.

А крім того, в багатьох країнах, в яких є дуже мале число священиків, - а іноді трапляється, що й вони в служінні позбавлені належної свободи, - без співпраці мирян Церква ледве могла б бути приявна і діяльна.