«Для них України, як головної політичної, духовної, культуральної цінності, не існує. А існує аморфний світ концепції «руського міра…» - Андрій Юраш

«Українська Православна Церква не змогла відповісти на домінуючі суспільні очікування. І тому панівні суспільні настрої є дуже критичними щодо організаторів і тих, хто бере участь в цій акції. Думки Голови Верховної Ради Андрія Парубія  і Голови профільного підкомітету Віктора Єленського, на мій погляд, це ті базові сигнали, які ретранслює організаторам ходи українське суспільство…»   

«На нас націлені танки. От навіть сьогодні зранку переглядав інформацію, що бойовики в Донецьку за даними ОБСЄ (це навіть не дані української розвідки, чи українських експертів, це дані ОБСЄ), приховують кілька десятків танків і ГРАДів. Тобто це не брати, це завойовники, це є агресивна орда, яка хоче своїми впливами примусити увесь навколишній простір жити на їхніми законами… А те що церковне керівництво не засуджує культу новомученика Миколи ІІ, є дуже промовистим жестом. Бо церква показує, що благословляючи цей культ, навіть не згадуючи Україну,  вони моляться всім абстрактним святим в тому числі й святим з відверто російською ідентичністю,  які ніби-то мають припинити цю «братовбивчу війну», як стверджують організатори цього хресного ходу…».   

 «Провокативний і деструктивний характер цієї ходи не можна не розуміти. Ідеологи, богослови і певно частина вірян, вбачають в Росії інтегральну частину простору, і вони хочуть жити в одному спільному просторі. То фактично вони себе протиставляють абсолютній більшості українського суспільства… Дійсно в спеціальному чині молебні, який був затверджений Предстоятелем Онуфрієм, навіть згадки, слова "Україна" нема. Для них України, як головної політичної, духовної культуральної цінності не існує. А існує аморфний певний світ концепції «руського міра…».