"До чого подібне Царство Боже?" - Євангеліє дня

Того часу, коли скупчились натовпи, Ісус почав говорити: «Цей рід – лукавий: він знамення шукає, та знамення не буде дано йому, – хіба що знамення Йони. Бо як Йона став знаменням для ніневійців, так само буде й Син Людський для цього роду. Цариця Півдня підніметься на суд з мужами цього роду і засудить їх, бо вона прийшла з кінців землі, щоби послухати мудрість Соломона. А ось тут – більше від Соломона. Мужі ніневійські встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялися на проповідь Йони, а ось тут – більше від Йони».

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Молячись, не говоріть багато, як ті язичники, бо думають, що завдяки своїй багатомовності будуть вислухані. Отже, не уподібнюйтеся їм, бо ваш Отець знає, чого потребуєте, перш ніж ви попросите в Нього. 

Того часу, прийшовши в околиці Кесарії Филипової, Ісус звернувся до своїх учнів, запитуючи: «За кого люди вважають Сина Людського?» Вони відповіли: «Одні – за Йоана Хрестителя, другі – за Іллю, інші – за Єремію або за одного з пророків». Каже їм Ісус: «А ви Мене за кого вважаєте?» У відповідь Симон-Петро промовив: «Ти є Христос, Син Бога живого!» 

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Уважайте: не робіть ваших вчинків праведності перед людьми, щоб вони вас бачили, інакше не будете мати нагороди від вашого Отця, який на небесах. Отже, коли даєш милостиню, не сурми перед собою, як це роблять лицеміри в синагогах та на вулицях, щоб їх прославляли люди. Воістину кажу вам: вони сповна одержують свою нагороду. 

Того часу учні забули взяти хліб і, крім однієї хлібини, не мали нічого із собою в човні. І Ісус застерігав їх, кажучи: «Гля­діть, стережіться закваски фа­ри­сей­ської та закваски Іродової!» А вони почали перемовлятися між собою, що хліба не мають. Взнавши це, Він каже їм: «Чому перемовляєтесь, що хліба не маєте? Хіба й досі не збагнули, чи ще не розу­мі­єте? Чи ваше серце все ще ска­м’я­ніле? Маючи очі, не бачите, маючи вуха, не чуєте? Хіба не пам’ятаєте, коли п’ять хлібів Я розділив на п’ять тисяч, то скільки повних коши­ків шматків зібрали?» Кажуть Йому: «Дванадцять». «А як сім – на чотири тисячі, то скільки повних кошиків шматків зібрали?» І вони кажуть: «Сім». Тоді Він каже їм: «Ви ще не ро­зу­мієте?»