До Всесвітнього дня мігранта та біженця священник УГКЦ, отець Віталій Храбатин, говорив на тему: "Мігранти як знак нашого часу".
В Україні вже 150 років ми залишаємо свої домівки та їдемо шукати щастя, хліба десь в іншому місці і носимо у своїх серцях ностальгію (болісна туга за своєю Батьківщиною). Але згодом, часто на схилі літ, повертаємося, бо сумуємо за батьківським домом, родиною, нашою Батьківщиною.
У Католицькій Церкві особливу увагу на мігрантів звертають 106-й рік. Від часів Першої світової війни, коли "могутні ділили землю", за словами Папи Бенедикта XV, ніхто не помічав простих звичайних людей-мігрантів.
Церква дивиться на біженця не лише, як на мігранта, який потребує, але називає його місіонером, він йде та проповідує Євангеліє, там де є. Саме тому Папа Франциск називає мігрантів та біженців знаком нашого часу.
Традиційно до важливих подій Єпископ Риму підготував папське Послання. У посланні окрім основних порад подає шість пар дієслів – пізнавати, щоб розуміти; наближатися, щоб служити;
слухати, щоб примиритися; ділитися, щоб зростати; залучати, щоб сприяти;
співпрацювати, щоб будувати – він пропонує також деякі роздуми стосовно
того, як втілювати ці рекомендації в контексті кризи, спричиненої
пандемією COVID-19.
У часи війни ми особливо гостро відчуваємо крихкість людського існування. Чи є смерть кінцем, чи лише початком? У новій катехезі отець Міхал Бранкевич розкриває зміст 12-го артикулу Символу віри — «Вірую у життя вічне». Дізнайтеся, як перспектива вічності допомагає долати страх, чому любов є головним критерієм нашого майбутнього суду та як підготувати серце до зустрічі з Творцем.
О. Юзеф Кухарчик, босий кармеліт, пояснює “темну ніч” як божественне запрошення до внутрішнього очищення та переходу від дитячої віри до духовної зрілості.
Отець-францисканець Микола Орач говорить про чесноту терпеливості, опираючись на середньовічний твір "Квіти святого Франциска".
О. Андрій Пальчик говорить про джерела філософії, виокремлюючи чотири головні джерела, які спонукають людину до філософування: досвід, подив, сумнів, межові ситуації. Отець наголошує, що справжня мудрість доступна лише Богові, а людина має перебувати у стані «вічного учня», зберігаючи простоту та відкритість до світу.
О.Григорій Рассоленко розпочинає цикл катехиз про Таїнство Примирення. Отець говорить про сповідь як необхідний засіб для відновлення дружби з Богом, яка руйнується тяжким гріхом.