До чого закликає Церква у Всесвітній день мігранта та біженця?

В Україні вже 150 років ми залишаємо свої домівки та їдемо шукати щастя, хліба десь в іншому місці і носимо у своїх серцях ностальгію (болісна туга за своєю Батьківщиною). Але згодом, часто на схилі літ, повертаємося, бо сумуємо за батьківським домом, родиною, нашою Батьківщиною.

У Католицькій Церкві особливу увагу на мігрантів звертають 106-й рік. Від часів Першої світової війни, коли "могутні ділили землю", за словами Папи Бенедикта XV, ніхто не помічав простих звичайних людей-мігрантів.
Церква дивиться на біженця не лише, як на мігранта, який потребує, але називає його місіонером, він йде та проповідує Євангеліє, там де є. Саме тому Папа Франциск називає мігрантів та біженців знаком нашого часу.

Традиційно до важливих подій Єпископ Риму підготував папське Послання. У посланні окрім основних порад подає шість пар дієслів – пізнавати, щоб розуміти; наближатися, щоб служити; слухати, щоб примиритися; ділитися, щоб зростати; залучати, щоб сприяти; співпрацювати, щоб будувати – він пропонує також деякі роздуми стосовно того, як втілювати ці рекомендації в контексті кризи, спричиненої пандемією COVID-19.