Того часу Ісус сказав юдеям: «Якщо Я свідчу сам про себе, то Моє свідчення неправдиве. Є інший, хто свідчить про Мене; і знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, істинне. Ви посилали до Йоана, і він засвідчив істину. Я ж не від людини приймаю свідчення, але кажу це для того, щоб ви були спасенні. Він був світильником, який горів і світив, ви ж хотіли порадуватися якийсь час у його світлі.
Я ж маю свідчення більше, ніж свідчення Йоана, адже діла, які дав Мені Отець, щоб Я їх довершив, – самі діла, які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець Мене послав. І Отець, який послав Мене, Він сам засвідчив про Мене. А ви ані голосу Його ніколи не чули, ані виду Його не бачили, і не маєте Його слова, яке перебувало б у вас,тому що Тому, кого Він послав, ви не вірите. Дослідіть Писання, адже ви думаєте в них мати вічне життя, саме вони і свідчать про Мене. Та ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя. Слави від людей Я не приймаю, але знаю вас, що Божої любові ви не маєте в собі. Я прийшов у Ім’я Мого Отця, – і ви не приймаєте Мене. Якщо би інший прийшов у своє ім’я, того ви приймете. Як можете ви повірити, коли приймаєте один від одного славу, а слави, що від єдиного Бога, – не шукаєте? Не думайте, що Я буду оскаржувати вас перед Отцем; є той,хто вас звинувачує, – Мойсей, на якого ви звірились. Бо коли б ви вірили Мойсеєві, то вірили б і Мені,адже про Мене він написав. Якщо ж його Писанням ви не вірите, то як Моїм повірите словам?»
Відгуки
Того часу підійшов до Ісуса один із книжників і запитав Його: «Яка заповідь є першою з усіх?» Ісус відповів: «Перша є: Слухай, Ізрáїлю: Господь, наш Бог — єдиний Господь, і любитимеш Господа, Бога свого, всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом,і всією своєю силою”.
Того часу Ісус виганяв біса, який був німий. Сталося так, коли біс вийшов, німий заговорив, — а люди дивувалися. Деякі ж з них сказали: «Вельзевулом, князем бісівським, Він бісів виганяє».
Того часу, підійшовши до Ісуса, Петро сказав: «Господи, якщо згрішить мій брат проти мене, то чи маю йому прощати? І чи аж до семи разів?» Відповів йому Ісус: «Не кажу тобі до семи разів, але до сімдесяти разів по сім. Тому-то Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який схотів провести розрахунки зі своїми слугами.
Того часу, сходячи в гору до Єрусалима, Ісус узяв Дванадцятьох учнів окремо і дорогою сказав їм: «Ось, піднімемось в Єрусалим, і Син Людський буде виданий первосвященикам і книжникам; і засудять Його на смерть, і видадуть Його язичникам на наругу, на бичування та розп’яття, а третього дня Він воскресне». Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих зі своїми синами, кланяючись і просячи щось у Нього.
Того часу Ісус промовив до натовпу і до своїх учнів, кажучи: «На сідалище Мойсея посідали книжники та фарисеї. Все, що лише скажуть вам, робіть і виконуйте; але так, як вони, не чиніть, бо вони кажуть і не роблять. Вони в’яжуть важкі, непосильні тягарі й кладуть на плечі людей, а самі пальцем своїм не хочуть їх поворухнути.
Вам необхідно авторизуватись, щоб мати змогу залишити відгук.