Того часу Ісус сказав юдеям: «Якщо Я свідчу сам про себе, то Моє свідчення неправдиве. Є інший, хто свідчить про Мене; і знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, істинне. Ви посилали до Йоана, і він засвідчив істину. Я ж не від людини приймаю свідчення, але кажу це для того, щоб ви були спасенні. Він був світильником, який горів і світив, ви ж хотіли порадуватися якийсь час у його світлі.
Я ж маю свідчення більше, ніж свідчення Йоана, адже діла, які дав Мені Отець, щоб Я їх довершив, – самі діла, які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець Мене послав. І Отець, який послав Мене, Він сам засвідчив про Мене. А ви ані голосу Його ніколи не чули, ані виду Його не бачили, і не маєте Його слова, яке перебувало б у вас,тому що Тому, кого Він послав, ви не вірите. Дослідіть Писання, адже ви думаєте в них мати вічне життя, саме вони і свідчать про Мене. Та ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя. Слави від людей Я не приймаю, але знаю вас, що Божої любові ви не маєте в собі. Я прийшов у Ім’я Мого Отця, – і ви не приймаєте Мене. Якщо би інший прийшов у своє ім’я, того ви приймете. Як можете ви повірити, коли приймаєте один від одного славу, а слави, що від єдиного Бога, – не шукаєте? Не думайте, що Я буду оскаржувати вас перед Отцем; є той,хто вас звинувачує, – Мойсей, на якого ви звірились. Бо коли б ви вірили Мойсеєві, то вірили б і Мені,адже про Мене він написав. Якщо ж його Писанням ви не вірите, то як Моїм повірите словам?»
Наближалася юдейська Пасха, й Ісус піднявся в Єрусалим. І знайшов у храмі тих, які продають овець, волів і голубів, і міняльники грошей, які там сиділи. Зробивши бича з мотузок, Він вигнав усіх із храму, й овець і волів, розсипав монети у міняльників, а столи поперевертав.
Чому перед створенням людини Бог говорить у множині: «Створімо людину на Наш образ»? До кого Він звертається? І що історія створення розповідає нам про те, ким насправді є людина? Про це у своїй катехезі на Радіо Марія розповідає отець Олексій Самсонов.
Того часу Ісус сказав до своїх учнів: «Був один багатий чоловік, котрий мав управителя, якого звинуватили, нібито він розтрачує його майно. Покликавши його, сказав йому: “Що це я чую про тебе? Дай звіт за своє управління, бо більше не зможеш розпоряджатися”. Став міркувати собі управитель: “Що ж мені робити, адже мій пан позбавляє мене управління? Копати не маю сили, жебракувати соромлюся.
Того часу наближалися до Ісуса всі митники та грішники, щоби послухати Його. І нарікали фарисеї та книжники, говорячи, що Він грішників приймає і разом з ними їсть. А Він розповів їм ось таку притчу, кажучи: «Який чоловік із вас, маючи сто овець і загубивши одну з них, не лишає дев’яносто дев’ять у пустелі та не йде за тією, що загубилася, доки не знайде її?
Того часу ішли за Ісусом численні натовпи. Обернувшись, Він сказав їм: «Якщо хто приходить до Мене і не зненавидить свого батька та матері, дружини й дітей, братів і сестер, та ще й душу свою, той не може бути Моїм учнем.