Найближчої суботи українці цілого світу пригадуватимуть чергові роковини страшної трагедії ХХ століття - голодомору, який вчинила злочинна комуністична сталінська влада проти населення України.
В цій програмі автор, отець Михайло Карнаух говорить про Церкву в роки голодомору 1932-1933: яким чином Церква допомагала голодуючому населенню, хто з єпископів зазнав голодної смерті, чому саме Центральна Україна постраждала найбільше і до чого тут УАПЦ?
Українське сільське населення перед голодомором було надзвичайно релігійним, хоча влада вже розпочала антирелігійну кампанію. В українських селах стрімко розвивалася антикомуністична ідея і лише геноцид міг її зупинити. Селяни відмовлялися іти в колгоспи, відбувалися масові "розкуркулення". Бували випадки, коли священник брав на утримання від багатого селянина якусь частину зерна, щоб не відібрали. І коли в нього знаходили збіжжя, відразу вказували на Церкву, яка вона багата.
В цих же роках на Церкву наклали великі податки, часом парафіяни не мали змоги сплатити податки, і писали звернення, аби влада ліквідувала спільноту. Таким чином храми зачинялися. Для того, щоб скомпроментувати Церкву, влада в храм звозила зерно, а потім показово ганьбила Церкву, що мовляв, скільки вона має хліба. В 1932 році по цілій Україні було зачинено 30 храмів. Чимало випадків було, коли Церква в особі своїх священників і єпископів намагалася організувати допомогу голодуючим, натомість ці ініціатори відразу каралися, розтрілом, або засланням до Сибіру.
У шістнадцятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» монах-кармеліт отець Віталій Козак відкрив новий тематичний блок, присвячений системам контролю та страху. Упродовж наступних семи програм священник аналізуватиме механізми тоталітаризму, звертаючись до відомого твору Маргарет Етвуд «Оповідь служниці».
Благочинний Києво-Печерської лаври архімандрит Михайло Карнаух в ефірі Радіо Марія розповів про драматичні події ночі 15 червня, коли російський дрон влучив у Велику Успенську церкву. Священник поділився спогадами про порятунок святинь, майбутню реставрацію собору та пояснив, чому бачить у цій трагедії особливе свідчення для всього світу.
У програмі «У Ваших намірах» о. Міхал Бренкевич поділився особистою історією, як візит святого Папи Івана Павла ІІ у 2001 році став поштовхом до його переїзду в Україну та багаторічного служіння в Києві. Священник також розповів про хвилю навернень після папського візиту, відродження католицької ідентичності українців та найважливіші риси святого Папи.
У катехезі отець Віталій Храбатин продовжив аналіз книги Гілберта Кейта Честертона «Ортодоксія», зосередившись на темах матеріалізму, свободи та відповідальності людини. Священник пояснив, чому, за Честертоном, війни є наслідком людського вибору, а не Божої волі, та як втрата віри в Бога спонукає людину шукати інші об’єкти поклоніння.
Настоятель парафії Різдва Пресвятої Богородиці у Львові отець Орест Фредина розповів, як 25 років тому майже випадково саме Сихівський храм став місцем зустрічі святого Івана Павла ІІ з українською молоддю. У програмі йшлося про підготовку до візиту Папи, його послання молодим людям, вплив паломництва на розвиток УГКЦ та святкування 25-ї річниці цієї історичної події.