Едвард Кава: "Ісус Христос нам послуговується своїм Словом"

Того часу Ісус сказав своїм Апостолам: «Ідіть і проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство Небесне. Хворих оздоровляйте, прокажених очищайте, мертвих воскрешайте, бісів виганяйте; даром отримали – даром давайте. Не беріть ні золота, ні срібла, ні мідяків у ваші пояси, ні торб у дорогу, ні двох одежин, ні взуття, ні палиці; бо робітник вартий свого утримання.

Того часу, прикликавши Дванадцятьох своїх учнів, Ісус дав їм владу над нечистими духами, щоб вига­няти їх і зціляти всяку хворобу й усяку недугу. Ось імена Дванадцятьох апо­столів: перший – Симон, прозваний Петром, і Андрій, його брат; Яків Зе­­ведеїв та Йоан, його брат; Филип і Вартоломей; Тома і мит­ник Матей; Яків Алфеїв і Та­дей; Симон Кананіт і Юда Іска­рі­от­ський, який зрадив Його. 

Того часу привели до Ісуса німого чоловіка, біснуватого. Коли був вигнаний біс, німий заговорив. І здивувалися люди, перемовляючись: «Ніколи не було такого в Ізраїлі!» А фарисеї говорили: «То князем бісівським виганяє Він бісів». Ісус обходив усі міста й села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства й зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу. Побачивши ж юрби, Він змилосердився над ними, оскільки були втомлені та розпорошені, наче вівці, які не мають пастуха. Якось каже Ісус своїм учням: «Жнива великі, а женців мало. Тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на свої жнива».

Того часу підійшов до Ісуса один начальник, вклонився і сказав Йому: «Моя донька щойно померла; прийди й поклади на неї свою руку – і вона оживе». Тож Ісус та Його учні, вставши, пішли за ним. І ось жінка, яка нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу, бо говорила сама собі: «Як тільки доторкнуся до Його одягу, стану здоровою».

Тома, один із Дванадцятьох, званий Близнюком, не був з ними, коли прийшов Ісус. Тож інші учні розповідали йому: «Ми бачили Господа!» Та він сказав їм: «Поки не побачу на Його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця в рани від цвяхів, не вкладу своєї руки в Його бік, – не повірю!» Через вісім днів знову були всередині будинку Його учні, й Тома з ними.