Того часу Ісус повернувся в силі Духа до Галілеї. Чутка про Нього розійшлася по всій околиці. І Він навчав у їхніх синагогах, а всі Його прославляли. І прибув Він у Назарет, де був вихований, увійшов за своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати. І дали Йому книгу пророка Ісаї.
Того часу Ісус побачив великий натовп; і змилосердився над ними, бо вони були, як ті вівці, які не мають пастуха, й почав їх багато навчати. І коли минуло чимало часу, учні Ісуса, підійшовши до Нього, говорили: «Це місце пустинне, а пора вже пізня, тож відпусти їх, щоби пішли до навколишніх хуторів і сіл та купили собі щось їсти».
Єлизаветі сповнився час родити; і вона народила сина. Почули сусіди та її родина, що Господь возвеличив своє милосердя над нею, і раділи разом з нею. Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і хотіли назвати його ім’ям його батька — Захарією.
Того часу Ісус, відповідаючи, сказав: «Прийдіть до Мене всі струджені та обтяжені, — і Я дам вам відпочинок! Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, — і знайдете відпочинок своїм душам. Адже Моє ярмо любе, і Мій тягар легкий».
Того часу Ісус сказав своїм учням: “Як ви вважаєте? Коли в якогось чоловіка буде сто овець і одна з них заблукає, чи не залишить він дев’яносто дев’ять у горах і не піде шукати заблукалої? І коли станеться, що знайде її, воістину кажу вам, що радітиме нею більше, ніж дев’яноста дев’ятьма, які не заблукали. Так само немає бажання в Отця вашого Небесного, щоби загинув один із цих малих”.