В катехизі спілкувались з Іреною Сашко, маріологом, доктором екуменічного богослов’я, філологом. Продовжували говорити про стосунки Марії з різними особами, а саме відвідини Св.Єлизавети та гімн Magnificat.
Марія завжди споглядає обличчя Ісуса, слухає Його слова, приглядається Його життю. Вона є тією, котра постійно вказує на Христа. І саме тому Папа Бенедикт XVI гімн Magnificat називає портретом душі Богородиці.
Прочитавши Magnificat доглибинно, ми зможемо подивитись Марії у вічі, подивитися на Їі обличчя і спізнати Їі такою, якою Вона є. Magnificat - це портрет Богородиці. Якщо будемо дуже уважно читати, то побачимо, що Марія добре знає, хто вона така. Вона знає свою тотожність, ким для неї є Бог - Отець Небесний, Він люблячий, Він все пам’ятає, Він виконує обітниці, голодних годує, покірних підносить, потребуючим дає благодаті, Він милосердний.
Люди сьогодення не знають ані хто вони, ані, тим паче, ким для них є Бог.
Чому Бог так часто повторює людині: «Не бійся, бо Я з тобою», і як страх стає найефективнішим інструментом маніпуляції в сучасному світі? У 22-й катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» отець Віталій Козак пояснює, чому апостол Петро почав тонути не через бурю, а через страх, і проводить паралелі з романом Маргарет Етвуд «Оповідь служниці».
Відчуваєш, що життєві шторми паралізують волю? Страх перед війною, хворобами та невідомістю — це хвилі, які можна подолати лише поглядом у небо! Про те, як віра робить людину «легшою за воду» і дає силу йти назустріч Христу навіть посеред найбільшого розпачу, говорить о. Роман Василів, настоятель храму Святої Анни у місті Борислав Львівської області.
У часи війни ми особливо гостро відчуваємо крихкість людського існування. Чи є смерть кінцем, чи лише початком? У новій катехезі отець Міхал Бранкевич розкриває зміст 12-го артикулу Символу віри — «Вірую у життя вічне». Дізнайтеся, як перспектива вічності допомагає долати страх, чому любов є головним критерієм нашого майбутнього суду та як підготувати серце до зустрічі з Творцем.
О. Юзеф Кухарчик, босий кармеліт, пояснює “темну ніч” як божественне запрошення до внутрішнього очищення та переходу від дитячої віри до духовної зрілості.
Отець-францисканець Микола Орач говорить про чесноту терпеливості, опираючись на середньовічний твір "Квіти святого Франциска".