Того часу Ісус підвів очі до неба і сказав: «Отче, прийшла година. Прослав свого Сина, щоби Син прославив Тебе, так як Ти дав Йому владу над усяким тілом, щоб усім тим, кого Ти дав Йому, Він дав їм вічне життя. Вічне життя є те, щоби знали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, кого Ти послав, – Ісуса Христа.
Я прославив Тебе на землі: завершив діло, яке Ти дав Мені, щоб Я його виконав; а тепер прослав Мене Ти, Отче, в себе славою, яку Я мав у Тебе ще перед тим, як світ почав існувати. Я явив Твоє Ім’я людям, яких Ти Мені дав зі світу. Твої вони були, і Мені дав Ти їх, і Твоє слово вони зберегли. Нині вони пізнали, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе; адже слова, які Ти Мені дав, Я дав їм; і вони прийняли й пізнали істинно, що Я вийшов від Тебе, й увірували, що Ти Мене послав. Я за них благаю, – не за світ благаю, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої; і все Моє – Твоє, а Твоє – Моє; і Я прославлений в них. І Я вже не у світі, а вони у світі; і Я до Тебе йду!»
Відгуки
Того часу Ісус сказав юрбам: «Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, який Мене послав, не притягне його, — і Я воскрешу його останнього дня. Написано в пророків: “І будуть всі навчені Богом!”
Того часу люди з юрби сказали Ісусу: «Яке знамення Ти зробиш, щоб ми побачили і повірили Тобі? Що Ти зробиш? Наші батьки їли манну в пустелі, згідно з написаним: “Хліб з неба дав їм їсти!”» А Ісус їм відказав: «Воістину, воістину кажу вам: не Мойсей дав вам хліб з неба, але Мій Отець дає вам справжній хліб з неба, бо хлібом Божим є Той, хто сходить з неба і дає світові життя». Тоді сказали Йому: «Господи, давай нам завжди цей хліб!» Сказав їм Ісус: «Я є хліб життя! Хто приходить до Мене, — не буде голодувати, і хто вірить у Мене, — ніколи не буде спраглим».
Святий папа Павло VI говорить: "У Царство Боже, проповідуване Христом, можна увійти тільки через "переміну серця", що проявляється в остаточній і повній зміні та оновленні всієї людини - усіх її думок, суджень та рішень".
Того часу Ісус пішов на другий бік Галілейського, тобто Тиверіадського моря. І за Ним слідував великий натовп, побачивши чудесні знамення, які Він здійснював над хворими. Ісус же вийшов на гору й сидів там зі своїми учнями. А була близько Пасха — юдейське свято.
Того часу Ісус сказав Никодиму: «Аж так Бог полюбив світ, що дав свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне.
Вам необхідно авторизуватись, щоб мати змогу залишити відгук.