Ігор Білорус, пастор церкви Ісуса Христа міста Тернополя продовжує цикл програм "Притчі Ісуса", зокрема говоримо притча про "Митаря та фарисея"
"Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник. Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирники, неправедні, перелюбники, або як цей митник. Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю! А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той піднесений".
Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!
Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,
але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина, Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...
Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я, щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних, і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця! (Флп. 2, 5-11)
Про постать митрополита Андрея Шептицького та духовно-моральне виховання людини у сучасному світі говоримо у програмі з отцем Теодором Дутчаком, ЧСВВ УГКЦ.
Образ Найсолодшого Серця Господа Ісуса Христа займає особливе місце в християнській духовності. Серце в біблійній традиції означає центр особистості, джерело любові, милосердя, думок і намірів. Коли Церква вшановує Серце Ісуса, вона поклоняється не лише фізичному серцю Спасителя, а насамперед Його безмежній любові до людства. У програмі говоримо про Найсолодше Серце Господнє з отцем Василієм Іванівим, ЗНІ УГКЦ.
«Святеє святим!». У відповідь народ співає: «Єдин Свят, Єдин Господь, Ісус Христос…». Цим Церква нагадує, що Святі Дари — Тіло і Кров Христові — є найбільшою святинею, до якої потрібно приступати з вірою, покаянням і благоговінням.
Заклик «Будьмо уважні!» означає не просто фізичну зосередженість, а внутрішню пильність, зібраність душі, готовність почути Бога і відкрити Йому своє серце. У програмі тему розкриває монах згромадження Найсвятішого Ізбавителя отець Василь Іванів, УГКЦ.
Люди можуть заперечувати існування Бога, насміхатися з віри або відкидати Його закони. Проте це не здатне зменшити Божу велич. Сонце не перестає світити через те, що хтось заплющив очі. Так само Божа слава не залежить від людського визнання. У програмі мову веде редакторка та ведуча Тернопільської студії Наталя Галущак.
Шлях до Христа — одна з центральних тем у християнському світогляді. Вона охоплює не лише релігійну належність, а передусім внутрішню переміну людини, її духовний пошук, боротьбу із власними слабкостями та прагнення до істини, добра і любові. У сьогоднішній програмі більш детальніше розкриває тему монах згромадження Найсвятішого Ізбавителя, УГКЦ отець Василь Іванів.