Того часу Ісус сказав: «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, тому що ви зачиняєте Царство Небесне перед людьми! І самі не входите, і тим, які йдуть, не дозволяєте ввійти.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, тому що ви поїдаєте хати вдовиць і про людське око довго молитеся! За це отримаєте дуже тяжкий осуд. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, які обходите море і суходіл, аби здобути бодай одного новонаверненого, а коли це станеться, то робите його сином геєни – вдвічі гіршим за вас! Горе вам, проводирі сліпі, які говорите: «Хто клянеться храмом, то це нічого, а хто клянеться золотом храму, той винний». Безумні й сліпі! Бо що є більше: золото чи храм, який освячує золото? І: «Хто клянеться жертовником, то це нічого, а хто клянеться даром, що на ньому, той винний». Cліпі! Що більше: дар чи жертовник, який освячує той дар? Отже, хто клянеться жертовником, клянеться ним і тим, що є на ньому; і хто клянеться храмом, клянеться ним і Тим, хто живе в ньому; і хто клянеться небом, клянеться Божим престолом і Тим, хто сидить на ньому.
Отець Олексій Самсонов розповідає про "Правила бою" за якими живуть військові та які допомагають зрозуміти військовослужбовців після повернення з фронту. Війна залишає глибокий слід у свідомості. Люди, які повертаються з бойових дій, живуть за своїми правилами — правилами виживання. Їхня поведінка може здаватися незрозумілою, але саме ці внутрішні установки допомогли їм залишитися живими. Щоб підтримати військового, важливо знати ці правила і ставитися до них з розумінням.
Того часу Ісус ходив по Галілеї, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що юдеї шукали, як Його вбити. А було близько юдейське свято Наметів. Коли ж Його брати пішли на свято, то й Він пішов, але не явно, а наче таємно. Тоді деякі жителі Єрусалима почали говорити: «Хіба це не той, кого шукають, як вбити? І ось, Він говорить відкрито і нічого Йому не кажуть.
Було юдейське свято, й Ісус піднявся в Єрусалим. Є в Єрусалимі біля Овечої брами купальня, що по-юдейському називається Витезда, яка має п’ять критих ходів. У них лежало багато недужих, сліпих, калік, сухих. Був же там один чоловік, який тридцять вісім років перебував у своїй недузі.
Того часу Ісус вийшов з Самарії до Галілеї, бо сам Ісус засвідчив, що пророк не має пошани на своїй батьківщині. Отже, коли прийшов у Галілею, галілеяни прийняли Його, побачивши все, що Він учинив у Єрусалимі на святі, оскільки й вони ходили на свято.
Євангеліє від Матея 21:33-43. 45-46