Того часу Ісус сказав: «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, тому що ви зачиняєте Царство Небесне перед людьми! І самі не входите, і тим, які йдуть, не дозволяєте ввійти.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, тому що ви поїдаєте хати вдовиць і про людське око довго молитеся! За це отримаєте дуже тяжкий осуд. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, які обходите море і суходіл, аби здобути бодай одного новонаверненого, а коли це станеться, то робите його сином геєни – вдвічі гіршим за вас! Горе вам, проводирі сліпі, які говорите: «Хто клянеться храмом, то це нічого, а хто клянеться золотом храму, той винний». Безумні й сліпі! Бо що є більше: золото чи храм, який освячує золото? І: «Хто клянеться жертовником, то це нічого, а хто клянеться даром, що на ньому, той винний». Cліпі! Що більше: дар чи жертовник, який освячує той дар? Отже, хто клянеться жертовником, клянеться ним і тим, що є на ньому; і хто клянеться храмом, клянеться ним і Тим, хто живе в ньому; і хто клянеться небом, клянеться Божим престолом і Тим, хто сидить на ньому.
У катехезі о. Олексій Самсонов розповідає про життя та духовну спадщину архієпископа Фултона Шіна – проповідника, який допомагав мільйонам людей відкривати християнську віру через радіо й телебачення.
Того часу один із фарисеїв просив Ісуса, щоб Він поїв з ним. Увійшовши до дому фарисея, він возліг до столу. І от жінка, яка була в тому місті, грішниця, довідавшись, що Він возлежить при столі в домі фарисея, принесла в алебастровій посудині миро; і, ставши ззаду біля Його ніг, вона, плачучи, слізьми почала обмивати Його ноги та обтирала волоссям своєї голови, і цілувала Його ноги та мастила миром.
Того часу Господь сказав: «До кого це Мені порівняти людей цього роду? До кого вони подібні? Подібні вони до дітей, які сидять на майдані і гукають одне одному, кажучи: “Ми вам грали на флейті, а ви не танцювали; ми голосили, а ви не плакали!”
Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Побачивши Матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до матері: «Жінко, ось твій син!» Потім звернувся до учня: «Ось твоя мати!» І від тієї години взяв її учень до себе.
Того часу Ісус розповів учням притчу: «Чи може сліпий сліпого дорогою водити? Чи не впадуть обидва в яму?