Розпочинаючи новий цикл програм "Святість", настоятель Делегатури Місіонерів Облатів Марії Непорочної в Україні пояснював, хто такі святі і чому варто мріяти про цю християнську чесноту.
"Святі - це люди, які живуть посеред нас. Через свій приклад життя, покірність, смирення, любов та дотримання Господніх заповідей - вони прагнуть виконати Божу волю, здійснити Божий задум. Отець Предвічний постійно кличе нас до святості. У Святому Письмі читаємо: "святими будьте, бо Я є святим". Господь не просто кличе нас до святості, а наказує тобто імперативно велить (безумовне моральне веління). Це вимога Бога щодо нашого життя, - пояснює отець Павло. - Найбільше бажання людини, цього світу, має полягати не в тому, щоб якнайбільше мати, здійснити свої мрії - ні, але у святості з Богом.
Святість - це наша "Полярна зірка", яка показує напрям нашого життя. Ситуація, обставини, культура, традиції можуть змінюватися, однак Божий заклик до святості ніколи не міняється!
Ми перестали просити Бога про святість. Чи колись просили Ви у Бога бути святим? Іноді ми навіть не думаємо про святість для себе, одразу, кажучи: "Та де я можу бути святим?" Але кожен із нас є покликаний до святості, бо ми створенні на образ і подобу Господа, тому маємо всім серцем прагнути до святості".
У часи війни ми особливо гостро відчуваємо крихкість людського існування. Чи є смерть кінцем, чи лише початком? У новій катехезі отець Міхал Бранкевич розкриває зміст 12-го артикулу Символу віри — «Вірую у життя вічне». Дізнайтеся, як перспектива вічності допомагає долати страх, чому любов є головним критерієм нашого майбутнього суду та як підготувати серце до зустрічі з Творцем.
О. Юзеф Кухарчик, босий кармеліт, пояснює “темну ніч” як божественне запрошення до внутрішнього очищення та переходу від дитячої віри до духовної зрілості.
Отець-францисканець Микола Орач говорить про чесноту терпеливості, опираючись на середньовічний твір "Квіти святого Франциска".
О. Андрій Пальчик говорить про джерела філософії, виокремлюючи чотири головні джерела, які спонукають людину до філософування: досвід, подив, сумнів, межові ситуації. Отець наголошує, що справжня мудрість доступна лише Богові, а людина має перебувати у стані «вічного учня», зберігаючи простоту та відкритість до світу.
О.Григорій Рассоленко розпочинає цикл катехиз про Таїнство Примирення. Отець говорить про сповідь як необхідний засіб для відновлення дружби з Богом, яка руйнується тяжким гріхом.