"Господи, навчи нас молитися" - коментар Євангелія дня

Того часу прийшли до Ісуса садукеї, – ті, які кажуть, нібито немає воскресіння, – і запитують Його, кажучи: «Учителю, Мойсей написав нам, що коли в когось помре брат і залишить дружину, а дітей не залишить, то нехай візьме брат дружину померлого та й збудить потомство своєму братові. 

Того часу послали до Ісуса деяких з фарисеїв та іродіян, щоб ті зловили Його на слові. Ті підійшли та й кажуть Йому: «Вчителю, знаємо, що Ти є правдомовний, ні на кого не зважаєш, адже на людське обличчя не дивишся, а по правді навчаєш Божої дороги. Чи належить давати податок кесареві, чи ні? Давати нам чи не давати?» Він же, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: «Чому ви Мене випробовуєте? Принесіть Мені динарій, щоб Я його побачив». І вони принесли. А Він каже їм: «Чий це образ і напис?» І вони відповіли Йому: «Кесаря». Тоді Ісус сказав їм: «Кесареве віддайте кесареві, а Боже – Богові!» І вони дивувалися Ним.

Коли Ісус явився своїм учням і коли поснідав з ними,каже Симонові-Петрові: «Симоне Йонин, чи ти любиш Мене більше, ніж оці?» Той каже Йому: «Так, Господи, Ти знаєш, що люблю Тебе!» Каже йому: «Паси ягнята Мої!» Каже йому знову вдруге: «Симоне Йонин, чи ти любиш Мене?» Той каже Йому: «Так, Господи, Ти знаєш, що люблю Тебе».

Того часу, підвівши очі до неба, Ісус молився і казав: «Отче Святий, збережи їх у Твоє Ім’я – тих, кого Ти Мені дав, – щоби були одне, як і Ми. Коли Я був з ними, Я оберігав їх у Твоє Ім’я, – тих, кого Ти Мені дав, – і Я їх зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина погибелі, щоби сповнилося Писання. 

Того часу Ісус підвів очі до неба і сказав: «Отче, прийшла година. Прослав свого Сина, щоби Син прославив Тебе,  так як Ти дав Йому владу над усяким тілом, щоб усім тим, кого Ти дав Йому, Він дав їм вічне життя. Вічне життя є те, щоби знали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, кого Ти послав, – Ісуса Христа.