В катехезі з отцем Петром Балогом говоримо про Халкідонський собор 451 р. і розбираємо визначення віри Халкідонського собору, саме в христологічній частині
Халкідо́нський собо́р — четвертий Вселенський собор, скликаний за проханням римського імператора Маркіана та за згоди папи Лева I в Халкідоні (сучасний Кадикой, район Стамбула) у 451 році, з приводу єресі Євтихія — монофізитства. Євтихій навчав, що у Христі лише одна природа — божественна, а не подвійна (божественна та людська) і таким чином на хресті страждав не богочоловік, а сам Бог.
Отже, текст визначення віри Халкідонського собору, саме в христологічній частині, звучить так:
"Йдучи за святими отцями, ми всі однодумно вчимо сповідувати єдинородного і одного, і того Самого Сина, Господа нашого Ісуса Христа, досконалого в Божестві та досконалого в людинності; істинного Бога та істинну людину, котра складається з розумної душі та тіла, Єдиносущного Отцю щодо Божества і Єдиносущного нам, щодо людинності, у всьому подібного нам, крім гріха; перед віками народженого з Отця щодо Божества, в останніх же часах народженого ради нас і ради нашого спасіння з Марії Діви Богородиці щодо людинності; одного й того Самого Христа Господа - Сина Єдинородного ми повинні визнавати в двох природах: без змішання, без зміни, без поділу, без розз'єднання. Ніколи не була знищена єдністю різниця між природами, але були збережені характерні особливості обох природ, які зійшлися в одній особі та в одній іпостасі. Не можна ділити чи роз'єднувати Його на дві особи, тому що є один і той самий Єдиний Христос - Єдинородний Син, Бог Слово і Господь Ісус Христос згідно з тим, що колись пророки про Нього говорили і Сам Ісус Христос нас повчив і символ отців нам передав".
Цей текст став синтезом цілої Христології.
У черговій катехезі циклу духовного паломництва до Святої Землі отець Гжегож Вавжиняк розглядає постать Самсона крізь призму покликання назорея. Священник пояснює, що означало бути посвяченим Богові, чому Самсон зазнав поразки та проводить паралель між старозавітними назореями і юродивими Христа ради.
У двадцятій катехезі циклу «Людина на межі між Богом і безоднею» о. Віталій Козак розмірковує над темою «Любов сильніша, ніж страх», запрошуючи слухачів шукати внутрішню свободу та вчитися мислити самостійно, а не лише під впливом інформаційного шуму. Священник наголошує, що саме внутрішня свобода стає тим простором, де людина може по-справжньому зустрітися з Богом.
Чи задумувалися ви, чому Євхаристію називають вершиною життя Церкви та кожного віруючого? У першій частині циклу катехез брат-капуцин Леонід Міхалець розкриває глибоку символіку початку святої Меси. Від урочистої процесії до молитви каяття — дізнайтеся, як вступні обряди готують наше серце до зустрічі з Живим Богом та чому кожен жест священника має особливе значення для нашого спасіння.
Магістр теології Юлія Берт презентує нові видання видавництва “Видавництво Святого Павла”: книга Аркадіуша Лодзевського “Божий порадник співпраці з волею Бога”, яка пропонує практичні поради для духовного зростання та довіри Господу; інтерактивне “Євангеліє друзів Ісуса” для дітей та “Молитви святої Фаустини Ковальської”.
“Я мушу бути сильним”, “Без мене все розвалиться” - такі і подібні думки можуть час від часу з’являтися в людини, яка переживає величезну втому, але не може позбутися “синдрому рятівника”. “Є багато хрестів, які ми самі на себе накладаємо, - говорить військовий капелан о.Олександр Халаїм. - Сам Ісус Христос не завжди був доступний 24/7… Людина має відпочивати”.