Після того як люди наситилися, Ісус звелів своїм учням сісти в човна й плисти раніше за Нього на інший бік, а Він тим часом відпустить людей. Відпустивши народ, піднявся сам на гору, щоб молитися. Як звечоріло, Він залишався там на самоті. Човен уже був далеко від берега; його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер.
У четверту сторожу ночі Ісус попрямував до них, ідучи по морю. А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали. Зараз же сказав їм Ісус: «Відваги, це Я, не бійтеся!» Петро, озвавшись до Нього, сказав: «Господи, коли це Ти, накажи, щоб я пройшов до Тебе по воді!» Він же сказав: «Іди!» І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, щоб іти до Ісуса. Та, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: «Господи, спаси мене!» І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його та й каже йому: «Маловірний, чому ти засумнівався?» Коли вони увійшли до човна, вітер стих. А ті, які були в човні, поклонилися Йому, кажучи: «Ти насправді є Божий Син!» Перепливши, ступили на землю Генісаретську. Впізнавши Його, люди цієї місцевості сповістили всю околицю, принесли до Нього всіх хворих і благали Його, щоб тільки доторкнутися до краю Його одягу; і ті, хто доторкався, – одужували.
На той час підійшли до Ісуса учні й кажуть: «То хто найбільший у Царстві Небесному?» Ісус покликав дитину, поставив її серед них і сказав: «Воістину кажу вам: якщо не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне. Отже, хто умалиться, як ця дитина, той буде найбільшим у Царстві Небесному. Хто приймає таку дитину в Моє Ім’я, той Мене приймає. Стережіться, щоб ви не погордували жодним з цих малих, бо кажу вам, що їхні ангели на небі повсякчас бачать обличчя Мого Отця, який на небесах».
Того часу призначив Господь інших сімдесят двох і послав їх по два перед своїм лицем до кожного міста й місцевості, куди сам мав іти. І Він промовив до них: «Жниво велике, а робітників мало; тож благайте Господаря жнив, щоби вислав робітників на свої жнива.
Того часу Ісус і Його учні були в дорозі, і коли вони йшли, один сказав Йому: «Я піду слідом за Тобою, куди тільки Ти підеш». Та Ісус відповів йому: «Лисиці мають нори, а птахи небесні — гнізда; Син же Людський не має де й голови прихилити».
Того часу побачив Ісус Натанаїла, який ішов до Нього, і каже про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, у якому немає підступу!» Каже Йому Натанаїл: «Звідки мене знаєш?» А Ісус у відповідь йому сказав: «Ще до того, як закликав тебе Филип, коли ти був під смоківницею, Я бачив тебе». Відповів Натанаїл Йому: «Раввí, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізрáїля!»
Того часу прийшли до Ісуса Його мати й брати та не могли доступитися до Нього через натовп. І сповістили Йому: «Твоя мати і Твої брати стоять зовні, бажаючи побачити Тебе». А Він у відповідь сказав їм: «Моя мати й Мої брати – це ті, котрі Слово Боже слухають і виконують».