Слухати Радіо

Зараз в ефірі

17:00

Новини

В ефірі

Голос народу, голос Божий

17:45

Літургія годин (Бревіарій)

18:00

Св.Літургія з Санктуарію Божого Милосердя (Вінниця)

19:00

Молитовна лінія

20:00

Вечірня казка

20:20

Слово на кожен день

21:00

Відкриваючи таємниці християнства

21:30

Духовні читання

22:00

Катехиза

23:20

Школа лідерства

23:40

Святий дня

23:50

Літургія годин (Бревіарій)

00:00

Розарій

00:30

Катехиза

01:10

Відкриваючи таємниці християнства

02:00

Катехиза

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

Катехиза про злих духів

В ранковій катехизі отця Андрія Бачинського говорили про злі духи цього часу. Отець пропонує нам не малювати чортиків з рогами, але треба подивитися на себе, своє життя. Воно може бути інфіковане злими духами поспіху, постійного браку часу, байдужості, ідеологізованими ЗМІ та релігійною шизофренією. Що означає кожен з цих злих духів - дізнаєтесь в катехизі.

Запилена святість. Батько Самуїла

Історія Самуїла починається з історії його батька. Так само історія кожного чоловіка починається з історії його батьків, особливо батька. Що в першу чергу говориться про майбутнього батька Самуїла? 3 Щороку чоловік той ходив із свого міста поклонитися й принести жертву Господеві сил у Шіло. З цього починається історія Самуїла. З вірності його батька Богові. Можливо ми також є батьками, а можливо готуємося ними стати. Так от історія наших майбутніх дітей розпочинається вже сьогодні, коли вони ще навіть не зачаті. З того, що робимо ми, їхні батьки.

Унія

У 1700 році львівський єпископ Йосиф Шумлянський приймає унію, і разом з ним – вся йго єпархія. Приймають мирно, без майданів і гасел «уніяку на гіляку». Не приступили до єдності з Римом Крехівський монастир, Манявський Скит, Почаївська Лавра і Львівське братство. Усі вони мали на те свої причини. Львівське братство отримувало непогані прибутки, продаючи до Росії книги з своєї друкарні. Якби вони прийняли унію, про торгівлю з Москвою напевно довелося б забути. Від Москви – точніше, від щедрої милостині від царів – залежав і Крехівський монастир.

«Рецепти життя» від Анастасії Гулей. Жива історія ХХ століття.

27 січня світ пригадував звільнення одного з найжахливіших концтаборів нацистської Німеччини Аушвіц-Біркенау. Це нагадування сьогодні нам потрібне як ніколи, бо саме зараз в повітрі витають питання, чи лишиться світ мирним. Чи людська гідність не буде попрана остаточно? Але разом з тим, згадуючи трагедію Аушвіцу, можемо поставити собі питання, чи винні тільки нацисти? Вочевидь ті, котрі навіть на початку, ініціювали просунення єврейського питання, самі були спантеличенні звірствами, але продовжували масово спалювати, травити, замордовувати, ґвалтувати людей. І ті хто доносив на своїх же сусідів чи родичів, щоб спасти свою шкуру, чи не винен так само. А німецькі бюргери, які вперто не вірили, що поблизу їхніх щасливих домівок спалюють людей, котрі стверджували, що чорний їдкий дим, це дим з хлібопекарні… Ті хто хотів вірити, що добрива в паперових мішках, це мінерали і закривав очі навіть на очевидні факти – не зотлілі рештки людських кісток… Трагедія Аушвіцу, так само, як і трагедія, Дахау, Бухевальду і інших, це трагедія існуюча поза часом. Як говорив святий Йоан Павло ІІ: «Аушвіц – це іспит сумління людству». Сьогодні Аушвіц не лише ставить питання, але й дає очевидні відповіді. Відповідь тим хто стверджує, що перемогу в ІІ Світовій можна було б здобути навіть без українців - концентраційний табір "Аушвіц" визволяли солдати 60-ї армії 1-го Українського фронту, 70 років тому саме 100-львівська  дивізія увійшла в табір. Відповідь, хто вважає, що ця війна котра розгорілась на Донбасі не увійде в їхні домівки і свідомо дозволяє в свій мозок засипати отруту подібну до «Циклону Б» яким отруїли більше 3 млн. людей.  Сьогодні про це варто чути з перших вуст, щоб не забути і не допустити знову. Історія людини, що прожила кілька життів за одне життя. Історія Анастасії Гулей, 90 річної жінки, котра пережила голод, тричі тікала від нацистів, була в гестапівській в’язниці, два роки була в концтаборі Аушвіц-Біркенау і ледь вижила після Бельген-Бельзен пройшовши фабрику смерті, а сьогодні є Головою Спілки антифашистів України і Головою Спілки політв’язнів фашистських таборів.

Місія капелана - просто бути поруч, щоби нахиляти Небо для військових

Часто під обстрілами отцю Андрію Зелінському доводилося долати шлях до наших військових з причастям чи-то сповіддю. Той, чиї академічні успіхи подивляли в Папському університеті в Римі, називаючи надією українського богослів'я, місяці проводить на передовій, а найбільшим чудом називає українських чоловіків, які стоять на Сході. Про це в передачі "Майстерня".
 

Чи бувають у вас "застої" у молитві?

 Чи буває так, що нема радості ні від служби Божої, ні від Адорації пресвятих Дарів, або навіть не хочеться до сповіді? Якщо так, то, природнім є питання: що робити християнину, щоб відновити цей дар святої і живої віри? А відповідь на це питання нам допомагав знайти брат францисканець Станіслав Пенкала в програмі "У ваших намірах". Думаю, що в ці пів години роздумів кожен зможе знайти щось для себе, щось, що допоможе відродити справжню радість Божої присутності.

Де ти, о смерте, де є твоє жало?

За останній рік тема смерті стала дуже близькою. Кожен з нас зблизька відчув її, навіть якщо посередньо. Документальні зйомки розстрілів Небесної сотні, щоденні звіти про загиблих на Донбасі чия чисельність обчислюється тисячами. Життя поза фронтом все одно впритул наближене до того, що ТАМ. І з кожним новим вибухом чи пострілом, ми сприймаємо «чужу» смерть як власну. В програмі «Наближаючись до православ’я» з протоієреєм Андрієм Дудченком  говорили про Літургію смерті.

Запилена святість. Самуїл. Народження

Тобто ця жінка відвела хлопчика в храм як тільки його відлучила від грудей? Віддала його Богові, як тільки він перестав її потребувати фізично. А тепер хочу звернутися до матерів. Цей текст не тільки про Анну, яка поклялася перед обличчям безпліддя і прокляття віддати дитину Богові. Це наша ситуація, коли ми не віддаємо дитину Богові ми залишаємося проклятими. 
 

Криза чоловіків

В нещодавньому інтерв'ю кардинал Берк порушив тему кризи чоловіків в Церкві. Він констатував фемінізацію Церкви. Чоловік думає, що бути в Церкві - справа жінок. Про це ми говорили в передачі "Точка відліку" з Олександром Доброєром, теологом з Одеси.

Отець Олександр Коцюр: "Перестаньте займатися порожнім базіканням, допоможіть"

В передачі "У ваших намірах" отець Олександр Коцюр говорив на власному прикладі та на прикладі своїх друзів про волонтерство, про байдужість людей, про постійні нарікання на фоні пасивності більшості. Як на цьому тлі не знеохотитися, як продовжувати працювати, як не перегоріти?

Парадокси містичного життя

Духовне життя повно парадоксів. Наприклад, той, хто втрачає все - здобуває все? Як це може бути? Чому правила нормальної людської логіки не діють у випадку містичного життя? Про це в передачі "Школі лідерства - школа духовності" отця Олега Кондратюка.

Коли перемишльська православна єпархія перейшла в унію

ніхто з вірян єпископа за це не вбив. Для львівського єпископа Йосифа Шумлянського, який керував церквою в більшій частині Західної України це було добрим знаком: пройшли часи коли проповідників унії у Львові обливали помиями, а в Галичі за згадку про єдність з Римом обіцяли вбити. Тепер, коли Київ, столиця українського православ'я, надовго і всерйоз опинився в обіймах Москви, перспектива залишатись православними, здавалась галичанам і волинянам вже не такою світлою і радісною. Крім того, Київ і Львів з Перемишлем знаходились же в різних державах, а значить, вплив східної України на Західну був значно слабшим ніж півстоліття тому.

Рак у жінок. Як випередити хворобу

«В колі жіночому» говорили про жіночу онкологію. Чому за кордоном рак вважається такою ж хворобою, за типом складності, як і діабет чи серцева недостатність, а для українців це смертний вирок? Погляд психолога та гінеколога.
Гості ефіру: Майданник Олена Федорівна, лікар акушер-гінеколог, перинатальний психолог Перинатального центру м. Києва та Дорош Ірина Василівна, гінеколог-ендокринолог київської клініки «Борис».

Життя Праведниці народів Світу Олександри Шулежко очима її доньки Лариси

Роки Другої Світової війни і героїка звичайних людей в окупованих Черкасах. З 1941 року життя окупованих Черкас регламентуються наказами міської Управи, де чітко прописується розправа тим, хто допомагатиме, або якось сприятиме євреям: «…Пунк 5-ий. За переховування жидів та зв’язок з партизанами, винні розстрілюватимуться на місці без суду…». Але навіть в умовах тотального страху за власне життя і життя рідних, Олександрі Максимівні Шулежко вдалось створити дитячий будинок і врятувати 25 єврейських дітей, переховуючи їх «під носом» у окупантів. Життя підчас війни та в повоєнні роки. Тиск СРСР та звинувачення в співпраці з фашистами. Про це в програмі «Рецепти життя» з вуст доньки Олександри Максимівни - Лариси Федорівни Шулежко.

Іти за Ісусом

Бог кличе кого Сам захоче. Не біймося відповідати на голос покликання. Відваги, не біймося йти за Ісусом. Про це в передачі "У ваших намірах з сестрою Люциною та отцем Лаврентієм.

Дива на фронті

Дмитро Лямін в передачі "Майстерня" розповів про службу капелана та свій особистий вибір - вирушати на Схід з допомогою, а також розказав про чудеса, які трапляються на фронті за Божею волею.

Коли опір владі є не сепаратизмом, а патріотизмом

Ми можемо спостергіати капкан, коли людина чинить опір старим методам нової влади і отримує ярлик - сепаратист, запроданець, путінський агент, а  коли партіотична частина громадянського суспільства залишається мовчазним, не критикуючи владу в часі війни, то наражає суспільство на ще більше свавілля вже безкарної та некотрольованої влади. Що робити в такій ситуації? Про це в часі передачі "Точка відліку" дискутували Євген Гольцов та Олексій Погорєлов.
 

Cльози Апокаліпсису

Ви бачили як плачуть чоловіки? А чи доводилося Вам чути їх зізнання в тому, що вони плачуть? А як Вам плач похилого віку чоловіка, який не може відкрити книгу? А чи доводилося Вам плакати, коли Ви не розумієте Писання? Повчимося трохи в святого апостола Йоана в передачі "Запилена святість".

Отці Церкви про містерію

В "Школі ліжерства - школі духовності" отця Олега Кондратюка продовжуємо говорити про містерію. На цей раз про розуміння містерії отцями Церкви. Наприклад святий Йоан Золотоустий говорив, що містерію Бог відкриває лишень своїм друзям і через цю браму можуть увійти лишень ті, хто мають віру. Докладніше в передачі.

Авакум. Підказки для виживання в умовах війни в книзі старозавітного пророка.

Радіо Марія розкриває секрети виживання в часи навали могутнього війська. Про пророка Авакума мало відомостей, але знаємо, що він жив у часи першого нашестя халдеїв на Єрусалим, при царі Йоакимі. Книга пророка Авакума складається всього з трьох глав, але в них зібрані підказки для тих хто живе в час війни і ставить питання для Бога, чому так? Відповіді на сторінках книги та в катехезі отця Ярослава Гіжицького.

Якісне життя після менопаузи

Є теми, про які зручніше мовчати ніж винести назагал. Тема менопаузи або, звикліше чути тема клімаксу, дуже делікатна, так як стосується вікових змін організму, згасання дітородних функцій, супроводжується цілою низкою больових і соматичних симптомів. Але жінка більшу частину свого життя проводить в клімаксі, то ж як зробити цей період життя якісним. Про це розповідає практикуючий гінеколог приватної клініки «Борис»  Ірина Дорош. Розвіювання міфів про життя після менопаузи.

Катехиза про алкоголізм. Продовження

В лікуванні цієї хвороби важлива участь рідних та близьких, адже така підтримка показує алкоголіку, що рідні його розуміють, приймають. Важливе також медичне втручання та медичне лікування, не можна недооцінювати алкоголізм, мовляв, проблема лише в слабкій волі. Це серйозна і глибока медична проблема, смертельна хвороба. Про це сьогодні говоримо в катехизі отця Вальдемара Павельця

В програмі «Рецепти життя» презентація книги християнських ессеїв Ірини Островської «Наївні з містечка Х»

В містечку «Х», на перший погляд, люди проживають життя без прикрас. Але в кожній історії можна віднайти образи й характери, що перегукуються з «далеким внутрішнім», може навіть надглибоким, що вже так давно і старанно приховується під завісою «того, що напоказ». В містечку «Х» живуть ті, хто попри свою невиразність і буденність, є дуже барвистим, тільки їх внутрішні барви важко так просто помітити живучи по сусідству з такими собі мешканцями «Х». Ці барви бачить Бог, для якого ми всі надзвичайно виразні і барвисті, талановиті і дуже потрібні, для якого ми єдині. Він Той єдиний, хто знає нас на ім’я,  а для решти ми наївні мешканці ніким невідомого середовища «Х». 

 

Катехиза про брехню та докори сумління

З однієї сторони ми можемо себе дуже картати за брехню, спримайти себе негативно, з іншої сторони  в нашому часі формується уявлення, яке можна умовно окреслити "не збрешеш - не дихнеш", брехня сприймається як щось невідворотне, необхідне зло. І так як людина вправляється в доброму, вона може вправлятися в злому, тлумлячи свою совість. Про це сьогодні в ранковій катехизі отця Миколи Мишовського.

Знищення коліна Веніаміна

Спочатку Ізраїль обіцяє не віддавати своїх дочок за синів Веніамина, але потім просто відразу зображується сцена як Ізрпаїльтяни плачуть за своїми братами. Якщо плачете, якщо вам їх жалко, то навіщо заприсяглися не видавати своїх дочок за них? Страшне діло людська необдуманість. Ми спочатку щось говоримо, а потім жаліємо за сказане. І наші справжні почуття кардинально відрізняються від наших слів. 

Церковний погляд на традиційне щедрування в програмі «Наближаючись до православ’я»

Святкова програма, що вийшла в ефір вчора, 13 січня, до звістки про події під Волновахою. Пояснення значення традиційного Щедрого вечора та літургійних свят. В першій частині програми аутентична щедрівка в прямому ефірі від Валерія Гладунця. В другій – пояснення протоієрея Андрія Дудченка літургійних свят.

Примирення або ціна "договорняків"

Кулуарні "договорняки" замість публічного примирення мають ризик перетворити Україну на нову Аргентину, де не вщухають соціальні потрясіння. Ігонорування абстрактного і несуттєвого, на перший погляд, примирення є дуже небезпечним. Це показує світова практика постдиктаторських країн. Про це в передачі "Точка відліку" з Кирилом Говоруном, архімандритом УПЦ МП, співробітником Єльського університету

Теракт в редакції «Charlie Hebdo» – відповідь карикатуристам, чи джихад

Періодика, соцмережі, інтелектуальні кола, просто кишать оцінками на події в редакції Шарлі-Ебдо. Купа питань, які струсили суспільство: від – що є свободою совісті, а що відвертим глумом над святим, до диспутів на тему зіткнення християнської та ісламської цивілізацій. Вибух думок, від діаметрально протилежних одне одному, до діаметрально протилежних вірі. Теракт в Парижі, це ображений гнів віруючих на ниці карикатури, чи помста Франції за її втручання в політику на Близькому Сході та в Африці, адже пам’ятаємо, що Франція підтримувала війну проти Іраку, придушувала активність ісламістів в Малі, підтримувала повстання проти сирійського диктатора Башара Ассада. То ж що спровокувало ряд терактів в Парижі? Образа почуттів правовірних карикатурами, чи гра на геополітичному рівні? Про це в програмі «Християнство сьогодні» з кандидатом філософських наук, ісламістом і практикуючим мусульманином Денисом Брильовим та главредом греко-католицького часопису «Птріархат» Анатолієм Бабинським.

Дипломат і воїн

Безграмотність духовенства, корумповані східні патріархи і львівське братство яке уявляло себе сіцілійською мафією, не були єдиною небезпекою котра походила від Царгороду. Патріарха можна було задобрити грошима, та й з братством теж можливо було якось по-мирному домовитись. Зате і книжки, і ікони, і храми легко горіли коли через село чи місто проходили турки з татарами. Та й головному скарбу – людям – було не легше, адже як казав Данило Галицький, війни без мертвих не буває.

Коли Шумлянський висвячувався на єпископа,

руська церква вже мала в своєму арсеналі кілька шкіл і друкарень, кілька непоганих богословів і полемістів, а в останні роки і полку іконописців прибуло. Вчені писали красиві трактати, друкарні видавали красиві книги, міські і монастирські храми оздоблювались красивими іконами. В безкінечних суперечках з римо-католиками православні могли їм красиво відповісти. Одним словом, положення речей в православ’ї виглядало досить красиво. Принаймні, така картинка була перед очима в тих хто дивився на міста, шляхетські маєтки і монастирі.