Слухати Радіо

Зараз в ефірі

21:00

Люди справи

В ефірі

Катехиза

23:00

Слово на кожен день

23:50

Літургія годин (Бревіарій)

00:00

Розарій

00:30

Катехиза

01:10

Школа лідерства

01:40

Духовні читання

02:00

Катехиза

03:00

Меса

03:40

Розарій

04:00

Коронка до Божого Милосердя

04:20

Святий дня

04:40

Біблійні читання

05:00

Рецепти Життя

06:00

Дитяча катехиза

06:20

Голос народу, голос Божий

07:00

Св.Літургія з костелу св. Станіслава єпископа та мученика (Городок)

07:40

Дитяча катехиза

08:10

Житія святих

Хресна дорога "Молодої людини"

Поділитись з друзями
Створено: 2021-02-25
Духовно глибоку молитву хресної дороги "Молодої людини" написала Мар'яна Логвіненко, наша волонтерка та колишня працівниця Радіо Марія.
Читають молитву Ольга Ейріх, Ірина Братюк та Максим Приступа.
Пробий моє серце,
Повідкривай мої дахи,
Спускай мене.
Низько.
До серця самого.Ти бачиш,
Як багато в мені тих фарисеїв,
Що говорять
"Нічого не вийде.
Ти ж паралітик!"
Лежу розслаблений,
Дивлюсь на Тебе знизу.
Вірю. Вірую.

Мій Тату, приходжу сьогодні до Тебе як той паралітик, як прокажений, як кровоточива, як ті всі померлі із Євангелій, сподіваючись на Воскресіння. Ти бачиш ті кайдани, які сковують, ти знаєш ті ситуації, де сама ж заховуюсь глибоко і подумки прощаюсь із певними надіями.

Сьогодні приходжу на цю Хресну Дорогу, щоб ще раз нагадати собі, що не самий у цьому всьому, Ти мене не залишив. Ти все вже пережив, Ти вже все пройшов. Аби ніколи не залишити мене наодинці із моїми маленькими буденними вмираннями. Аби дати надію, що нічого не втрачено, що є надія. Аби голосно прокричати мені, руйнуючи мої власні ж мури - “давай спробуємо ще раз!”

СТОЯННЯ І. ІСУС ЗАСУДЖЕНИЙ НА СМЕРТЬ
Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе,
Бо Ти через хрест Свій відкупив світ.
Пилат же знову сказав їм у відповідь: що ж хочете, щоб я зробив з Тим, Кого ви називаєте Царем Юдейським? Вони знову закричали: розіпни Його. Пилат сказав їм: яке ж зло зробив Він? Вони ж ще дужче закричали: розіпни Його! Тоді Пилат, бажаючи догодити народові, відпустив їм Вараву, а Ісуса, бивши, віддав на розп’яття.

В мені живуть мільйони-мільярди голосів. Непомітно, досить тихо, вони проникають крізь рекламу, події, думки і погляди інших, аби дати оцінку, аби дати пораду як варто поводитись-виглядати-думати. Привіт вам, мої залежності від інших людей - сотні моїх внутрішніх пилатів, які намагаються догодити всім і кожному. Запитую часто вас у той самий спосіб, як і Пилат - “що ж хочете, щоб я зробив?!”, сподіваючись, що так зможу випросити хоч краплю любові.
Не у тих питаю, не до тих звертаюсь. Віддаю мого Бога, який стоїть мовчки, на розп'яття, виправдовуючись.
Мій Тату, дозволь не боятися тиші. Мабуть, часами, це означатиме - дозволь не боятися самотності. Бо так зможу почути Твій голос, бо так зможу зрозуміти себе.
За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

СТОЯННЯ ІІ. ІСУС БЕРЕ ХРЕСТ У СВОЇ РАМЕНА
Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе,
Бо Ти через хрест Свій відкупив світ.
“А коли насміялися з нього, скинули з нього плащ, надягнули на нього його одіж і повели на розп’яття”.

Часом простіше витримати удар, але не насмішку. Пережити біль фізичну, ніж біль
дошкульного слова. Із грецької мови слово “сарказм” перекладається як “розривати”. І так, можу зараз пригадати всі ситуації, які надривали мою душу. Але, мабуть, під час цього стояння хочу подумки попросити пробачення у всіх тих, кому руйнував щось всередині - маленьким словом, зверхнім коментарем, або здавалось би смішним жартом.
Мій Тату, навчи ходити ніжно між ранами інших, обходити те місце, що може боліти, Пам'ятати завжди, що може зробити одне тільки слово - таке непомітне. Навчи загоювати рани ближніх, а не створювати їх.
За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

СТОЯННЯ ІІІ. ІСУС ВПЕРШЕ ПАДАЄ ПІД ТЯГАРЕМ ХРЕСТА
Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе,
Бо Ти через хрест Свій відкупив світ.
Але Він узяв на Себе наші немочі і поніс наші хвороби; а ми думали, що Він був уражений, покараний і принижений Богом. (Іс.53)

“У Бога є терміновіші завдання із спасання світу та й в принципі ця проблема не занадто складна, щоб з таким Його турбувати” - ці та ще безмірна кількість інших схожих думок часом зринає у моїй голові, у моєму серці.
Не вмію побачити Бога, Яким Він є. Простіше вслід за Ісаєю прийняти і повторити - “а ми думали, що Він був уражений, покараний і принижений”. Чому мені легше повірити у те, що Бог - далеко і терміново зайнятий, ніж прийняти те, що Він мене любить? Він не тільки має час на мене, Він просто постійно завжди є поруч. Бог любить нас “на крок попереду” - бо Він не любить тоді, коли ми погоджуємось Його прийняти. Він бере на Себе наші немочі і несе наші хвороби ще тоді, коли ми навіть про то не знаємо і вперто думаємо, що Він десь далеко.
Тату, хочу почати любити Тебе у відповідь хоча б маленькими кроками - спробувати із того, що хоча б один день проживу із свідомістю, що Ти любиш так, що важко уявити глибину Твоєї любові. Принаймні спробувати любити так само - Тебе, тих, хто поруч зі мною... так само відноситись і до себе. Тату, навчи любити “на крок попереду” - любити, не очікуючи чогось взамін - щиро і по-справжньому.
За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

СТОЯННЯ ІV. ІСУС ЗУСТРІЧАЄ СВОЮ МАТІР
Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе,
Бо Ти через хрест Свій відкупив світ.
"тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив: Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!
І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене. А Симон їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання, і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!"

Побачити зневаженим того, хто мав приносити світло поганам. Побачити змученим того, хто мав бути славою народу Ізраїля. Побачити перед смертю того, кого носила під серцем - Найдорожчого, перед його останнім подихом. Невже, все саме так мало бути?!
І коли все обертається зовсім не так, як очікувалось.І коли відходять ті, хто мав бути поруч. І коли залишаюся з пусткою, прірвою, холодом. Саме тоді збережи мене, Господи, Від зневіри в Тобі. Збережи надію на Твоє Воскресіння, так як це зробила Марія.
За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

СТОЯННЯ V. СИМОН КИРИНИЯНИН ДОПОМАГАЄ ІСУСОВІ НЕСТИ ЙОГО ХРЕСТ
Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе,
Бо Ти через хрест Свій відкупив світ.
“Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один
одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою”.

Бо цей світ - то світ успішних людей. Світ ідеальних стосунків, найкращих робіт, тільки виключно правильних дітей і зразкових батьків. Той ідеальний світ такий фальшивий. Любіть один одного, як я вас полюбив. А Ти полюбив нас цілковито, до смерті. Полюбив нас з нашими гріхами і проблемами, нашими комплексами і прив’язаностями. Полюбив нас так сильно, що був здатен віддати життя за нас.
Зустрічає тебе Симон Кириниянин побитого, з хрестом - такого не ідеального і най
неуспішнішого з тих, кого тільки можна було зустріти. Не ховаєш від нього своїх ран, не намагаєшся приховати якусь ситуацію, а потребуєш допомоги.

Мій Тату, хочу плакати, коли розумію, наскільки ми впали у прірву тієї несправжності. Бо вміємо по-справжньому бути з іншими тоді, коли любимо їх з їхніми слабкостями. Бо будуємо істинність тоді, коли відкриваємось і просимо про допомогу.
За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

СТОЯННЯ VІ. ВЕРОНІКА ВИТИРАЄ ОБЛИЧЧЯ ІСУСАПоклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе,
Бо Ти через хрест Свій відкупив світ.
Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили.

“У мене немає часу, своїх проблем повно, ще залагоджу свою чергову -енну справу, тоді вже допоможу!” - так постійно виправдовую перед самою собою зацикленість на своїх проблемах, закриваючи очі на Бога в іншій людині, який стоїть втомлений і потребуючий. І з’являється ще більше справ, і знаходяться ще купа інших причин, чому не можу витерти обличчя Ісусу - немає хустки, немає часу, немає відваги вийти вперед до іншого.
Дозволь обмити ноги Тобі,Ти втомлений.
Бо так багато навколо
Всього,що
Не витримуєш.
Бо так далеко від того
Всього,що
Бажалося.
Бо так самотньо
Буває тобі
Серед галасу.
Дозволь обмити ноги тобі,
Ти втомлений.
Буде інакше

Мій Тату, навіть маленькими кроками, проте, виводь мене із мого егоїзму. І через тих людей, які стоять на моїй дорозі і яким можу допомогти, дозволь витерти хоч краплю Твого поту, аби стало легше.
За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

СТОЯННЯ VІІ. ІСУС ВДРУГЕ ПАДАЄ ПІД ТЯГАРЕМ ХРЕСТА
Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе,Бо Ти через хрест Свій відкупив світ.
“І Він підійшов, і доторкнувся до мар, носії ж зупинились. Тоді Він сказав: „Юначе,
кажу́ тобі: встань!“
І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері.” І, закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стали казати, що помер він... А Ісус узяв за руку його та й підвів його, і той устав. (Від Марка 9:26,27)
тож каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!
Той устав і пішов у свій дім. (Від Матвія 9:6,7)

Звикаю до своїх гріхів, звикаю до своїх станів апатії та небажання щось змінити. Часом виправдовуюсь теж, захищаючись фразами, на кшталт - “це мій хрест, маю терпіти-нести”. І, може, це дійсно так. Проте, Ісус кожного разу підіймався і йшов далі. Не залишався лежати на землі, не говорив - “я далі не можу”. Збирав усі сили, усю жагу до нашого спасіння, брав хрест, підіймався і йшов далі. Цього Він теж навчав усіх інших ще під час своїх проповідей. Постійним лейтмотивом по відношенню до інших були Його Слова - “устань!”
Встань із своєї зневіри, що може бути інакше.
Встань із своєї ліні- будьмо щирими із собою.
Часом, це не стільки біль, скільки наша лінь нас паралізує і почни боротьбу із нею.Встань із концентрації свого погляду виключно на ​ собі.
Встань та йди - до свого дому, до інших, до служіння.
Встань до нового життя.
За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

СТОЯННЯ VІІІ. ІСУС ПРОМОВЛЯЄ ДО ЖІНОК, ЯКІ ПЛАКАЛИ НАД НИМ
Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе,
Бо Ти через хрест Свій відкупив світ.
Йшов за Ісусом натовп людей великий і жінки, що плакали над Ним та голосили. Ісус же обернувся до них і сказав: «Дочки єрусалимські, не плачте наді Мною, а плачте над собою і над вашими дітьми!» (Лк 23, 27 ‐ 28).
Поправді, поправді кажу вам ...Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться в радість!

“Давай спробуємо ще раз!” - пережити цей день, яким би він важким не здавався.
“Давай спробуємо ще раз!” - відкритися і довіритись, навіть, якщо зараз оточуєш себе муром, бо за ним - не боляче.
“Давай спробуємо ще раз!” - повір, я оберну твої сльози на радість!

І кожного разу, Тату, Ти потішаєш. І кожної миті даєш надію. І з кожним подихом намагаєшся навчити довіряти більше. Витираєш кожну сльозу, перев’язуєш кожну рану, підносиш, коли здається, впала найнижче. Все це робиш, навіть, коли того не відчуваю. І у цій хвилині тиші просто хочу Тобі подякувати.
За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

СТОЯННЯ ІХ. ІСУС ВТРЕТЄ ПАДАЄ ПІД ТЯГАРЕМ ХРЕСТА
Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе,
Бо Ти через хрест Свій відкупив світ.
​ Він погорджений був, Його люди покинули, страдник, знайомий з хворобами, і від
Якого обличчя ховали, погорджений, і ми не цінували Його...

Роздумуючи сьогодні над третім Твоїм падінням, хочу спробувати пообіцяти Тобі неховати від Тебе свого обличчя. Принаймні спробувати не бути тими, про кого пише Ісая.
Адам сховався від Твого голосу і питання, бо оселився у ньому страх.Тату, навчи
правдиво говорити із Тобою. Визнавати свої падіння, щоб потім після них підніматися.Нехай та правда і любов, яка з неї народиться, прожене будь-який страх перед відкритістю на Тебе.
Ходи посеред мого міста, Господи,
Бачиш, там щось порожньо.
Позакривали двері,
Чи то зі страху,
Чи то з ран.
Чи то просто не знали
Як може бути інакше,
Навчи їх.
Ходи посеред мого міста, Господи,
Там діти самотні, налякані,
Тебе потребують.
Хоч часом буває
Самі того не знають.
Будь з ними.
​ За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

СТОЯННЯ Х. З ІСУСА ЗНІМАЮТЬ ОДЯГ ЙОГО
Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе,
Бо Ти через хрест Свій відкупив світ.
Вояки узяли Його одіж та й зробили чотири частини, по одній частині кожному
воякові, і хітон. Та був хітон не пошитий, лише ввесь від верху тканий. Тому
домовилися між собою: «Не дерімо його, а киньмо на нього жереб, на кого впаде». А тим же мало здійснитись Писання: «Мою одіж розділили між собою, на шату ж
мою кинули жереб». Отож і вчинили так вояки.
Грецьке слово “схІсомен” у Єванеглії використовується при заклику вояків “не дерімо”.
Це ж саме Слово використовується у Новому Завіті у переважній більшості для
позначення того, що сталося після смерті Ісуса - “45. І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...(від Луки 23:45)”.

Завіса на той час відділяла Святе Святих від іншої частини храму, не дозволяючи заходити туди нікому, окрім первосвящеників. Це все може звучати як просто цікавий факт, якщо не спробую прикласти до свого життя. Твоїм приниженням і Твоєю смертю Ти намагаєшся притягнути мене до Себе. Так, наче, позбувшись усього запрошуєш вийти із тієї, іншої частини храму і прийти до Святого Святих, місця, де Ти перебуваєш. Для Тебе більше немає наших гріхів, бо Ти взяв їх на Себе. Для Тебе є тільки наше рішення і наша готовність вийти із задніх рядів, де звично стою, і зробити крок вперед, крок на зустріч Тобі.Там вже немає завіси, вона розірвана.
У Тебе вже немає хіт​ону. Ти розкрив обійми і чекаєш.
За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

СТОЯННЯ ХІ. ІСУСА ПРИБИВАЮТЬ ДО ХРЕСТА
Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе,
Бо Ти через хрест Свій відкупив світ.
Один із повішених розбійників зневажав Ісуса. А другий, озвавшись скартав його, та
мовив: «Ісусе! Згадай про мене, коли прийдеш у Царство Твоє!»

Згадай про мене - як прохання про любов.Та Він любить першим, навіть не потребуючи того, щоб ми про це просили.
Спробуй відчути Його Слово:
Може ти не знаєш Мене, але Я знаю про тебе все...( Пс.138:1)
Я знаю,коли ти сідаєш і коли встаєш...( Пс.138:2)
Мені відомі всі шляхи твої...( Пс.138:3)
Перш, ніж створив тебе в утробі, Я пізнав тебе...(Єр.1:4-5)
І обрав перш створення світу...(Еф.1:1-12)
Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б
вони позабували, то Я не забуду про тебе!
Отож на долонях Своїх тебе вирізьбив Я, твої мури завжди передо Мною.
За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

СТОЯННЯ ХІІ. ІСУС ВМИРАЄ НА ХРЕСТІ
Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе,Бо Ти через хрест Свій відкупив світ.
Від шостої години темрява настала по всім краю аж до дев’ятої години. А близько
дев’ятої години Ісус скрикнув міцним голосом, вимовляючи: «Елі Елі, лема савахтані», - тобто: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?»

З книги пророка Ісаї :А тепер отак каже Господь, що створив тебе, Якове, і тебе вформував, о Ізраїлю: Не бійся, бо Я тебе викупив, Я покликав ім'я твоє, Мій ти!
Коли переходитимеш через води, Я буду з тобою, а через річки не затоплять тебе,
коли будеш вогонь переходити, не попечешся, і не буде палити тебе його полум'я.
Бо Я Господь, Бог твій, Святий Ізраїлів, твій Спаситель!
Не бійся, бо Я ж із тобою!
За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

СТОЯННЯ ХІІІ. ТІЛО ІСУСА ЗНІМАЮТЬ З ХРЕСТА
Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе,
Бо Ти через хрест Свій відкупив світ.
Як же настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на ім’я Йосиф, що й сам
став учнем Ісуса; Він прийшов до Пилата і просив тіла Ісуса.

Буття з Тобою потребує сміливості. Моєї сміливості, щоби наважитися на крок. І так, мабуть, відразу всі подумають про відвагу у визнаванні віри перед іншими. Проте, здається, це може бути тільки вершиною айсбергу. Найбільші війни ведуться завжди всередині нас. Скільки думок мав прокрутити у своїй голові Йосиф з Ариматеї, допоки прийшов до Пилата; на що він розраховував? До чого міг готуватися?

Хворію на дефіцит внутрішньої відваги - бо часом можемо красиво говорити перед іншими. Проте, якщо тебе навіть ніхто не бачить і нічого від тебе не вимагає, чи доведу почате до кінця? Дорогий святий сміливий Йосиф з Ариматеї, навчи тієї хоробрості, з якою не стільки дійшов до Пилата, скільки витримав свої внутрішні діалоги по дорозі до нього.
За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

СТОЯННЯ ХІV. ТІЛО ІСУСА СКЛАДАЮТЬ ДО ГРОБУ
Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе,
Бо Ти через хрест Свій відкупив світ.
На тім місці, де Ісус був розп’ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому
ніколи ніхто не лежав. Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення, вони поклали
Ісуса, бо гріб був поблизу.
Хто має вухо, хай чує, що Дух промовляє Церквам: переможцеві дам їсти
приховану манну, і дам йому білого каменя, а на камені написане ймення нове, якого не знає ніхто, тільки той, хто приймає його.

Ісусе, Ти прийняв новий гріб, камінь, щоб потім дати мені нове ім’я на камені, яке маю відкрити для себе. Тату, Який творить нове, нагадуй завжди, що вмирання - духовне, або фізичне - коли переживається із Тобою, це зовсім не кінець, а навпаки, початок нової захопливої подорожі із Тобою. Вірю, що зможеш воскресити все те в мені, що давно на мою думку померло. В Тобі життя!
Не згадуйте вже про минуле, і про давнє не думайте!Ось зроблю Я нове, тепер виросте. Чи ж про це ви не знаєте?
За нас Ти страждав, за нас був розп'ятий, Ісусе наш Спасе, помилуй нас.

Колись я прокинуся зранку і все зрозумію,
Про що думав Ти, коли творив захід-схід сонця,
Чому все найкраще і найцінніше таке миттєве,
А наша нуда і сірість так міцно затягує.Чому цей світ – то є світ парадоксів?
Втрачаємо майже завжди, заміцно тримаючи,
Прощаючись та відпускаючи, знову знаходимо.
Як довго має тривати пустиня,
Щоби дійти врешті до джерела, чітко знаючи,
Що це – саме воно!
Чому, щоби стати на землю,
Маємо падати?
Лишаючи всього того, до чого так звиклося.
Коли так хочеться бути з Тобою,
То ще тут затримуєш.
Щоби віднайти себе,
Маю загубитися?
Колись я прокинуся зранку,
А Ти будеш поруч.

В намірах Святішого Отця:
Отче наш...  Радуйся Маріє...  Вірую...  Амінь!

Відгуки

Хресна дорога родини

Хресна дорога родини

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.
«Якщо родині вдається зосередитися на Христові, то Він об’єднує й освітлює все родинне життя. Страждання і тривоги переживаються в єдності з хрестом Господа, а Його близькість допомагає пережити найважчі моменти. У важкі дні в родині є місце для єдності з Ісусом покинутим – що може запобігти розпаду подружжя. Родина осягає поступово «за допомогою благодаті Святого Духа свою святість через подружнє життя, беручи участь також і в тайні Христового хреста, який перемінює труднощі й страждання в жертовну любов». ( п. 317)

Молитву хресної дороги читали подружжя Чайка Антон та Катя
Хресна дорога для дітей

Хресна дорога для дітей

«Господи Ісусе, хочемо зараз піди з Тобою Хресною Дорогою. Ти дуже любиш мене, а я хочу бути біля Тебе. Не засмучуйся, що Твої учні покинули Тебе. Діти неодмінно залишаться з Тобою.»

Молитву хресної дороги читали: Христина Галаненко, Іван Большаков, Олександр Скрипченко.

Хресна дорога Місій та Місіонерів

Хресна дорога Місій та Місіонерів

Текст молитви написали сестра Едіта Марія Улман та Ірина Сашко.
Господи Ісусе, разом з Тобою беремо на себе хрест та слідуємо за Тобою. Під час цієї Хресної дороги будемо згадувати конкретних осіб чи ситуації, які пов'язані з місією, проголошенням Царства Божого в усьому світі!
Ісусе, просимо за всіх місіонерів, у тому числі і за нас, адже кожен з нас покликаний бути місіонером - тим, хто несе Тебе, Ісусе, іншим, визнаючи переможну силу Твого хреста, на якому Ти відкупив нас.
Святий Духу, разом з Твоєю Найсвятішою Обручницею, Дівою Марією, занур наші серця у таємницю Ісусового Серця - джерела милосердя та любові, доказом чого є Його смерть на хресті та воскресіння.
Жива Хресна Дорога

Жива Хресна Дорога

Жива Хресна Дорога написана Матір’ю Анжелікою, засновницею Телебачення Віковічного Слова.
Читає молитву Артур Пісковський.
Жива Хресна Дорога - це низка розважань над традиційними стаціями Хресної дороги, які авторка писала в присутності Святих Тан. Ці розважання, натхненні Святим Духом, оживляють віру, дають надію і відкривають духовне значення терпіння. Мета молитви - щоб кожен християнин пережив серцем ці хвилюючі моменти з життя страждаючого Христа, а також реально зустрівся з воскреслим Господом Ісусом.
Хресна дорога ненародженої дитини. Обірвана пісня любові

Хресна дорога ненародженої дитини. Обірвана пісня любові

Можеш вмити руки, як Пилат,
Але чи стане від цього чистішим твоє серце...
Vita Natalino
До вашої уваги молитва Хресної дороги ненародженої дитини, яку написала Наталя Назар.
Читає молитву Оля Шаповал