Що сталося? Велика тиша запанувала на землі: велика на ній тиша і велика пустота. Тиша велика, бо Цар заснув. Земля стривожена і мовчить, бо Бог заснув у людському тілі і обудив тих, котрі спали віками. Бог помер у плоті і потряс Відхланню. Йде, щоб знайти першу людину, як загублену вівцю.
Прагне прийти до тих, хто сидить у темряві і тіні смерті; аби визволити від болів невільника Адама, а разом з ним невільницю Єву, йде Він, котрий є їхнім Богом і сином Єви. Прийшов, отже, до них Господь, тримаючи у руці переможну зброю хреста. Побачивши Його прабатько Адам, затамувавши подих від здивування, вдарив себе у груди і заволав до всіх: «Господь мій з усіма нами!» І відповів Христос Адамові: «І з духом твоїм!» І, схопивши його за руку, Він підняв його, кажучи: «Встань, ти, котрий спиш, і воскресни з мертвих, – і Христос освітить тебе! Ось Я, твій Бог, котрий для тебе став твоїм сином. Ось тепер Я кажу тобі та всім, які будуть твоїми синами, і Моєю владою наказую всім, які перебували в оковах: Вийдіть! А тим, які знаходяться у темряві, кажу: Нехай засяє вам світло! Тим, які поснули, наказую: Встаньте! Тобі, Адаме, наказую: Прокинься ти, котрий спиш! Не для того Я тебе створив, щоб ти був закований у Відхлані. Встань із мертвих, адже Я – життя померлих. Встань ти, котрий є ділом Моїх рук. Встань ти, котрий є Моїм образом, створеним на Мою подобу. Встань, ходімо звідси! Адже ти – в Мені, а Я – в тобі, як єдина і неподільна особа. Для тебе Я, твій Бог, став твоїм сином. Для тебе Я, Господь, прийняв вигляд слуги. Для тебе Я, котрий перебуваю над небесами, прийшов на землю і зійшов в її глибини. Для тебе, людини, я став безсилою людиною, але вільною серед померлих. Для тебе, котрий покинув райський сад, Я в оливковому саду був виданий юдеям і в саду розіп’ятий. Споглянь на Моє обличчя, опльоване з огляду на тебе, щоб Я міг повернути тобі духа, якого одного разу я дихнув в тебе. Побач на Моєму обличчі сліди ударів, які Я прийняв, щоб на твоєму спотвореному обличчі повернути Мій образ. Споглянь на Мою спину, яка була виставлена на бичування, яке Я переніс, щоб з твоїх плеч зняти тягар твоїх гріхів. Оглянь добре Мої руки так міцно прибиті до дерева за тебе, котрий колись підступно простягнув свою руку до дерева. Сном смерті Я заснув на хресті і спис прошив Мій бік за тебе, котрий заснув в раю, і з твого боку ти видав Єву, а ця Моя рана зцілила твою рану. Сон Моєї смерті випровадить тебе зі сну Відхлані. Удар, завданий Мені списом, потрощив спис, спрямований проти тебе. Встань, ходімо звідси! Колись ворог вивів тебе з райської землі, Я же приведу тебе вже не до раю, а на небесний трон. Тобі заборонено доступ до дерева, яке є образом життя, але Я, котрий є життям, віддаюсь тобі. Я наказав Ангелам, щоб вони стерегли тебе так, як слуги, а тепер Я вчиню так, що Херувими віддадуть тобі честь, яка належить Богові. Готовий вже херувимський трон, готові чекають слуги, вже побудовано весільну залу, виставлена їжа, готове вічне помешкання і оздоблені кімнати, відкриті скарби вічних благ, і Небесне Царство, приготовлене від заснування світу, вже відкрите».
Того часу, відходячи з Капернаума, Ісус побачив чоловіка, який сидів на митниці, і котрий звався Матеєм, та й каже йому: «Іди за Мною!» Той підвівся і пішов слідом за Ним. І сталося, коли Він сидів при столі в домі, ось прийшло багато митників та грішників, і посідали вони з Ісусом та Його учнями. Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: «Чому це ваш Учитель їсть з митниками та грішниками?» Він же, почувши, відповів: «Не здорові потребують лікаря, а хворі. Ідіть же й навчіться, що то значить: “Хочу милосердя, а не жертви”, адже Я прийшов закликати не праведників, а грішників».
Того часу Ісус увійшов до човна, за Ним пішли Його учні. І ось здійнялася велика буря на морі, аж хвилі заливали човен, а Він спав. Підійшовши, Його учні розбудили Його, кажучи: «Господи, рятуй — гинемо!» А Він каже їм: «Чого ви такі лякливі, маловіри?» Тоді Він встав і наказав вітрам та морю — і настала велика тиша. А люди дивувалися й говорили: «Хто Він такий, що й вітри, і море Йому підкоряються?»
Того часу Ісус, побачивши навколо себе багато народу, наказав учням відплисти на другий бік. Підійшов один книжник і сказав Йому: «Учителю, я йтиму за Тобою, куди б Ти не йшов». Ісус же йому каже: «Лисиці мають нори, небесні птахи — гнізда, а Син Людський не має, де голови прихилити». А інший з Його учнів сказав Йому: «Господи, дозволь мені спершу піти й поховати свого батька». Та Ісус каже йому: «Йди за Мною і залиши мертвим ховати своїх мерців».
Катастрофи, війни, голод і фальшиві пророки — усе це Святе Писання подає як знаки, що супроводжуватимуть кінець світу.
У своїй катехезі отець Олексій Самсонов пояснює значення цих знаків і наголошує: у всіх цих подіях слід бачити не лише загрозу, а насамперед заклик до особистого навернення.
Того часу Ісус розповів фарисеям і книжникам ось таку притчу, кажучи: «Який чоловік із вас, маючи сто овець і загубивши одну з них, не лишає дев’яносто дев’ять у пустелі та не йде за тією, що загубилася, доки не знайде її? І, знайшовши, бере на свої плечі, радіючи, і, прийшовши до хати, він скликає друзів і сусідів, кажучи їм: “Радійте зі мною, бо я знайшов мою вівцю, яка загубилася”. Кажу вам, що за одного грішника, який кається, радість на небі буде більша, ніж за дев’яноста дев’ятьма праведниками, які не потребують покаяння».