Настоятель Санктуарію Святого Йосифа (м.Гнівань), облат непорочної Діви Марії, отець Кшиштоф Бузіковський про Пресвяте Серце Ісуса.
"Наша бідність, обтяження та гіркота, розпач мають бути принесеними до Ісуса. Бог говорить до людей через пророка: "Вирву із вас камінне серце та заміню його на серце із плоті". Дозвольте Йому створити нове серце.
На одному боці стоїть людство, яке ходило шляхами неправоти, а з іншого боку стоїть Ісус Христос , який має добре серце. І така ситуація вельми напружена навіть сам Ісус називає це розділення - горе, про яке Він говорить не один раз в Євангелії, щоб в людині прокинулося сумління. Отже з однієї сторони стоїть Ісус з відкритим Серце, а з іншої ми, які блукали за своїми прихотями. Він говорить ГОРЕ, закликаючи до пробудження сердець з іншого боку.
Нам потрібно прокинутися та визнати, що я ходив стежками своєї неправоти. Це трагічна ситуація, адже немає єднання. Ісус тут має серце добре та чутливе на кожну ситуацію мого життя. Він має велику та нескінченну любов у Своєму серці, яка вміє чекати та ніколи не згіршується мною.
Ісус говорить нам, що завжди є час віддати Мені всі сумніви свого серця. Це говорить Ісус, який один раз взяв твої гріхи, ще до твого народження. Який ніс хрест обтяжений тягарями твоїх гріхів. Тоді він бачив таємниці та сумніви твої, а зараз Господь приходь вдруге через багато років до сучасного покоління, щоб ти ще раз віддав свої гріхи Йому на підставі твого власного рішення.
Тоді, в Страсну П'ятницю, Він добровільно взяв людські гріхи на хрест, який ніс на Своїх плечах. Але тут і зараз нам потрібно вже добровільно віддати Йому свої гріхи. Ісус хоче, щоб я повірив у Його любов та піднести мене із дна гріха.
Ми зустрічаємо сьогодні багато людей, які не можуть довіритися Його Серцю через сумніви та невір'я в безкінечну любов Бога. Він хоче забрати всі без винятку наші провини та залишити дар Нового Завіту та союзу.
Наша бідність, обтяження та гіркота в устах, розпач мають бути принесеними до Ісуса. Бог говорить до людей через пророка: "Вирву із вас камінне серце та заміню його на серце із плоті".
Існують сфери та справи, які ми вирішуємо поза Христом та вірою. Бог каже: "Віддай Мені все і звільни місце для Нового Завіту. Я хочу вкласти в твоє серце радість та мир". Ісус хоче від мене взяти те, що гірке та непотрібне.
Ісус хоче через мене відвідувати цей світ. Через мої думки жести та вчинки зменшити темряву та збільшити світло. Як далеко доходить Ісус до місць де буваю я? Тут багато чого залежить від мене бо я є представником Христа. Він хоче, щоб моє серце, уста,руки переносили люобв у це життя, яке за дверима Церкви.
Казки — це серйозна справа. Це перші “підручники” етики. Саме про це говорив у катехезі на Радіо Марія отець Олексій Самсонов, відкриваючи несподівану, але надзвичайно глибоку істину: казка формує серце людини ще до того, як вона навчиться розуміти абстракції. У своїй катехезі про Піноккіо о. Олексій звернув увагу на те, що справжні казки не просто розважають — вони виховують, лікують і відкривають духовну дійсність. Через образи, пригоди, труднощі й перемоги героїв дитина (а також дорослий!) вчиться розпізнавати добро і зло, довіряти, любити, жертвуватися, вірити в сенс страждання.
«Колись подруга мене просто запросила на катехизу, а тепер я служу молоді в Церкві», - Анастасія Суворова, членкиня Молодіжної ради при
Комісії душпастирства молоді. Про прихід до Католицької Церкви, про служіння в Луцькій дієцезії, а також серед українців у Польщі.
Про спільноту, що об'єднує жінок в усьому світі в особливому служінні, - "Матері в молитві". Гостею програми "Люди справи" є Тетяна Мазур - координаторка спільнот "Матері в молитві" в Івано-Франківську, мама трьох дітей та доцентка Івано-Франківського університету нафти і газу.
Торкатися безмежності Бога в особистій обмеженості через спілкування у молитві запрошує о. Михайло Станчишин, духівник спільнот багатодітних матерів в Україні, співзасновник та викладач Школи духовного супроводу "Єлеазар" у м. Брюховичі.
Що таке людина? Над цим запитанням продовжує роздумувати монах-кармеліт Віталій Козак у циклі катехиз "Антропологія святої Едити Штайн". У цій програмі йдеться про особистість як духовну форму. Ця катехиза про те, що означає бути особистістю і як її внутрішня форма утворює все буття людини. Перший важливий пункт цієї науки звучить так: "Особистість не дорівнює індивід, біологічна одиниця чи духовна сутність".