Один із фарисеїв запросив Ісуса до себе, щоб їв з ним. Ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом. Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що Він був за столом у хаті фарисея, принесла алябастрову, повну пахощів, плящинку і, ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми Йому ноги, потім волоссям своєї голови обтирати, та й цілувати ноги й мастити пахощами.
Побачивши те фарисей, що покликав його, міркував собі, кажучи: «Якби це був пророк, він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається Його: це ж грішниця!» Тоді Ісус заговорив до нього: «Симоне, маю тобі щось сказати». Той відповів: «Кажи, Учителю». «Два довжники були в одного позикодавця; один був винен п’ятсот динаріїв, а другий п’ятдесят. А що вони не мали звідки віддати, обох він простив. Котрий, отже, з них більше буде його любити?» Озвався Симон і каже: «Гадаю, той, якому подарував більше». Ісус сказав до нього: «Ти судив добре». І, обернувшись до жінки, промовив до Симона: «Ти бачиш оцю жінку? Прибув Я у твій дім, і ти не дав води Мені на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям. Поцілунку ти мені не дав; вона ж, відколи я ввійшов, не перестала цілувати мені ноги. Оливою не намастив ти голови моєї; вона ж миром пахучим намастила мені ноги. Тому кажу тобі, прощаються її гріхи численні, бо багато полюбила. Кому ж мало прощається, той мало любить». Потім сказав до жінки: «Прощаються твої гріхи». І почали ті, що з ним за столом сиділи, говорити між собою: «Хто це такий, що й гріхи відпускає?» До жінки ж Він промовив: «Віра твоя спасла тебе; іди у мирі».
Того часу Ісус розповів учням притчу: «Чи може сліпий сліпого дорогою водити? Чи не впадуть обидва в яму?
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Вам, хто слухає, кажу: Любіть ворогів ваших; добро робіть тим, які ненавидять вас; благословляйте тих, які проклинають вас; моліться за тих, які зневажають вас. Тому, хто б’є тебе по щоці, підстав і другу, а від того, хто забирає в тебе одяг, не борони й хітона. Кожному, хто просить у тебе, – дай, а від того, хто забирає твоє, – не домагайся. І як хочете, щоби чинили вам люди, – чиніть і ви їм так само.
Того часу Ісус, підвівши очі на своїх учнів, почав говорити:
«Блаженні вбогі, бо ваше є Царство Боже.
Блаженні голодні тепер, тому що ви насититеся.
Блаженні ви, котрі плачете тепер, бо ви будете сміятись.
Народження Ісуса Христа відбулося так. Коли Його мати Марія була призначена за дружину Йосифові, перш ніж вони зійшлися, виявилося, що вона мала в лоні від Духа Святого. А Йосиф, її чоловік, будучи праведним і не бажаючи її виставити на сором, вирішив таємно віддалити її.
Чому «Одіссея» хвилює людей уже майже 3000 років? Бо це не лише міф про воїна, який повертається з війни. Це історія кожного, хто шукає дорогу додому — до себе, вірності та Бога.