Кожен українець та кожна українка мають пам'ятати про фундаторів Христової віри в часи Київської Русі святих Ольгу та Володимира

"Ми втрачаємо те, що за часів комуни хотіли викорінити з нашої свідомості, душі - почуття приналежності до історії України, - розповідає отець Олександр Август Чумаков.
Сьогодні українське населення шукає гараздів у економіці, політиці. Кожний українець бажає жити у достатку, бути власником декількох автомобілів, житла і рахунків у банку... Ми хочемо не того! Бо пролетарій, який загарбав у свої кишені крадені гроші, теж стає олігархом.

Інколи, дивлячись на таких осіб думаєш, чи  багатство може тебе зробити українцем, частиною України? Ні, не це робить нас єдиними, людьми цієї країни, тим головним носієм влади, який зазначений у Конституції України - народом! Нас єднає у народ - мова та історія. Навіть, якщо ми живемо в іншій країні, але чуючи про день святкування пам'яті святої рівноапостольної княгині Ольги та святого князя Володимира, кажемо: "Це наша княгиня! Наш князь!" Тому варто прийняти їх постаті як свій родовід, як свою особисту історію.
Початок держави України-Русі, яка була створена з різноманітних слов'янських племен, що мали майже спільну мову, різні діалекти, майже спільну язичницьку віру. Кожне плем'я мало свої закони, вони не жили в мирі, бо сварилися за головування, першість. До речі, ми нащадки києво-галицьких слов'ян, дуже чутливі на ці амбіції та конкурси захоплення влади. Не перший вік це діється з нами!

Через суперечки вони мусили погодитися, що самостійно не можуть дати ради, тому запросили варяг правити ними. У відповідь прийшли три брати з військами: Рюрик, Синеус та Трувор, які від Новгорода до Києва встановили очікуваний порядк. Мешканці обрали цих варяг-завойовників князями. У Києві посадили управляв Рюрик, а довіреними особами були Аскольд і Дір. Вони були більш спокійні, займалися торгівлею з Візантією. Після зникнення Рюрика посідає князівство його син Ігор з опікуном Олегом, який був жорстоким воякою, але мудрим, тримався за можливість правити, через що Ігор жив у певній безініціативності. Князь Ігор, нащадок Рюрика одружився з молодшою донькою Олега княгинею Ольгою, яка фактично розцвітала при його дворі. З того історики називають їх шлюб династичним.

Важка доля зустріла Аскольда і Діра, які стають християнами, тобто раніше до Володимирового хрещення. Два брати Аскольд та Дір були жорстоко вбиті князем Олегом. Йому не потрібно було, щоб брати претендували на окреме правління. Князь Олег під'їхавши під берег Дніпра, зустрівся з обеззброєними київськими князями Аскольдом і Діром, показавши на малолітнього Ігора, наказав їх вбити. Брати прийняли смерть без спротиву, за що прославилися як люди, які задля братньої любові не підняли повстання. Така ж ситуація в історії буде повторюватися між Борисом і Глібом".