Монах-салезіанець отець Олександр Август Чумаков у недільній програмі, пригадуючи свята західного і східного календарів, говорив про княгиню Ольгу та князя Володимира.
"Ми втрачаємо те, що за часів комуни хотіли викорінити з нашої свідомості, душі - почуття приналежності до історії України, - розповідає отець Олександр Август Чумаков.
Сьогодні українське населення шукає гараздів у економіці, політиці. Кожний українець бажає жити у достатку, бути власником декількох автомобілів, житла і рахунків у банку... Ми хочемо не того! Бо пролетарій, який загарбав у свої кишені крадені гроші, теж стає олігархом.
Інколи, дивлячись на таких осіб думаєш, чи багатство може тебе зробити українцем, частиною України? Ні, не це робить нас єдиними, людьми цієї країни, тим головним носієм влади, який зазначений у Конституції України - народом! Нас єднає у народ - мова та історія. Навіть, якщо ми живемо в іншій країні, але чуючи про день святкування пам'яті святої рівноапостольної княгині Ольги та святого князя Володимира, кажемо: "Це наша княгиня! Наш князь!" Тому варто прийняти їх постаті як свій родовід, як свою особисту історію.
Початок держави України-Русі, яка була створена з різноманітних слов'янських племен, що мали майже спільну мову, різні діалекти, майже спільну язичницьку віру. Кожне плем'я мало свої закони, вони не жили в мирі, бо сварилися за головування, першість. До речі, ми нащадки києво-галицьких слов'ян, дуже чутливі на ці амбіції та конкурси захоплення влади. Не перший вік це діється з нами!
Через суперечки вони мусили погодитися, що самостійно не можуть дати ради, тому запросили варяг правити ними. У відповідь прийшли три брати з військами: Рюрик, Синеус та Трувор, які від Новгорода до Києва встановили очікуваний порядк. Мешканці обрали цих варяг-завойовників князями. У Києві посадили управляв Рюрик, а довіреними особами були Аскольд і Дір. Вони були більш спокійні, займалися торгівлею з Візантією. Після зникнення Рюрика посідає князівство його син Ігор з опікуном Олегом, який був жорстоким воякою, але мудрим, тримався за можливість правити, через що Ігор жив у певній безініціативності. Князь Ігор, нащадок Рюрика одружився з молодшою донькою Олега княгинею Ольгою, яка фактично розцвітала при його дворі. З того історики називають їх шлюб династичним.
Важка доля зустріла Аскольда і Діра, які стають християнами, тобто раніше до Володимирового хрещення. Два брати Аскольд та Дір були жорстоко вбиті князем Олегом. Йому не потрібно було, щоб брати претендували на окреме правління. Князь Олег під'їхавши під берег Дніпра, зустрівся з обеззброєними київськими князями Аскольдом і Діром, показавши на малолітнього Ігора, наказав їх вбити. Брати прийняли смерть без спротиву, за що прославилися як люди, які задля братньої любові не підняли повстання. Така ж ситуація в історії буде повторюватися між Борисом і Глібом".
У черговій програмі “Катехиза” брат-капуцин Олександр Могильний розглядає глибокий зв'язок між Серцем Бога та серцем людини.
У межах катехези на Радіо Марія отець Марек Рудзь ділиться особистим священницьким досвідом та роздумами про Найсвятіше Серце Ісуса. Чому любов є важливішою за суворе виконання правил, як біблійна справедливість пов’язана з милосердям та де шукати сили українським захисникам — слухайте у катехезі.
Зосереджуючись на титулі Діви Марії «Дзеркало справедливості», о. Матеуш Годек розкриває теологічне та практичне значення чесноти справедливості.
Чи є Біблія для вас лише книгою на полиці, чи живим джерелом сили? У катехезі на Радіо Марія сестри Люцина та Марія Марта Пшивара діляться практичними порадами, як навчитися по-справжньому чути голос Бога у щоденному галасі. Дізнайтеся, чому важливо починати з молитви до Святого Духа, як Боже Слово стає нашою «скелею» під час життєвих бур та чому для розмови з Творцем необхідна тиша без мобільних телефонів.
Чи відчуваєте ви, що втрачаєте землю під ногами? Здається, що старі способи вирішення проблем більше не діють, а небо над головою стало мовчазним? У цій катехезі сестра Божена Новоселиць розкриває глибокий духовний та психологічний зміст кризи. Вона пояснює, чому криза — це не трагедія чи ознака браку віри, а переломний момент (з грецької crisis — «рішення», «суд»), який дає шанс почати все заново, але вже по-іншому.