Монах-салезіанець отець Олександр Август Чумаков у недільній програмі, пригадуючи свята західного і східного календарів, говорив про княгиню Ольгу та князя Володимира.
"Ми втрачаємо те, що за часів комуни хотіли викорінити з нашої свідомості, душі - почуття приналежності до історії України, - розповідає отець Олександр Август Чумаков.
Сьогодні українське населення шукає гараздів у економіці, політиці. Кожний українець бажає жити у достатку, бути власником декількох автомобілів, житла і рахунків у банку... Ми хочемо не того! Бо пролетарій, який загарбав у свої кишені крадені гроші, теж стає олігархом.
Інколи, дивлячись на таких осіб думаєш, чи багатство може тебе зробити українцем, частиною України? Ні, не це робить нас єдиними, людьми цієї країни, тим головним носієм влади, який зазначений у Конституції України - народом! Нас єднає у народ - мова та історія. Навіть, якщо ми живемо в іншій країні, але чуючи про день святкування пам'яті святої рівноапостольної княгині Ольги та святого князя Володимира, кажемо: "Це наша княгиня! Наш князь!" Тому варто прийняти їх постаті як свій родовід, як свою особисту історію.
Початок держави України-Русі, яка була створена з різноманітних слов'янських племен, що мали майже спільну мову, різні діалекти, майже спільну язичницьку віру. Кожне плем'я мало свої закони, вони не жили в мирі, бо сварилися за головування, першість. До речі, ми нащадки києво-галицьких слов'ян, дуже чутливі на ці амбіції та конкурси захоплення влади. Не перший вік це діється з нами!
Через суперечки вони мусили погодитися, що самостійно не можуть дати ради, тому запросили варяг правити ними. У відповідь прийшли три брати з військами: Рюрик, Синеус та Трувор, які від Новгорода до Києва встановили очікуваний порядк. Мешканці обрали цих варяг-завойовників князями. У Києві посадили управляв Рюрик, а довіреними особами були Аскольд і Дір. Вони були більш спокійні, займалися торгівлею з Візантією. Після зникнення Рюрика посідає князівство його син Ігор з опікуном Олегом, який був жорстоким воякою, але мудрим, тримався за можливість правити, через що Ігор жив у певній безініціативності. Князь Ігор, нащадок Рюрика одружився з молодшою донькою Олега княгинею Ольгою, яка фактично розцвітала при його дворі. З того історики називають їх шлюб династичним.
Важка доля зустріла Аскольда і Діра, які стають християнами, тобто раніше до Володимирового хрещення. Два брати Аскольд та Дір були жорстоко вбиті князем Олегом. Йому не потрібно було, щоб брати претендували на окреме правління. Князь Олег під'їхавши під берег Дніпра, зустрівся з обеззброєними київськими князями Аскольдом і Діром, показавши на малолітнього Ігора, наказав їх вбити. Брати прийняли смерть без спротиву, за що прославилися як люди, які задля братньої любові не підняли повстання. Така ж ситуація в історії буде повторюватися між Борисом і Глібом".
Чим ми щодня наповнюємо свій розум — і як це впливає на наше серце та духовне життя? Отець Віктор Матушевський, екзорцист Київсько-Житомирської дієцезії, пояснює, як інформація, образи та емоції впливають на духовне життя людини — і чому емоційні реакції можуть ставати частиною духовної боротьби.
Без чого неможливо молитися? Якою має бути правильна позиція тіла під час внутрішньої молитви: стоячи, сидячи, навколішки чи взагалі лежачи? Поради та настанови для особистої молитовної практики — що необхідно усвідомити й нагадувати собі на початку молитви щоразу — дає в катехизі о. Назар Лесюк, священник храму Святого Архистратига Михаїла УГКЦ у с. Печеніжин Івано-Франківської області. Цією катехизою він завершує цикл катехиз про внутрішню молитву, але заохочує не зупинятися й молитися регулярно.
Продовжуємо цикл катехиз разом з о. Міхалем Бранкевичем, духовним наставником Дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater», роздумуючи над тим, ким є людина, сотворена на образ і подобу Бога. «Ми покликані до блаженства, — наголошує в цій катехизі отець Міхал та зауважує: — Бог хоче показати нам правду, що стосується не нашого зовнішнього життя, а наших переживань. Маємо просити Бога зреалізувати блаженства, щоб пізнати радість і щастя».
Того часу прийшли до Ісуса Його мати й брати та не могли доступитися до Нього через натовп. І сповістили Йому: «Твоя мати і Твої брати стоять зовні, бажаючи побачити Тебе». А Він у відповідь сказав їм: «Моя мати й Мої брати – це ті, котрі Слово Боже слухають і виконують».
Як духовно приготуватися до доброї сповіді, дотримуючись 5 умов? Коли священник може не відпустити гріхи та як діяти в такій ситуації? Запрошуємо почути настанови й поради священника РКЦ, о. Григорія Рассоленка, вікарія катедри Святого Олександра в м. Києві.