Того часу Ісус відповів юдеям: «Мій Отець працює дотепер, – працюю і Я». Отже, юдеї ще більше намагалися Його вбити, і не тільки за те, що порушував суботу, але й що Бога називав своїм Отцем, роблячи себе рівним Богові. Тож у відповідь Ісус говорив їм: «Воістину, воістину кажу вам: Син не може робити нічого сам від себе, а тільки те, що бачить, що Отець робить; що Він робить, – те саме й Син робить.
Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що сам робить, і покаже Йому діла ще більші від цих, щоб ви дивувалися. Отож, як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син, кого хоче, оживляє. Адже Отець не судить нікого, але весь суд дав Синові, щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина,той не шанує і Отця, який Його послав. Воістину, воістину кажу вам, що хто слухає Моє слово і вірить у Того, хто послав Мене, має вічне життя і на суд не приходить, але перейшов він від смерті до життя. Воістину, воістину кажу вам, що надходить година, – і вона є нині, – коли мертві почують голос Сина Божого і ті, які почують, оживуть. Бо як Отець має життя в собі,так дав і Синові мати в собі життя. І дав Йому владу суд чинити, бо він є Сином Людським. Не дивуйтеся цьому, бо надходить година, в котру всі, хто в могилах, почують Його голос; і вийдуть ті, які робили добро, у воскресіння життя, а ті, які робили зло, – у воскресіння суду. Не можу Я сам від себе робити нічого. Як Я чую, так і суджу, і Мій суд справедливий, бо не шукаю своєї волі, але волі Того, хто Мене послав».
Кардинал з Бразилії Паоло Сезар Коста відвідав Україну. В ефірі він поділився враженнями від візиту до військового цвинтаря у Львові та Київського шпиталю, а також розповів про плани відвідати місця "тиші". "Бог створив людину і дав їй свободу - вільну волю. Однак, користуючись цією свободою, людина не завжди обирає добро. Це є однією з найбільших наших проблем. Зло існує і діє у світі. Але коли ми спрямовуємо розум до добра, Бог дарує благодать бути здатними на багато добрих справ", - про надію, яка народжується з віри, і закликає молитися кардинал Паоло Сезар Коста.
Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до матері: «Жінко, ось твій син!» Потім звернувся до учня: «Ось твоя мати!» І від тієї години взяв її учень до себе.
Того часу почав Ісус докоряти містам, у яких сталося найбільше Його чудес, за те, що вони не покаялися: «Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі й Сидоні сталися ті чудеса, які сталися у вас, вони давно покаялися б у волосяниці та в попелі. Так ось кажу вам: Тиру й Сидону буде легше в день суду, ніж вам. І ти, Капернауме, хіба до неба будеш піднесений? До аду опустишся! Бо коли би чудеса, що сталися в тобі, відбулися в Содомі, він існував би донині. Та ось кажу вам, що землі Содомській легше буде в день суду, ніж тобі».
Того часу Ісус сказав своїм Апостолам: «Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю; не мир прийшов Я принести, а меч. Я прийшов порізнити чоловіка з його батьком, дочку з її матір’ю і невістку з її свекрухою; і вороги людини — її домашні.
Того часу Петро сказав Ісусу: «Ось ми залишили все й пішли за Тобою, то що нам буде?» А Ісус відказав: «Воістину кажу вам, що ви, які пішли за Мною, в новому бутті, коли сяде Син Людський на престолі своєї слави, сядете й ви на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять племен Ізрáїля. І кожний, хто задля Мого Імені залишить дім або братів, або сестер, або батька, або матір, або дружину, або дітей, або поля, той отримає в сто разів більше і матиме у спадок вічне життя».