Оксана Собко, координатор гурту "Київська Коляда", розповідає про ініціативу колядування на площах міста Києва. Під час програми почуєте уривки колядок з різних регіонів, дізнєтеся, як відрізнити колядку від щедрівки та як відслідкувати походження різдвяної пісні.
Спільнота "Київська Коляда" створена, як місце зустрічі всіх киян: дітей і дорослих, які хочуть навчитися колядувати і щедрувати, водити Козу і Маланку, перейняти красиві і різноманітні колядки і щедрівки записані від носіїв етнічної культури нашого народу.
Підготовка у Школі коляди планується з 1 листопада - до кінця грудня: 2 місяці. 1 репетиція раз на тиждень - всього 8 репетицій, як 8 променів Зірки. Це не комерційний проєкт, невелика оплата може бути лише за винайм приміщення для репетицій. Після цього колядників чекає своєрідна "практика": спільна велика Коляда на Різдво 7 січня і щедрування на Щедрий Вечір 13 січня в центрі Києва, там, куди можна запросити друзів і знайомих, заспівати разом відомі колядки і щедрівки, і показати старовинні маловідомі. А далі можна нести свято у свої оселі, до своїх сусідів, на свої вулиці. На Різдво-2018 така Спільна Коляда трьох гуртів: Колядницького гурту "Зоряниця", співочих гуртів "Слово Жінки" та "Вулиця Володимира" та їх друзів віншувала і співала киянам на Софійській площі та в київському метро на станції Золоті Ворота, творила веселе свято з Козою, Маланкою і Василем, і була тепло сприйнята, знайшла не лише відгук в серцях Господарів, але й бажання багатьох слухачів навчитися таким колядкам і щедрівкам. Тому і створюється такий гурт, як "Київська Коляда", відкритий для всіх бажаючих і люблячих українську народну пісенну і традиційну різдвяну культуру.
У ці дні з різних куточків України вирушають паломницькі групи до святинь, де прославилася Діва Марія в чудотворних іконах. Якщо ви бачите в дорозі колону людей із хрестом на чолі, найімовірніше, це паломники, які прямують до Бердичева або Зарваниці. У цій програмі спілкуємося з учасниками паломництва Шепетівка-Бердичів. Про свій досвід прочанина ділиться єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Одесько-Сімферопольської дієцезії.
Катехеза протоієрея Віталія Храбатина, референта Пасторально-міграційного відділу УГКЦ, присвячена сенсу Святого Року, проголошеного Католицькою Церквою. У червні відбулася велелюдна проща українців до Рима, в якій отець Віталій також узяв участь. Основою для роздумів стали три проповіді Папи Франциска: на урочистість Тіла і Крові Христових, під час зустрічі з українськими паломниками та у неділю, коли тривало паломництво священників.
В ефірі брат-капуцин Леонід Міхалець, священник римсько-католицької парафії у місті Красилів. Темою катехитичної науки є протиставлення християнського персоналізму сучасному індивідуалізму. Головна думка отця Леоніда полягає в тому, що кожна людина покликана стати дитиною Божою і увійти в життя Бога – а це можливо лише через любов. Християнський персоналізм, на його думку, не знецінює особистість, але навпаки – розкриває її гідність у спільноті та у взаєминах любові з Богом та ближніми.
У програмі «У Ваших намірах» брат-францисканець Андрій Немченко розмірковує над темою страху: звідки він виникає, у чому полягає його небезпека і як він впливає на духовне життя. Священник чітко розрізняє страх перед Богом і страх перед небезпекою. За його словами, будь-який страх можна подолати – у цьому допомагають віра, молитва та довіра до Бога. Про практичні кроки у боротьбі зі страхами й фобіями брат Андрій розповідає у програмі.
У програмі отця Віталія Козака розглядається тема чутливості, інтуїції та внутрішньої цілісності жінки. Саме ця остання якість, як наголошує священник, і є проявом так званого «жіночого генія». Автор звертає увагу на приклади святих жінок, які зуміли повноцінно розкрити та втілити ці риси у своєму житті. На його думку, в сучасному світі особливо важливо, щоб жінка не втратила своєї жіночності та духовної глибини.