"Корміліца ти моя! - сказав ЯКОВЧЕНКО після довгого роздивляння свого обличчя в дзеркалі" - Анатолій ПАЛАМАРЕНКО

Легендарний керівник театру імені Івана Франка Гнат ЮРА, наказав рідним нікуди з дому не випускати Миколу Федоровича. Всі знали його схильність випити, а скоро відповідальний спектакль. Невгамовний Яковченко не міг всидіти вдома. Рідні поховали його одяг, замкнули двері. Так він і сидів. Поки десь не знайшов гвіздка, не розковиряв замок, накинув на себе якогось халату, на ноги тапочки. Та ось біда! На вулиці лютий, мороз! Тільки Яковченко привідкриє двері - а там купа народу йде. Так він і стояв, аж поки не махнув рукою, та й не вибіг у двір, а там на зустріч народний артист Михайло Задніпровський йде. Шикарний мужчина! Високий, в гарному пальто, шапка з видри, побачивши в халаті Яковченка, він красивим голосом з радістю привітав його: "О, Коля! Ну розкажи, як там, що нового? Як ти, як театр?". Микола Федорович окинув його оком, і мигом відповів: "Лєтом, лєтом пагаварім!"