Дитяча катехиза
Новини
Голос народу, голос Божий
Літургія годин (Бревіарій)
Св. Літургія із санктуарія Пресв'ятого Серця Ісуса (Кам'янець - Подільський)
Молитовна лінія
Заклик до Бердичівської Богородиці (Наживо)
Відкриваючи таємниці християнства
Духовні читання
Відкрите питання
Катехиза
Слово на кожен день
Літургія годин (Бревіарій)
Розарій
Катехиза
Відкриваючи таємниці християнства
Катехиза
Меса
Розарій
Коронка до Божого Милосердя
Цього разу в програмі циклу Magistra vinae з істориком Юрієм Комаровим досліджували надзвичайно цікаву сторінку історії — Люблінську унію — передумови причини, процес об’єднання в єдину державу Королівства Польського та Великого князівства Литовського й наслідки для українських земель
Люблінська унія. Репродукція картини Яна Матейка
Програма розпочалася з нагадування про те, що поштовх до об’єднавчого руху Польщі та Литви був закладений ще Кревською унією (1385), так як обидві держави відчували зовнішню загрозу: з боку лицарів-хрестоносців; Московської держави, що активізувала свою політику “збирання руських земель”; Кримського ханства.
До зближення з Польщею литовських магнатів підштовхувало й складне внутрішнє становище Литви.
Дослідили процес кількарічних дебатів у Любліні перед укладанням унії. Литовці розуміли унію як федеративне об’єднання, натомість поляки — як інкорпорацію Литви. Отже, угода відбулась 1 липня 1569 р. - проголошувалось утворення нової федеративної держави Речі Посполитої, Велике Князівство Литовське і Полька Корона лишались самостійними політичними організмами, з окремими адміністраціями, скарбницями, військом, судовою системою. Платою за державний суверенітет, яку зберегла Литва, стали Підляшшя, Волинь, Київщина, Брацлавщина, які перейшли під юрисдикцію Польщі.
Цікавими є й історичні паралелі, які використовують сучасні політики. Декілька днів тому було заявлено про створення т.зв. Люблінського трикутника. Міністр іноземних справ України Д. Кулеба заявив: "Сьогодні ми створюємо "Люблінський трикутник", формат, який стане важливим елементом розвитку і зміцнення Центральної Європи, але також зміцнення України як повноправного члена європейської і євроатлантичної сім'ї". Такий підтекст та посилання на історичну пам’ять, на наш погляд, навряд чи є доречним, враховуючи наслідки для українців та білорусів Люблінської унії 1569 р., коли інтереси цих народів як раз і не були враховані, що привело згодом до загострення національних проблем, а за два століття — руйнування цього державного утворення.
В програмі циклу Magistra vitae з істориком Юрієм Комаровим цього разу продовжували вивчати суспільно-політичні процеси, що відбувались в Україні після укладання т. зв. Вічного миру (1686).
Цього разу в програмі циклу Magistra vitae з доктором історичних наук Михайлом Довбищенком розпочали надзвичайно цікаву розмову про постаті соціального, політичного, культурного й релігійного життя України в буремні часи XVII століття.
В цій програмі циклу Magistra vitae з істориком, викладачем, дослідником Юрієм Комаровим розмірковували про надзвичайно важкий період так званої Руїни, коли відбувався розпад української державності, криваві війни й загальний занепад життя
В історичній програмі Magistra vitae директор науково-дослідного інституту козацтва, доктор історичних наук Тарас Чухліб продовжив виклад найважливіших подій нашої історії про Хмельниччину
Гостем програми Magistra vitae присвяченій історії українського козацтва став доктор історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, директор науково-дослідного інституту козацтва п. Тарас Чухліб
Вам необхідно авторизуватись, щоб мати змогу залишити відгук.