Пастор церкви Ісуса Христа міста Тернополя Ігор Білорус у програмі "Тернопіль на пульсі" продовжує говорити про вічне життя на основі Святого Писання.
Не легковажте запрошенням Бога увійти в Його Царство.
"Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого. І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти. Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля! Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг. А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх. І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив. Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані. Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля. І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась. Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного, та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав. Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів... Бо багато покликаних, та вибраних мало" (Матея 22, 2-14).
"... Бог навідався до свого народу» походить із Євангелія від Луки 7:16. Ці слова вигукнув переляканий і водночас виповнений радістю натовп у місті Наїн, коли Ісус Христос здійснив одне з найзворушливіших див — воскресив єдиного сина бідної вдови.
Ця фраза є глибокою, як з богословської, так і з духовно-історичної точки зору. У програмі тематику розкриває монах згромадження Найсвятішого Ізбавителя УГКЦ отець Василь Іванів.
Господь завжди торкається найглибших питань віри, людських зусиль і Божого Промислу. Ця тема розкриває думку про те, що людина не залишається наодинці зі своїми турботами й навіть у повсякденних справах може відчувати Божу підтримку. У програмі про це розповідає редакторка Тернопільської студії Наталя Галущак.
«Любіть ворогів ваших, добро чиніте їм і позичайте, не чекаючи назад нічого» — є одними з найскладніших для сприйняття та виконання в усьому християнському вченні. Вони кидають виклик базовим людським інстинктам: самозахисту, справедливості та прагненню до взаємності, говоримо у програмі з монахом згромадження Найсвятішого Ізбавителя УГКЦ отцем Василієм Іванівим
«Не бійся, віднині будеш ловити людей» (Євангеліє від Луки 5:10) — один із найважливіших переломних моментів у Новому Заповіті. Ці слова знаменують момент, коли звичайний галілейський рибалка Симон (Петро) отримує нове покликання й стає апостолом. У програмі розкриваємо цю тему разом із монахом згромадження Найсвятішого Ізбавителя УГКЦ, отцем Василієм Іванівим.
Християнство декларує найвищі моральні стандарти — любов до ворогів, прощення, самопожертву та відсутність осуду. Коли людина ідентифікує себе з цими ідеалами, оточуючі підсвідомо очікують від неї майже ідеальної поведінки. Будь-яка помилка, вияв грубості чи байдужості з боку християнина сприймається значно гостріше, ніж аналогічний вчинок від людини, яка не декларує високих моральних цінностей. У програмі розкриваємо тему з монахом згромадження Найсвятішого Ізбавителя отцем Василієм Іванівим.