Того часу Ісус розповів своїм учням цю притчу: «Тоді Царство Небесне буде подібне до десятьох дів, які, взявши свої світильники, вийшли назустріч молодому. П’ять з них були нерозумні, а п’ять – мудрі. Нерозумні, взявши свої світильники, не взяли із собою олії. А мудрі взяли олію, в посудинах, разом зі своїми світильниками. Оскільки молодий запізнювався, всі задрімали й поснули.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Отже пильнуйте, бо не знаєте, якого дня прийде ваш Господь. Оце знайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодій, він пильнував би зробити підкоп у свій дім. Тому й ви будьте готові, бо Син Людський прийде тієї години, про яку й не думаєте.
Чи має богослов таку саму віру, як людина, яка ніколи не вивчала теології? Навіщо глибоко пізнавати Святе Письмо, Бога та церковну науку, і чи може богослов’я не лише поглиблювати віру, а й ставати причиною поділів у Церкві? Про це розмірковує директор Інституту релігійних наук святого Томи Аквінського у Києві отець Здіслав Шманда, досліджуючи зв’язок між знанням про Бога, вірою та святістю людини.
Як відповісти християнською любов’ю на байдужість? Яка різниця між покутою та відшкодуванням? Як через відшкодування ми допомагаємо Богу рятувати інші душі? Як звичайні щоденні справи — чесна праця без хабарів, догляд за хворою дитиною чи прощення у подружжі — перетворюються на реальні духовні акти покути? Про це у програмі «Катехиза» роздумує сестра-гоноратка Каміла Кармалюк.
Дорога до пекла існує. Отець Міхал Бранкевич, духовний наставник дієцезіальної місійної семінарії «Redemptoris Mater» виголошує катехизу, закликаючи вірно обирати дорогу, яка веде до Неба. Священник пояснює, що потрібно нам залишити, щоб увійти у "вушко голки".