«Мені дістаються перші сльози, бо я один на один на передовій, але коли надаємо допомогу, бачимо й першу радість...» — Галина Кучер

«Я не політик, але я знаю, там багато патріотів, які хочуть жити в Україні... Якось одна жінка каже мені, що її питають за кого вона, а вона каже: “за кого мені бути, сепаратисти в мене зруйнували будинок, а українці бізнес...» — Галина Кучер.

«На війні я втратила єдиного сина, в нього було двоє діток, дружина. В нас величезна біль, але немає зла... Він був у Дебальцево розвідником, вже два роки ми плачемо але молимось. Сина мого було звати Коренівський Віктор Анатолійович, він був розвідником 128 бригади, саме в ці дні, при виході з Дебальцевого розвідники забезпечили вихід чотирьох колон, а він, на жаль, залишився там. Ми цілий рік шукали його. По розарію знайшли... це було дуже тяжко, але ми молились і цих два роки зла ні на Луганськ ні на Донецьк не маємо. Я також дуже вболіваю за тих хто живе у Донецьку, хоч біль моя буде дуже важкою, але в мене зовсім немає зла на тих людей. І я кажу, ми просто люди, в нас нема зла, ми можемо бути разом ми повинні бути разом...» — коментар слухачки.